Анатомія судин та нервів голови і шиї (ангіоневрологія) - Чорнокуяьський С.Т. 2009

Спинномозкові нерви
Шийне сплетення

Утворене передніми гілками чотирьох верхніх шийних спинномозкових нервів (С1—С4). Воно розташоване на передньобічній поверхні глибоких м'язів шиї під груднинно-ключично-соскоподібним м’язом, на рівні чотирьох верхніх шийних хребців. Тут передні гілки сплетення утворюють три дугоподібні петлі.

Розрізняють м'язові, шкірні та мішану гілки (нерви).

1. М'язові гілки сплетення (rr. musculares) іннервують довгі м'язи голови і шиї, передній та бічний прямі м’язи голови, передні міжпоперечні м'язи шиї, драбинчасті (передній, середній, задній) м'язи, м'яз-підіймач лопатки.

М'язовою гілкою є також нижній корінець (radix inferior), який, з'єднавшись з верхнім корінцем (radix superior) від XII п.ч.н., формує шийну петлю (ansa cervicalis) (див. "Під'язиковий нерв").

Мал. 50. Шкірні гілки шийного сплетення і зовнішня яремна вена (7):

1 - ключиця (clavicula);

2 - малий потиличний нерв (n. occipitalis minor);

3 - великий вушний нерв (n. auricularis magnus);

4,5 - передня та задня гілки великого вушного нерва (rr. anterior et posterior n. auricularis magnus);

6 - поперечний нерв шиї (n. transversus colli);

7 - зовнішня яремна вена (v. jugularis externa);

8. Шийна гілка лицевого нерва (r. cervicalis n. facialis);

9 Поверхнева шийна петля (ansa cervicalis superficialis);

10,11,12 - Присередній, проміжний і бічний надключичні нерви (nn. supraclaviculares medialis, intermedius et lateralis)

2. Шкірні гілки шийного сплетення огинають задній край m. sternocleidomastoideus і представлені такими нервами:

а) Малий потиличний нерв (rr. occipitalis minor) іннервуе шкіру нижньобічної ділянки потилиці поруч з великим потиличним нервом, а також шкіру задньої поверхні вушної раковини.

б) Великий вушний нерв (n. auriadaris magnus) найбільший серед шкірних гілок, прямує вгору по поверхні груднинно-ключично-соскоподібного м'яза, досягаючи шкіри вушної раковини і зовнішнього слухового ходу.

в) Поперечний нерв шиї (n. transversus colli) прямує вперед, відгалужуючи верхні гілки (rr. superiores) до шкіри шиї вище під'язикової кістки та нижні гілки (rr. inferiores) по шкіри передньобічної поверхні шиї нижче під'язикової кістки, де сполучаються з шийною гілкою лицевого нерва, формуючи поверхневу шийну петлю (ansa cervicalis sapetficialis).

г) Надключичні нерви (nn. supraclaviculares), розгалужуючись на присередні, проміжні та бічні гілки (mediales, intermedii et laterales), іннервують шкіру в межах надключичних ямок, бічного трикутника шиї, шкіру над дельтоподібним м'язом та великим грудним м’язом до рівня III-го ребра.

Мал. 51. Проекція правого n. phrenicus і знаходження його больової точки при невралгії та захворюваннях печінки:

✵ Верхня точка проекції нерва знаходиться на середині лінії: кут нижньої щелепи середина правої ключиці.

✵ Нижня точка знаходиться — на середині внутрішньої половини ключиці, або у fossa supraclavicularis minor

Мал. 52. Діафрагмові нерви (правий і лівий), топографія:

1 - правий діафрагмовий нерв (n. phrenicus dexter);

2 - верхня порожниста вена (v. cava superior);

3 - лівий діафрагмовий нерв (n phrenicus sinister);

4 - ліва внутрішня яремна вена (v. jugu laris interna sinistra);

5 - діафрагмово-черевні гілки (rr. phrenicoabdominales);

6 - черевне сплетення (plexus coeliacus)

Діафрагмовий нерв (n. phrenicus) мал. 51,52

Це єдина мішана гілка шийного сплетення. Нерв спускається по передній поверхні переднього драбинчастого м'яза вниз, проходить між підключичними артерією та веною і проникає у грудну порожнину. Тут нерв знаходиться у передньому середостінні спереду від кореня відповідної легені, між осердям та середостінною плеврою і досягає діафрагми. На рівні верхнього отвору грудної клітки до n. phrenicus приєднуються додаткові діафрагмові нерви, як гілки підключичного нерва (з plexus brachialis).

