Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Скелет нижньої кінцівки
З'єднання кісток стопи

Піднадп’ятковий (надп’ятково-п’ятковий) суглоб (articulatio subtalaris (talocalcanea)) утворений задніми суглобовими поверхнями п’яткової та надп’яткової кісток. Суглобові поверхні конгруентні за формою і за розміром. Суг­лобова капсула тонка, слабко натягнута.

Суглоб укріплюють такі зв’язки:

— міжкісткова надп’ятково-п’яткова зв’язка (lig. talocalcaneum interosseum) натя­гнена між борознами надп’яткової та п’яткової кісток, заповнюючи пазуху заплесна;

— бічна надп’ятково-п’яткова зв’язка (lig. talocalcaneum laterale) натягнена між верхньою поверхнею шийки надп’яткової кістки і верхньобічною поверхнею п’яткової кістки;

— присередня надп’ятково-п’яткова зв’язка (lig. talocalcaneum mediale) йде від присереднього горбка надп’яткової кістки до підпори надп’яткової кістки.

Надп’ятково-п’ятковий суглоб простий, за формою циліндричний, за рухами комбінований. Функціонує разом з надп’ятково-п’ятково-човноподібним суглобом. У суглобі можливі рухи тільки навколо сагітальної осі.

Надп’ятково-п’ятково-човноподібний суглоб (articulatio talocalcaneonavicularis) утворений головкою надп’яткової кістки, яка зчленовується з човнопо­дібною кісткою спереду і п’ятковою кісткою знизу. Суглобова поверхня п’яткової кістки доповнюється верхньою поверхнею підошовної п’ятково-човноподібної зв’язки (lig. calcaneonaviculareplantare).

Суглобова капсула прикріплюється по краю суглобових поверхонь. Суглоб укріплюють надп’ятково-човноподібна тильна зв’язка (lig. talonaviculare dorsale), яка натягнута між шийкою надп’яткової кістки та човноподібною кісткою, і п’ятково-човноподібна підошовна зв’язка (lig. calcaneonaviculare plantare), яка йде від підпори надп’яткової кістки до підошовної поверхні човноподібної кістки.

Надп’ятково-п’ятково-човноподібний суглоб складний, за формою кулястий, але рухи в ньому можливі тільки в одній площині, навколо осі, яка має сагітальний напрямок. Суглоб функціонує одночасно з піднадп’ятковим суглобом, утворюючи комбінований суглоб, в якому можливі невеликі ковзаючі рухи типу пронації (в межах 12—13°) і супінації (в межах 13°).

Гомілково-стопний, піднадп’ятковий та надп’ятково-п’ятково-човноподібний суг­лоби, доповнюючи один одного, дозволяють виконувати в стопі повний обсяг рухів — згинання і розгинання, пронацію і супінацію, відведення і приведення і, врешті, коло­вий рух. Однією із вікових особливостей положення кісток і їх рухів у суглобах стопи є те, що з віком відбувається деяка пронація стопи і опускання присередньої частини її поздовжнього склепіння. Стопа дитини, особливо першого року життя, має явне супінаторне положення, внаслідок чого, починаючи ходити, діти часто ставлять стопу не на всю підошовну поверхню, а тільки на її латеральний край.

П’ятково-кубоподібний суглоб (articulatio calcaneocuboidea) утворений обер­неними одна до одної суглобовими поверхнями п’яткової та кубоподібної кісток. Суглобова капсула з присереднього боку товста і сильно натягнута, з латерального боку вона дещо тонша і вільніша. Суглобова порожнина цього суглоба ізольована, тільки в рідких випадках сполучається з порожниною надп’ятково-п’ятково-човноподібного суглоба.

Суглоб укріплюють наступні зв’язки:

— довга підошовна зв’язка (lig. plantare longum), яка є найміцнішою зв’язкою стопи (мал. 86). Починається вона від нижньої поверхні п’яткового горба і дохо­дить до основ ІІ—V плеснових кісток;

— п’ятково-кубоподібна підошовна зв’язка (lig. calcaneocuboideum plantare) розташовується глибше попередньої зв’язки, з’єднує підошовні поверхні п’яткової та кубоподібної кісток.

