Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Периферична нервова система
Спинномозкові нерви
Шийне сплетення

Шийне сплетення (plexus cervicalis) утворене передніми гілками чотирьох верхніх шийних нервів (С_І-IV), які з’єднуються між собою трьома дугоподібними петлями (мал. 259). Воно розміщене на рівні чотирьох верхніх шийних хребців на передній поверхні глибоких м’язів шиї (середнього драбинчастого м’яза, ремінного м’яза шиї, м’яза-піднімача лопатки) під груднинно-ключично-соскоподібним м’язом. Гі­лки, які відходять від цього сплетення, поділяються на рухові, чутливі та змішані.

Рухові (м’язові) гілки шийного сплетення прямують до м’язів, розміщених по­ряд зі сплетенням, — переднього, середнього та заднього драбинчастих м’язів, дов­гих м’язів голови і шиї, переднього та бічного прямих м’язів голови, м’яза-піднімача лопатки, передніх міжпоперечних м’язів шиї.

До рухових гілок шийного сплетення належить також шийна петля (ansa cervicalis), яка іннервує підпід’язикові м’язи шиї. Вона утворена двома корінцями — переднім (radix anterior) та заднім (radix posterior), — які йдуть від 1-го—3-го шийних нервів. Передній корінець певну відстань проходить у складі під’язикового нерва, а потім відділяється від нього і зливається із заднім корінцем. Від спільного з під’язиковим нервом відрізка переднього корінця шийної петлі відгалужується щито-під'язикова гілка (r. thyrohyoideus), що іннервує однойменний м'яз.

Мал. 259. Схема формування шийного і плечового сплетень (за М. Р. Сапіним)

1 — вентральні (передні) гілки шийних нервів (C_V-C_VIII); 2 — хребтова артерія; 3 — Підключична артерія; 4 — ключиця; 5 — Плечове сплетення; 6 — шийне сплетення; 7 — вентральні (передні) гілки шийних нервів (C_I-C_IV)

Від шийного сплетення відходять також м’язові гілки (rr. musculares), які іннервують трапецієподібний та груднинно-ключично-соскоподібний м’язи.

Чутливі (шкірні) гілки шийного сплетення огинають задній край груднинно-ключично-соскоподібного м’яза дещо вище його середини і з’являються в підшкір­ній жировій клітковині під підшкірним м’язом шиї. До чутливих (шкірних) гілок шийного сплетення належать такі нерви: великий вушний нерв, малий потилич­ний нерв, поперечний нерв шиї та надключичні нерви.

Великий вушний нерв (n. auricularis magnus) є найбільшою шкірною гілкою ший­ного сплетення. По зовнішній поверхні груднинно-ключично-соскоподібного м’яза він прямує косо і вперед до шкіри вушної раковини та зовнішнього слухового проходу.

Малий потиличний нерв (n. occipitalis minor) розміщений найвище серед усіх шкірних гілок шийного сплетення. Вийшовши з-під заднього краю груднинно-ключично-соскоподібного м’яза, він піднімається вверх збоку від великого потили­чного нерва й іннервує шкіру потиличної ділянки позаду вушної раковини.

Поперечний нерв шиї (n. transversus colli) від місця свого виходу біля заднього краю груднинно-ключично-соскоподібного м’яза йде горизонтально вперед і ділиться на верх­ні гілки (rr. superiores), які іннервують шкіру шиї вище рівня під’язикової кістки, та ниж­ні гілки (rr. inferiores), що іннервують шкіру нижче під’язикової кістки.

Надключичні нерви (nn. supraclavicular es) виходять із-під груднинно-ключично-соскоподібного м’яза, прямують униз і дозаду в жировій клітковині ла­теральної Ділянки шиї. Відповідно до їхнього розташування розрізняють присередні надключичні нерви (nn. supraclaviculares mediales), що іннервують шкіру в ділянці яремної вирізки і рукоятки груднини, проміжні надключичні нерви (nn. supraclaviculares intermedii), які іннервують шкіру в ділянці присередньої частини дельтоподібного м’яза і передньої поверхні грудної клітки від рівня ключиці до IV Ребра, та бічні надключичні нерви (nn. supraclaviculares laterales), які прямують до дельтоподібної ділянки й іннервують шкіру цієї ділянки над акроміоном.

Змішані гілки шийного сплетення представлені одним діафрагмальним нервом.

Діафрагмальний нерв (n. phrenicus С_III-СIV) формується з передніх гілок ІІІ-го- IV-го (іноді й V-го) шийних спинномозкових нервів, спускається вниз по передній поверхні переднього драбинчастого м’яза і через верхній отвір грудної клітки (між підключичною артерією і веною) проникає в грудну порожнину. У грудній порож­нині діафрагмальний нерв проходить перед коренем відповідної Легені, далі йде вниз у середньо-нижньому середостінні і досягає діафрагми. На рівні І ребра до діафрагмального нерва приєднуються додаткові діафрагмальні нерви (nn. phrenici accessorii) — гілки підключичного нерва.

Рухові гілки діафрагмального нерва іннервують діафрагму, чутливі — плевру і перикард. Деякі з кінцевих гілок нерва проходять крізь діафрагму в черевну порож­нину (діафрагмально-черевні гілки, (rr. phrenicoabdominales) й анастомозують із симпатичним сплетенням діафрагми, посилаючи гілочки до очеревини, до зв’язок та капсули печінки, внаслідок чого при її захворюванні може виникнути особливий френікус-симптом (тобто пацієнт відчуває біль у правій надключичній ямці при на­тискуванні у цьому місці). Своїми волокнами в грудній порожнині діафрагмальний нерв постачає Серце, легені, вилочкову залозу, а в черевній він пов’язаний з черев­ним сплетенням і через нього іннервує ряд внутрішніх органів.

Основні нерви шийного сплетення представлені в табл. 9.

Таблиця 9 НЕРВИ ШИННОГО СПЛЕТЕННЯ