Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009
Скелет нижньої кінцівки
З'єднання кісток стопи
Піднадп’ятковий (надп’ятково-п’ятковий) суглоб (articulatio subtalaris (talocalcanea)) утворений задніми суглобовими поверхнями п’яткової та надп’яткової кісток. Суглобові поверхні конгруентні за формою і за розміром. Суглобова капсула тонка, слабко натягнута.
Суглоб укріплюють такі зв’язки:
— міжкісткова надп’ятково-п’яткова зв’язка (lig. talocalcaneum interosseum) натягнена між борознами надп’яткової та п’яткової кісток, заповнюючи пазуху заплесна;
— бічна надп’ятково-п’яткова зв’язка (lig. talocalcaneum laterale) натягнена між верхньою поверхнею шийки надп’яткової кістки і верхньобічною поверхнею п’яткової кістки;
— присередня надп’ятково-п’яткова зв’язка (lig. talocalcaneum mediale) йде від присереднього горбка надп’яткової кістки до підпори надп’яткової кістки.
Надп’ятково-п’ятковий суглоб простий, за формою циліндричний, за рухами комбінований. Функціонує разом з надп’ятково-п’ятково-човноподібним суглобом. У суглобі можливі рухи тільки навколо сагітальної осі.
Надп’ятково-п’ятково-човноподібний суглоб (articulatio talocalcaneonavicularis) утворений головкою надп’яткової кістки, яка зчленовується з човноподібною кісткою спереду і п’ятковою кісткою знизу. Суглобова поверхня п’яткової кістки доповнюється верхньою поверхнею підошовної п’ятково-човноподібної зв’язки (lig. calcaneonaviculareplantare).
Суглобова капсула прикріплюється по краю суглобових поверхонь. Суглоб укріплюють надп’ятково-човноподібна тильна зв’язка (lig. talonaviculare dorsale), яка натягнута між шийкою надп’яткової кістки та човноподібною кісткою, і п’ятково-човноподібна підошовна зв’язка (lig. calcaneonaviculare plantare), яка йде від підпори надп’яткової кістки до підошовної поверхні човноподібної кістки.
Надп’ятково-п’ятково-човноподібний суглоб складний, за формою кулястий, але рухи в ньому можливі тільки в одній площині, навколо осі, яка має сагітальний напрямок. Суглоб функціонує одночасно з піднадп’ятковим суглобом, утворюючи комбінований суглоб, в якому можливі невеликі ковзаючі рухи типу пронації (в межах 12—13°) і супінації (в межах 13°).
Гомілково-стопний, піднадп’ятковий та надп’ятково-п’ятково-човноподібний суглоби, доповнюючи один одного, дозволяють виконувати в стопі повний обсяг рухів — згинання і розгинання, пронацію і супінацію, відведення і приведення і, врешті, коловий рух. Однією із вікових особливостей положення кісток і їх рухів у суглобах стопи є те, що з віком відбувається деяка пронація стопи і опускання присередньої частини її поздовжнього склепіння. Стопа дитини, особливо першого року життя, має явне супінаторне положення, внаслідок чого, починаючи ходити, діти часто ставлять стопу не на всю підошовну поверхню, а тільки на її латеральний край.
П’ятково-кубоподібний суглоб (articulatio calcaneocuboidea) утворений оберненими одна до одної суглобовими поверхнями п’яткової та кубоподібної кісток. Суглобова капсула з присереднього боку товста і сильно натягнута, з латерального боку вона дещо тонша і вільніша. Суглобова порожнина цього суглоба ізольована, тільки в рідких випадках сполучається з порожниною надп’ятково-п’ятково-човноподібного суглоба.
Суглоб укріплюють наступні зв’язки:
— довга підошовна зв’язка (lig. plantare longum), яка є найміцнішою зв’язкою стопи (мал. 86). Починається вона від нижньої поверхні п’яткового горба і доходить до основ ІІ—V плеснових кісток;
— п’ятково-кубоподібна підошовна зв’язка (lig. calcaneocuboideum plantare) розташовується глибше попередньої зв’язки, з’єднує підошовні поверхні п’яткової та кубоподібної кісток.