П’ятково-кубоподібний суглоб простий, за формою сідлоподібний, але функціонує як одноосьовий суглоб. Можливі невеликі обертальні рухи навколо сагітальної осі.

Поперечний суглоб заплесна (articulatio tarsi transversa). Із практичних мірку­вань п’ятково-кубоподібний суглоб та надп’ятково-човноподібну частину надп’ятково-п’ятково-човноподібного суглоба розглядають як єдиний поперечний суглоб заплесна, або суглоб Шопара (articulatio Chopari). Лінія цього суглоба S-подібно викривлена: її присередній відділ обернутий випуклістю вперед, а бічний — назад. Суглоби анатомічно відокремлені, але мають одну спільну роздвоєну зв’язку (lig. bifurcatum). Ця зв’язка починається на тильній поверхні п’яткової кіст­ки біля її переднього краю і зразу ж ділиться на дві частини: латеральну — п’ятково-кубоподібну зв’язку (lig. calcaneocuboideum), що йде до кубоподібної кіст­ки, і присередню — п’ятково-човноподібну зв’язку (lig. calcaneonaviculare), що прямує до човноподібної кістки. При перерізуванні роздвоєної зв’язки поперечний суглоб заплесна легко розчленовується, в зв’язку з чим роздвоєну зв’язку назива­ють «ключем» суглоба Шопара.

Клино-кубо-човноподібний суглоб (articulatio cuneocuboideonavicularis) пред­ставляє собою складне з’єднання, в утворенні якого беруть участь човноподібна, кубоподібна і три клиноподібні кістки. Тут утворюються такі зчленування: 1) між передніми суглобовими поверхнями човноподібної кістки і задніми суглобовими поверхнями клиноподібних кісток; 2) між оберненими одна до другої поверхнями кубоподібної, човноподібної та клиноподібної кісток.

Мал. 86. Зв’язки та Суглоби стопи, правої (підошовна поверхня)

1 — піхвова зв’язка, 2 — підошовні зв’язки плесно-фалангових суглобів, 3 — перший заплесно-плесновий суглоб, 4 — сухожилок довгого мало­гомілкового м’яза, 5 — підошовні клино-човноподібні зв’язки, 6 — сухожилок переднього великогомілкового м’яза, 7 — підошовна кубо-човноподібна зв’язка, 8 — сухожилок заднього великогомілкового м’яза, 9— підошовна п’ятково-човноподібна зв’язка, 10 — зв’язка до сухожилка заднього великогомілкового м’яза, 11 — сухожи­лок довгого м’яза-згинача пальців, 12 — сухожи­лок довгого м’яза-згинача великого пальця, 13 — довга підошовна зв’язка, 14 — сухожилок довгого малогомілкового м’яза, 15 — сухожилок короткого малогомілкового м’яза, 16 — підошовні плеснові зв’язки, 17 — бокові (колатеральні) зв’язки плесно-фалангових суглобів, 18 — плесно-фаланговий су­глоб, 19 — міжфаланговий суглоб, 20 — капсула міжфалангового суглоба

Суглобова щілина між човноподібною та клиноподібними кістками розташову­ється у фронтальній площині, а від неї вже у вигляді відгалужень відходять вперед три суглобові щілини: між присередньою та проміжною клиноподібними кістками; між бічною та проміжною клиноподібними кістками; між бічною клиноподібною та кубоподібною кістками і одна суглобова щілина назад — між човноподібною та кубоподібною кістками. Іноді порожнина суглоба через щілини між клиноподібни­ми кістками може сполучатись із порожниною заплесно-плеснового суглоба.

Суглобова капсула прикріплюється по краю суглобових поверхонь кісток.

