Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Вільна частина нижньої кінцівки, pars libera membri inferioris
Малогомілкова кістка

Малогомілкова кістка, fibula, має тіло, corpus fibulae, та два кінці: верхній і нижній (рис. 69А, Г). Тіло малогомілкової кісти має три поверхні: передню, fades anterior, медіальну, facies mediate, та задню, facies posterior. Верхній кінець малогомілкової кістки завершується головкою, caput fibulae, на якій виступає загострений випин - верхівка головки, арех capitis fibulae, а нижній кінець малогомілкової кістки переходить у латеральну кісточку, maleolus lateralis. Задня поверхня латеральної кісточки має борозну, sulcus malleolaris, в якій залягають сухожилки малогомілкових м’язів.

Окостеніння. Великогомілкова і малогомілкова кістки мають точки окостеніння в діафізі та верхньому і нижньому епіфізах. Точки окостеніння в діафізах цих кісток з’являються на 2 місяці внутрішньоутробного розвитку, у проксимальному епіфізі великогомілкової кістки - перед народженням, а в дистальному епіфізі - на 3-5 роках життя. В епіфізах малогомілкової кістки точки окостеніння виникають у віці 2-4 років.