Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Скелет нижньої кінцівки
Кістки гомілки

Гомілка (crus) складається з двох кісток: великогомілкової і малогомілкової (мал. 71).

Мал. 71. Великогомілкова та малогомілкова кістки (праві)

а — вигляд спереду: 1 — міжвиросткове підви­щення, 2 — присередній виросток, 3 — горбистість великогомілкової кістки, 4 — присередня поверхня, 5 — бічна поверхня, 6 — передній край, 7 — міжкістковий край, 8 — присередній край, 9 — Великогомілкова кістка, 10 — присередня кісточка, 11 — бічна кісточка, 12 — малого­мілкова кістка, 13 — міжкістковий край, 14 — передній край, 15 — присередня поверхня, 16 — бічна поверхня, 17 — головка малогомілкової кіс­тки, 18 — верхівка головки малогомілкової кіст­ки, 19 — бічний виросток великогомілкової кіст­ки, б — вигляд ззаду: 1 — бічний та присередній міжвиросткові горбки, 2 — бічний виросток, 3 — верхівка головки малогомілкової кістки, 4 — го­ловка малогомілкової кістки, 5 — міжкістковий край, 6 — задня поверхня, 7 — малогомілкова кі­стка, 8 — бічна поверхня, 9 — бічна кісточка, 10 — суглобова поверхня кісточки, 11 — присередня кісточка, 12 — кісточкова борозна, 13 — великогомілкова кістка, 14 — присередній край, 15 — міжкістковий край, 16 — задня поверхня, 17 — лінія камбалоподібного м’яза, 18 — присередній виросток

Великогомілкова кістка (tibia) розташовується з присереднього боку гомілки. Це — довга трубчаста кістка, що складається з тіла і двох кінців: проксимального та дистального.

Проксимальний кінець великогомілкової кістки значно потовщений та розширений і має два виростки: присередній та бічний (condylus medialis et condylus lateralis). На виростках зверху міститься верхня суглобова поверхня (facies articularis superior), яка зчленовується з виростками стегнової кістки. Верхня суглобова поверхня виростків розділена посередині міжвиростковим підвищенням (eminentia intercondylaris), яке складається з присереднього міжвиросткового горбка (tuberculum intercondylare mediale) та бічного міжвиросткового горбка (tuberculum intercondylare laterale). Попе­реду міжвиросткового підвищення розміщується переднє міжвиросткове поле (area intercondylaris anterior), а позаду — заднє міжвиросткове поле (area intercondylaris posterior). На зовнішній поверхні бічного надвиростка знизу і дещо дозаду міститься плоска малогомілкова суглобова поверхня (facies articularis fibularis), яка служить для зчленування з малогомілковою кісткою.

Тіло великогомілкової кістки (corpus tibiae) має тригранну форму. На ньому роз­різняють три поверхні: присередню, бічну і задню. Вони відділені одна від одної трьома краями: переднім, присереднім і бічним (міжкістковим).

Присередня поверхня (facies medialis) гладенька, лежить безпосередньо під шкі­рою. Бічна поверхня (facies lateralis) дещо вгнута і вкрита м’язами. Задня поверхня (facies posterior) плоска, на ній помітна шорстка лінія камбалоподібного м’яза (linea musculi solei), яка йде від заднього краю бічного виростка косо вниз і присередньо. Нижче неї міститься живильний отвір (foramen nutricium), який продовжується в дистально спрямований живильний канал (canalis nutricius).

Передній край (margo anterior) великогомілкової кістки загострений, добре на­мацується крізь шкіру. У верхньому відділі кістки він потовщується і утворює горбистість великогомілкової кістки (tuberositas tibiae), до якої прикріплюється чоти­риголовий м’яз стегна. Присередній край (margo medialis) дещо заокруглений. Бічний, або міжкістковий край (margo interosseus) гострий, спрямований в сторону відповідного краю малогомілкової кістки. До нього прикріплюється міжкісткова перетинка гомілки.

Дистальний кінець великогомілкової кістки розширений, з присереднього боку має направлений донизу виступ — присередню кісточку (malleolus medialis), з біч­ного — малогомілкову вирізку (incisura fibularis) для з’єднання з малогомілковою кісткою. Позаду присередньої кісточки проходить неглибока кісточкова борозна (sulcus malleolaris), до якої прилягає сухожилок заднього великогомілкового м’яза. З латеральної сторони присередньої кісточки міститься суглобова поверхня кісточ­ки (facies articularis malleoli), яка під кутом переходить у нижню суглобову поверх­ню (facies articularis inferior). Ці поверхні разом з суглобовою поверхнею малогомі­лкової кістки сполучаються з надп’ятковою кісткою стопи.

Малогомілкова кістка (fibula) — тонка, довга трубчаста кістка, розміщується з латерального боку гомілки. Вона має тіло і два кінці: проксимальний і дистальний.

На проксимальному кінці кістки міститься головка малогомілкової кістки (caput fibulae). Зверху головка закінчується загостреною верхівкою головки малогомілкової кістки (apex capitis fibulae). Внизу головка поступово потоншується і переходить в шийку малогомілкової кістки (collum fibulae). З присереднього боку головки розта­шована суглобова поверхня головки малогомілкової кістки (facies articularis capitis fibulaе), яка служить для зчленування з великогомілковою кісткою.

Тіло малогомілкової кістки (corpus fibulae) за формою нагадує тригранну при­зму, дещо скручену навколо поздовжньої осі. На тілі розрізняють три поверхні: біч­ну, присередню і задню (facies lateralis, facies medialis et facies posterior), які відді­ляються одна від одної трьома краями: переднім, заднім і міжкістковим (margo anterior, margo posterior et margo interosseus).

Дистальний кінець малогомілкової кістки, потовщуючись, утворює бічну кісто­чку (malleolus lateralis). На присередній поверхні бічної кісточки міститься гладе­нька суглобова поверхня кісточки (facies articularis malleoli). Позаду суглобової по­верхні кісточки розташована ямка бічної кісточки (fossa malleoli lateralis) — місце прикріплення задньої надп’ятково-малогомілкової зв’язки. На задній стороні бічної кісточки помітна плоска кісточкова борозна (sulcus malleolaris) — слід проходжен­ня сухожилків малогомілкових м’язів. Майже по всій довжині малогомілкова кістка вкрита товстим шаром м’язів, і тільки її бічна кісточка розміщується безпосередньо під шкірою і виразно контурується.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.