Нерв іннервує м'яз діафрагми, осердя (осердна гілка — r. pericardiacus), плевру, а діафрагмово-черевні гілки (rr. phrenicoabdominales) — очеревину діафрагми. Чутливі гілки правого діафрагмового нерва проходять через черевне сплетення, відгалужуючись до нього, досягають печінки. Френікус-симптом (+) при захворюваннях печінки виявляється натисненням на праву малу надключичну ямку (проекція правого n. phrenicus), де відчувається біль. Чутливі гілки правого діафрагмового нерва приймають участь в утворенні глибокого серцевого сплетення, а з гілками черевного сплетення досягають стінок шлунка, зокрема серозної оболонки, обумовлюючи при її подразненні інтенсивний біль ("кинжальний біль" при перфоративній виразці шлунка).

Топографія судин та нервів шиї (поверхневий шар)

Для самостійної роботи

Кровопостачання (васкуляризація) та іннервація голови і шиї

(Синтетико-аналітичне заняття)

Органи голови і шиї кровопостачаються трьома гілками дуги аорти: (truncus brachiocephalicus, a. carotis communis sinistra, a. subclavia sinistra).

Артерії (A.):

✵ Шкіри обличчя, волосистої частини лобової, тім’яної ділянок та мімічних м'язів (мал. 12,14,20):

— A. facialis → aa. labiales inferior et superior, a. lateralis nasi, a. angularis;

— A. temporalis superficialis → rr. frontalis el parietalis, a. transversa faciei, a. zygomaticoorbitalis;

— A. maxillaris → r. mentalis (від a. alveolaris inferior), a. infraorbitalis, a. buccalis;

— A. ophthalmica → a. supraorbitalis, a. supratrochlearis, a. dorsalis nasi, aa. palpebrales med. et lat.

✵ Шкіри потиличної ділянки (A. occipitalis, A. auricularis posterior)

✵ Вушної раковини і зовнішнього слухового ходу:

— A. temporalis superficialis → rr. auriculares anteriores;

— A. auricularis posterior → r. auricularis;

— A. maxillaris → a. auricularis profunda;

— A. occipitalis → r. auricularis.

✵ Шкіри та поверхневих м'язів шиї (мал. 12,16,19а):

— A. lingualis → r. suprahyoideus; a. facialis → a. submentalis;

— A. thyroidea superior → r. infrahyoideus;

— A. sternocleidomastoidea; A. occtipitalis; A. auricularis posterior; A. subclavia a. transversa colli.

Вени (V.) (див. стор. 54—56) Нерви (N.):

✵ Іннервація шкіри обличчя (див. стор. 85-86; мал. 36, 37 та N. vagus — стор. 101)

✵ Іннервація шкіри потиличної ділянки та шиї:

— Nn. occtipitales major, minor et tertius, N. auricularis magnus, N. transversus colli, Nn. supr- aclaviculares, а також задні гілки C3, С4 шийних нервів.

✵ Іннервація мімічних м'язів та m.plarysma — N. facialis (VІІ)

✵ Жувальні м’язи:

→ A. maxillaris → a. masseterica, aa. temporales profundae, rr. pterygoidei. Вени однойменні,відтік крові до plexus pterygoideus. Нерви: N. mandibularis N. massetericus, Nn. temporales profundi, Nn. pterygoidei lateralis et medialis.

✵ Тверда оболона головного мозку

Артерії твердої оболони головного мозку кровопостачають також суміжні кістки черепа та залягають у їх sulci arteriosi. А. maxillaris → a. meningea media; A. ophthalmica → a. ethmoidalis anterior → r. meningeus anterior; A. pharyngea ascendens → a. meningea posterior; A. occtipitalis → r. meningeus; A. vertebralis → rr. meningei. Вени твердої оболони зазвичай парні до відповідних артерії і відводять кров до пазух та частково до plexus pterygoideus (див. також стор. 46-53). Нерви: N. trigeminus → N. ophthalmicus r. tentorius, N. ethmoidalis anterior → r. meningeus anterior; N. maxillaris → r. meningeus; N. mandibularis → r. meningeus (N. spinosus). У межах задньої черепної ямки — N. vagus → r. meningeus (диспептичні та серцеві реакції на зміни внутрішньочерепного тиску при менінгітах, струсах мозку тощо). Всі чутливі волокна задньої гілки 1-го шийного спинномозкового нерва також іннервують тверду оболону задньої черепної ямки завдяки чому підпотиличний нерв виключно руховий (ригідність підпотиличних м'язів при менінгітах).