П’ятково-кубоподібний суглоб простий, за формою сідлоподібний, але функціонує як одноосьовий суглоб. Можливі невеликі обертальні рухи навколо сагітальної осі.
Поперечний суглоб заплесна (articulatio tarsi transversa). Із практичних міркувань п’ятково-кубоподібний суглоб та надп’ятково-човноподібну частину надп’ятково-п’ятково-човноподібного суглоба розглядають як єдиний поперечний суглоб заплесна, або суглоб Шопара (articulatio Chopari). Лінія цього суглоба S-подібно викривлена: її присередній відділ обернутий випуклістю вперед, а бічний — назад. Суглоби анатомічно відокремлені, але мають одну спільну роздвоєну зв’язку (lig. bifurcatum). Ця зв’язка починається на тильній поверхні п’яткової кістки біля її переднього краю і зразу ж ділиться на дві частини: латеральну — п’ятково-кубоподібну зв’язку (lig. calcaneocuboideum), що йде до кубоподібної кістки, і присередню — п’ятково-човноподібну зв’язку (lig. calcaneonaviculare), що прямує до човноподібної кістки. При перерізуванні роздвоєної зв’язки поперечний суглоб заплесна легко розчленовується, в зв’язку з чим роздвоєну зв’язку називають «ключем» суглоба Шопара.
Клино-кубо-човноподібний суглоб (articulatio cuneocuboideonavicularis) представляє собою складне з’єднання, в утворенні якого беруть участь човноподібна, кубоподібна і три клиноподібні кістки. Тут утворюються такі зчленування: 1) між передніми суглобовими поверхнями човноподібної кістки і задніми суглобовими поверхнями клиноподібних кісток; 2) між оберненими одна до другої поверхнями кубоподібної, човноподібної та клиноподібної кісток.

Мал. 86. Зв’язки та Суглоби стопи, правої (підошовна поверхня)
1 — піхвова зв’язка, 2 — підошовні зв’язки плесно-фалангових суглобів, 3 — перший заплесно-плесновий суглоб, 4 — сухожилок довгого малогомілкового м’яза, 5 — підошовні клино-човноподібні зв’язки, 6 — сухожилок переднього великогомілкового м’яза, 7 — підошовна кубо-човноподібна зв’язка, 8 — сухожилок заднього великогомілкового м’яза, 9— підошовна п’ятково-човноподібна зв’язка, 10 — зв’язка до сухожилка заднього великогомілкового м’яза, 11 — сухожилок довгого м’яза-згинача пальців, 12 — сухожилок довгого м’яза-згинача великого пальця, 13 — довга підошовна зв’язка, 14 — сухожилок довгого малогомілкового м’яза, 15 — сухожилок короткого малогомілкового м’яза, 16 — підошовні плеснові зв’язки, 17 — бокові (колатеральні) зв’язки плесно-фалангових суглобів, 18 — плесно-фаланговий суглоб, 19 — міжфаланговий суглоб, 20 — капсула міжфалангового суглоба
Суглобова щілина між човноподібною та клиноподібними кістками розташовується у фронтальній площині, а від неї вже у вигляді відгалужень відходять вперед три суглобові щілини: між присередньою та проміжною клиноподібними кістками; між бічною та проміжною клиноподібними кістками; між бічною клиноподібною та кубоподібною кістками і одна суглобова щілина назад — між човноподібною та кубоподібною кістками. Іноді порожнина суглоба через щілини між клиноподібними кістками може сполучатись із порожниною заплесно-плеснового суглоба.
Суглобова капсула прикріплюється по краю суглобових поверхонь кісток.
