Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Скелет нижньої кінцівки
З'єднання кісток гомілки

Кістки гомілки з’єднуються між собою за допомогою перервних з’єднань — су­глобів і неперервних — синдесмозів (зв’язок, міжкісткових перетинок) (мал. 82).

Мал. 82. З’єднання кісток гомілки: міжгомілковий суглоб, міжкісткова перетинка, міжгомілковий синдесмоз (праві, вигляд спереду)

1 — Великогомілкова кістка, 2 — передня великомалогомілкова зв’язка, 3 — Малогомілкова кістка, 4 — міжкісткова перетинка, 5 — передня зв’язка головки малогомілкової кістки

Проксимальні кінці кісток гомілки з’єднуються між собою міжгомілковим суг­лобом.

Міжгомілковий суглоб (articulatio tibiofibularis) утворений суглобовою повер­хнею головки малогомілкової кістки та малогомілковою суглобовою поверхнею великогомілкової кістки. Капсула суглоба сильно натягнута і прикріплюється до краю суглобових поверхонь. Суглобова порожнина іноді сполучається з порожни­ною колінного суглоба. Спереду капсула укріплена передньою зв’язкою головки ма­логомілкової кістки (lig. capitis fibulae anterius), а ззаду — задньою зв’язкою голо­вки малогомілкової кістки (lig. сapitis fibulae posterius). Суглоб простий, плоский, малорухомий (можливі невеликі ковзаючі рухи).

Тіла гомілкових кісток з’єднані між собою за допомогою міжкісткової перети­нки (membrana interossea cruris), яка прикріплюється до міжкісткових країв велико­гомілкової та малогомілкової кісток. У верхній та нижній частинах перетинка має отвори для судин та нервів.

Дистальні кінці кісток гомілки з’єднані міжгомілковим синдесмозом (syndesmosis tibiofibularis), який утворений великою кількістю коротких сполучнотканинних воло­кон. Спереду синдесмоз посилюється передньою міжгомілковою зв’язкою (lig. tibiofibulare anterius), а ззаду — задньою міжгомілковою зв’язкою (lig. tibiofibulare posterius), які розташовані між бічною кісточкою та великогомілковою кісткою. Іноді в міжгомілковий синдесмоз вклинюється синовіальна мембрана гомілково-стопного суг­лоба, у цьому випадку утворюється нижній міжгомілковий суглоб.

Гомілка з’єднується зі стопою за допомогою гомілково-стопного суглоба (мал. 83).

Мал. 83. Суглоби і зв’язки стопи, правої (розріз через гомілково-стопний суглоб)

1 — гомілково-стопний суглоб, 2 — надп’ятково-п’ятково-човноподібний суглоб, 3 — п’ятково-кубоподібний суглоб, 4 — поперечний суглоб заплесна, 5 — роздвоєна зв’язка, 6 — клино-човноподібний суглоб, 7 — заплесно-плеснові суглоби, 8 — тильна заплесно-плеснова зв’язка, 9 — плесно-фалангові суг­лоби, 10 — міжфалангові Суглоби стопи, 11 — піднад’ятковий суглоб

Гомілково-стопний суглоб (articulatio talocruralis) утворений нижньою суглобо­вою поверхнею великогомілкової кістки, суглобовими поверхнями присередньої та бі­чної кісточок і суглобовими поверхнями блока надп’яткової кістки. З’єднані разом ве­ликогомілкова та малогомілкова кістки у вигляді вилки охоплюють блок надп’яткової кістки. Капсула гомілково-стопного суглоба майже скрізь прикріплюється до країв су­глобових поверхонь і лише спереду — дещо відступивши від них. З боків суглобова капсула міцна та товста, а спереду і ззаду — тонка та пухка, утворює складки.

Мал. 84. Присередня (дельтоподібна) зв’язка гомілково-стопного суглоба (права)

1 — суглобова капсула, 2 — присередня (дельтоподібна) зв’язка

Мал. 85. Зв’язки і суглоби стопи, правої (тильна поверхня)

1 — присередня кісточка, 2 — гомілково-стопний суглоб, 3 — присередня (дельтоподібна) зв’язка (великогомілково-човноподібна частина), 4 — надп’ятково-човноподібна зв’язка, 5 — роздвоєна зв’язка, 6 — тильні клино-човноподібні зв’язки, 7 — суглобова капсула першого плесно-фалангового суглоба, 8 — суглобова капсула міжфалангового суглоба великого пальця, 9 — бокові зв’язки, 10 — плесно-фаланговий суглоб четвертого пальця, 11 — тильні плеснові зв’язки, 12 — тильні заплесно-плеснові зв’язки, 13 — тильна клино-кубоподібна зв’язка, 14 — надп’ятково-п’яткова міжкісткова зв’язка, 15 — бічна надп’ятково-п’яткова зв’язка, 16 — п’ятково-малогомілкова зв’язка, 17 — бічна кісточка, 18 — передня надп’ятково-мало­гомілкова зв’язка, 19 — передня велико-малогомілкова зв’язка, 20 — міжкісткова перетинка гомілки

Суглоб укріплений зв’язками, які розміщуються на його внутрішній і зовнішній сторонах. На внутрішній стороні суглоба розташовується присередня (дельтоподіб­на) зв’язка (lig. mediale (deltoideum)), яка має трикутну форму і йде від присередньої кісточки до човноподібної, надп’яткової та п’яткової кісток (мал. 84). В ній виділяють чотири частини: великогомілково-човноподібну частину (pars tibionavicularis), великогомілково-п’яткову частину (pars tibiocalcanea), передню великогомілково-надп’яткову частину (pars tibiotalaris anterior) та задню великогомілково-надп’яткову частину (pars tibiotalaris posterior). Із зовнішньої сторони гомілково-стопний суглоб укріплений трьома зв’язками: передньою надп’ятково-малогомілковою зв’язкою (lig. talofibulare anterius), яка з’єднує бічну кісточку з ший­кою надп’яткової кістки; задньою надп’ятково-малогомілковою зв’язкою (lig. talofibulare posterius), яка йде від бічної ямки бічної кісточки до бічного горбка надп’яткової кістки, та п’ятково-малогомілковою зв’язкою (lig. сalcaneofibulare), яка прямує від бічної кісточки вниз та назад до бічної поверхні п’яткової кістки (мал. 85).

Гомілково-стопний суглоб складний, блокоподібний, одноосьовий. У суглобі можливі рухи навколо фронтальної осі: згинання стопи (рух стопи в сторону пі­дошви) та її розгинання (рух стопи в тильну сторону). Крім того, при зігнутій стопі можливі невеликі рухи в сторони, тому що у вилку гомілкових кісток при згинанні заходить задня вузька частина блока надп’яткової кістки.

Однією з характерних особливостей гомілково-стопного суглоба є те, що в дорос­лих він має велику рухливість у сторону підошовної поверхні, а в дітей, особливо у новонароджених, — в сторону тилу стопи, що пов’язано з особливостями її розвитку.