✵ Головний мозок

Кровопостачається артеріями, які походять з двох джерел: a. carotis interna el a. vertebralis. Артерії та вени мозку див стор. 34-36, 37-39, 46-53.

✵ Око та структури утворів

Очне яблуко: A. ophthalmica → aa. ciliares breves et longae, aa. ciliares anteriores, a. centralis retinae. Вени див. стор. 48. Нерви: N. ophthalmicus → Nn. ciliares longi, а до внутрішніх м'язів ока — Nn. ciliares breves (див. ganglion ciliare, стор. 66-67). Від рецепторів сітківки починається шлях зорового аналізатора (стор. 63-64).

✵ Сльозова залоза: A. ophthalmica → а. lacrimalis. Нерви: N. ophthalmicus → N. lacrimalis, а секреторна іннервація — rr. orbitales (з ganglion plerygopalatinum), стор. 76.

✵ Зовнішні м'язи очного яблука: A. ophthalmica → rr. musculares; A. maxillaris → a. infraorbitalis. Нерви: Nn. oculomotorius, trochlearis, abducens, а їх зв'язки з N. ophthalmicus забезпечують пропріоцептивну чутливість.

✵ Повіки, кон'юнктива: A. ophthalmica → aa. palpebrales lat. et med. arcus palpebrales superior et inferior; Aa. conjunctivales anteriores et posteriores. Нерви: N. trigeminus → N. ophthalmicus → Nn. supraorbitalis, supratrocltlearis et infratrochlearis.

✵ Середнє вухо, стінки барабанної порожнини: paries jugularis — a. tympanica inferior проникає крізь canaliculus tympanicus (з a. pharyngea ascendens); paries tegmentalis — a. tympanica superior проникає крізь hiatus canalis N. petrosi minoris (з a. meningea media); paries caroticus — a. tympanica anterior проникає крізь fissura petrotympanica (з a. maxillaris), it. caroticotympanici проникають крізь однойменні канальні (з а. carotis interna): paries mastoideus — a. tympanica posterior проникає крізь canaliculus chordae tympani (з a. stylomastoidea); paries membranaceus — a. auricularis profunda (з a. maxillaris); paries labyrinthicus — a. labyrinthі проникає крізь meatus acusticus internus (з a. basilaris). Вени — супутниці артерій Нерви: plexus tymanicus (від N. tympanicus, їх п.ч.н., ganglion tympanicum, Nn. caroticotympanici). Рецепторами слухового та стагокінетичного аналізаторів у лабіринті започатковуються відповідні шляхи (стор. 92—95).

✵ Слизова оболонка носової порожнини: Aa. ethmoidales ant. et post., rr. septales anteriores (з a. ophthalmica); A. sphenopalatina → rr. septales posteriores (з a. maxillaris). Вени однойменні, відводять кров у крилоподібне венозне сплетення. Нерви: Nn. ethmoidales ant. et post. (з N. nasociliaris); секреторні — Nn. nasales posteriores, N. nasopalatinus (від ganglion plerygopalatinum). У слизовій regio olfactoria започатковуються провідні шляхи нюхового аналізатора, а в organum vomeronasale хрящової перегородки носа — кінцевий нерв (N. terminal is).

✵ Тверде і м'яке піднебіння: A. palatina ascendens (з a. facialis); A. pharyngea ascendens, aa. palalinae major et minores (з a. palatina descendens ← a. maxillaris); A. sphenopalatina → a. nasopalatina. Вени — v. facialis → v. jugularis interna. Нерви: plexus pharyngeus; Nn. palatini major et minores, N. nasopalatinus (від ganglion plerygopalatinum). Іннервація м'язів м'якого піднебіння: N.m. tensoris velipalatini (N. mandibularis) іннервує однойменний м'яз, a решта м'язів — N. vagus (rr. pharyngei).

✵ Зуби верхньої шелепи: Aa. alveolares superiores, posteriores et anteriores (з a. maxillaris). Нерви: див. стор. 77, 80.