Суглоб укріплюють такі зв’язки:
1) тильні клино-човноподібні зв’язки (ligg. cuneonavicularia dorsalia);
2) тильна кубо-човноподібна зв’язка (lig. cuboideonaviculare dorsale);
3) тильні міжклиноподібні зв’язки (ligg. intercuneiformia dorsalia);
4) підошовна кубо-човноподібна зв’язка (lig. cuboideonaviculare plantare);
5) підошовна клино-кубоподібна зв’язка (lig. cuneocuboideumplantare);
6) підошовні клино-човноподібні зв’язки (ligg. cuneonavicularia plantaria);
7) підошовні міжклиноподібні зв’язки (ligg. intercuneiformia plantaria).
Крім названих зв’язок, є ще ряд коротких міцних зв’язок, які розміщуються між суміжними кістками у порожнині суглоба: міжкісткові міжклиноподібні зв’язки (ligg. intercuneiformia interossea), міжкісткова клино-кубоподібна зв’язка (lig. cuneocuboideum interosseum) та ін.
Заплесно-плеснові суглоби (articulationes tarsometatarsales) утворені основами плеснових кісток і дистальними суглобовими поверхнями клиноподібних та кубоподібної кісток. Суглобова щілина заходить між бічні поверхні суміжних плеснових кісток, де утворюються міжплеснові суглоби (articulatwnes intermetatarsales). Загальна порожнина цих суглобів розділена на три ізольованих один від одного відділи: внутрішній — з’єднання першої плеснової кістки з присередньою клиноподібною; середній — з’єднання другої і третьої плеснових кісток з проміжною і бічною клиноподібними кістками і зовнішній — з’єднання четвертої і п’ятої плеснових кісток з кубоподібною кісткою. Капсула суглобів прикріплюється до країв суглобових поверхонь і зміцнюється тильними заплесно-плесновими зв’язками (ligg. tarsometatarsalia dorsalia) та підошовними заплесно-плесновими зв’язками (ligg. tarsometatarsalia plantaria). Між клиноподібними і плесновими кістками розташовуються міжкісткові клино-плеснові зв’язки (ligg.cuneometatarsalia interossea). Присередню із цих зв’язок, яка натягнута між присередньою клиноподібною кісткою і другою плесновою кісткою, через її особливе практичне значення називають «ключем» суглоба Лісфранка.
Заплесно-плеснові суглоби — це типові плоскі, малорухомі суглоби, які внаслідок невеликих тугих зміщень збільшують еластичність стопи.
Плесно-фалангові суглоби (articulationes metatarsophalangeales) утворені головками плеснових кісток і основами проксимальних фаланг пальців. Суглоби прості, за формою кулясті, однак їх рухливість порівняно невелика. Можливі рухи навколо фронтальної осі — згинання та розгинання (розгинання здійснюється в більшому обсязі, ніж згинання) і навколо сагітальної — незначні відведення і приведення.
Капсула цих суглобів дуже тонка і вільна, прикріплюється до краю суглобових поверхонь. Суглоби укріплені боковими (колатеральними) зв’язками (ligg. collateralia), підошовними зв’язками (ligg. plantaria) та глибокою поперечною плесновою зв’язкою (lig. metatarsale transversum profundum), яка представляє собою фіброзний тяж, що йде поперечно від головки першої до головки п’ятої плеснових кісток. Ця зв’язка зростається з капсулами плесно-фалангових суглобів і з’єднує головки всіх плеснових кісток.
У товщі підошовного відділу капсули плесно-фалангового суглоба першого пальця є дві сесамоподібні кісточки.
Міжфалангові суглоби стопи (articulationes interphalangeales pedis) утворені суглобовими поверхнями головок та основ сусідніх фаланг пальців. Це прості, блокоподібні, Одноосьові суглоби. В них можливі рухи навколо фронтальної осі — згинання та розгинання пальців.
Суглобова капсула тонка, вільна, прикріплюється до краю суглобових поверхонь. Суглоби укріплені боковими та підошовними зв’язками (ligg. collateralia et ligg. plantaria).
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.