Суглоб укріплюють такі зв’язки:

1) тильні клино-човноподібні зв’язки (ligg. cuneonavicularia dorsalia);

2) тильна кубо-човноподібна зв’язка (lig. cuboideonaviculare dorsale);

3) тильні міжклиноподібні зв’язки (ligg. intercuneiformia dorsalia);

4) підошовна кубо-човноподібна зв’язка (lig. cuboideonaviculare plantare);

5) підошовна клино-кубоподібна зв’язка (lig. cuneocuboideumplantare);

6) підошовні клино-човноподібні зв’язки (ligg. cuneonavicularia plantaria);

7) підошовні міжклиноподібні зв’язки (ligg. intercuneiformia plantaria).

Крім названих зв’язок, є ще ряд коротких міцних зв’язок, які розміщуються між суміжними кістками у порожнині суглоба: міжкісткові міжклиноподібні зв’язки (ligg. intercuneiformia interossea), міжкісткова клино-кубоподібна зв’язка (lig. cuneocuboideum interosseum) та ін.

Заплесно-плеснові суглоби (articulationes tarsometatarsales) утворені основами плеснових кісток і дистальними суглобовими поверхнями клиноподібних та кубо­подібної кісток. Суглобова щілина заходить між бічні поверхні суміжних плесно­вих кісток, де утворюються міжплеснові суглоби (articulatwnes intermetatarsales). Загальна порожнина цих суглобів розділена на три ізольованих один від одного відділи: внутрішній — з’єднання першої плеснової кістки з присередньою клинопо­дібною; середній — з’єднання другої і третьої плеснових кісток з проміжною і біч­ною клиноподібними кістками і зовнішній — з’єднання четвертої і п’ятої плеснових кісток з кубоподібною кісткою. Капсула суглобів прикріплюється до країв суглобо­вих поверхонь і зміцнюється тильними заплесно-плесновими зв’язками (ligg. tarsometatarsalia dorsalia) та підошовними заплесно-плесновими зв’язками (ligg. tarsometatarsalia plantaria). Між клиноподібними і плесновими кістками розташо­вуються міжкісткові клино-плеснові зв’язки (ligg.cuneometatarsalia interossea). Присередню із цих зв’язок, яка натягнута між присередньою клиноподібною кіст­кою і другою плесновою кісткою, через її особливе практичне значення називають «ключем» суглоба Лісфранка.

Заплесно-плеснові суглоби — це типові плоскі, малорухомі суглоби, які внаслі­док невеликих тугих зміщень збільшують еластичність стопи.

Плесно-фалангові суглоби (articulationes metatarsophalangeales) утворені голо­вками плеснових кісток і основами проксимальних фаланг пальців. Суглоби прості, за формою кулясті, однак їх рухливість порівняно невелика. Можливі рухи навколо фронтальної осі — згинання та розгинання (розгинання здійснюється в більшому обсязі, ніж згинання) і навколо сагітальної — незначні відведення і приведення.

Капсула цих суглобів дуже тонка і вільна, прикріплюється до краю суглобових поверхонь. Суглоби укріплені боковими (колатеральними) зв’язками (ligg. collateralia), підошовними зв’язками (ligg. plantaria) та глибокою поперечною плес­новою зв’язкою (lig. metatarsale transversum profundum), яка представляє собою фіб­розний тяж, що йде поперечно від головки першої до головки п’ятої плеснових кіс­ток. Ця зв’язка зростається з капсулами плесно-фалангових суглобів і з’єднує головки всіх плеснових кісток.

У товщі підошовного відділу капсули плесно-фалангового суглоба першого па­льця є дві сесамоподібні кісточки.

Міжфалангові суглоби стопи (articulationes interphalangeales pedis) утворені суглобовими поверхнями головок та основ сусідніх фаланг пальців. Це прості, блокоподібні, Одноосьові суглоби. В них можливі рухи навколо фронтальної осі — згинання та розгинання пальців.

Суглобова капсула тонка, вільна, прикріплюється до краю суглобових повер­хонь. Суглоби укріплені боковими та підошовними зв’язками (ligg. collateralia et ligg. plantaria).