✵ Зуби нижньої шелепи: A. alveolaris inferior (з a. maxillaris). Всі зазначені коміркові артерії відгалужують rr. dentales по зубів та rr. peridentales по окістя комірок тало ясен. Вени від зубів щелеп (однойменні) відводять кров до крилоподібного венозного сплетення. Нерви: див. стор. 82-84.

✵ Язик: A. lingualis → rr. dorsales lingue, a. profunda linguae, a. sublingualis. Вени: v. lingualis → V. jugularis interna. Нерви: язик іннервують 5 нервів. Слизову оболонку, передні 2/3 — N. lingualis ← N. mandibularis (заг. чутливість), chorda tympani ← N. intermedius (смак, чутл.), задня 1/3 — rr. linguales ← N. glossopharyngeus (заг. і смак. чутл.), N. laryngeus superior ← N. vagus; м'язи язика — N. hypoglossus (XII) → rr. linguales.

✵ Слизова оболонка ротової порожнини: (див. артерії і вени шкіри обличчя та піднебіння).

Нерви: верхньої губи — rr. labiales superiores ← N. infraorbitalis; шоки і кута рота — N. buccalis ← N. mandibularis; нижньої губи — rr. labiales inferiores ← N. mentalis ← N. mandibularis; дна ротової порожнини — N. sublingualis → N. lingualis.

✵ Залози голови і шиї: сльозова залоза, залози носової порожнини і піднебіння іннервуються від ganglion pterygopalatinum (див. стор. 76). Піднижньоіцелепна, під'язикова залози іннервуються від ganglia submandibulare et sublinguale (див. стор. 81). Артерії: a. lacrimalis, (слизових носової порожнини і піднебіння див. вище).

✵ Привушна залоза: A. temporalis superficialis → r. parotideus; A. auricularis posterior → r. parotideus. Вени: vv. parotidei → v. retromandibularis → v. jugularis interna.

Нерви: rr. parotidei (від ganglion oticum, див. стор. 83—84).

✵ Щитоподібна та прищитоподібні залози: Aa. thyroideae superiores et inferiores dextrae et sinistrae, a. thyroidea ima ← truncus brachiocephalicus. Вени: Vv. thyroideae superiores et media dextrae et sinistrae → v. jugularis interna, v. thyroidea inferior → v.brachiocephalica sinistra. Нерви: plexus caroticus externus et subclavius, Nn. laryngei superior et inferior.

✵ Глотка: A. pharyngea ascendens; Aa. palatinae ascetidens et descendens. Вени: Vv. pharyngei. → v. jugularis interna. Нерви: plexuspharyngeus (Nn. laryngopharyngei), N. glossopharyngeus, N. vagus. Всі м'язи глотки крім (m. stylopharyngeus ← N. glossopharyngeus) іннервує N. vagus.

✵ Гортань: Aa. laryngeae superiores et inferiores dextrae et sinistrae. Вени: однойменні → V. jugularis interna. Нерви: Nn. laryngopharyngei. Всі м'язи гортані крім [m. cricothyroideus N. laryngeus superior (r. externus)] іннервує N. laryngeus inferior.

✵ М'язи шиї (поверхневі та середні): A. stemocleidomastoidea; A. lingualis; A. thyroidea superior; A. submentalis; А. transversa colli. Глибокі м'язи шиї: A. vertebralis; A. cervicalis profunda, A. cervicalis ascendens. Вени: однойменні впадають у: vv. jugularis interna, subclavia, brachiocephalica. Нерви: поверхневі м'язи: m.platysma ← r. colli, VII, m. sternocleidomastoideus ← N. accessorius, plexus cervicalis. Mm. suprahyoidei: mm. mylohyoideus, venter anterior m. digastrici ← N. mylohyoideus; m. stylohyoideus, venter posterior m. digastrici ← N. facialis; m. geniohyoideus+всі mm. infrahyoidei ← ansa cervicalis. Всі глибокі м'язи шиї іннервує plexus cervicalis (rr. musculares). Довільне скорочення посмугованих м'язів голови і шиї, які іннервуються черепними нервами забезпечують імпульси tractus corticonuclearis; а м'язів, які інервуються гілками шийного сплетення — tractus corricospinalis. Пропріопептивну чутливість м’язів голови і, частково, шиї забезпечує N. trigeminus.