Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Периферична нервова система
Спинномозкові нерви

Спинномозкові нерви (nn. spinales) являють собою парні, метамерно розташовані нервові стовбури. У людини є 31 пара спинномозкових нервів відповідно до 31 се­гмента спинного мозку. Розрізняють 8 пар шийних, 12 пар грудних, 5 пар попере­кових, 5 пар крижових й 1 пару куприкових спинномозкових нервів.

Кожний спинномозковий нерв утворюється шляхом злиття двох корінців — пе­реднього та заднього (мал. 235). Передній (руховий) корінець (radix anterior (mоtоrіа)) складається з аксонів рухових нейронів, тіла яких розташовуються в пе­редніх рогах спинного мозку. Задній (чутливий) корінець (radix posterior (sensoriа)) складається з аксонів псевдоуніполярних (чутливих) нейронів спинномозкового ву­зла. Обидва корінці зливаються у міжхребцевому отворі, формуючи стовбур спин­номозкового нерва (truncus n. spinalis), що виходить із хребтового каналу через цей же отвір. Біля місця злиття задній корінець утворює потовщення — спинномозковий вузол (ganglion spinale), в якому передній руховий корінець участі не бере.

Завдяки з’єднанню переднього і заднього корінців спинномозкові нерви є зміша­ними: вони містять чутливі (аферентні) волокна від клітин спинномозкових вузлів, ру­хові (еферентні) волокна від клітин передніх рогів, а, починаючи з 8-го шийного, всіх грудних і двох верхніх поперекових сегментів, ще й вегетативні волокна від симпатич­них ядер бічних рогів, які виходять зі спинного мозку у складі переднього корінця.

Перший шийний спинномозковий нерв виходить із хребтового каналу між поти­личною кісткою та першим шийним хребцем, восьмий шийний спинномозковий нерв виходить через міжхребцевий отвір між сьомим шийним та першим грудним хребцями, п’ятий крижовий та куприковий (куприкові) нерви — через крижовий розтвір (кінцевий отвір крижового каналу).

Стовбур спинномозкового нерва короткий (приблизно 1 см довжиною). Після виходу з міжхребцевого отвору він поділяється на дві великі гілки — передню та задню, а також на менші за розміром — сполучні та оболонкову гілки.

Сполучних гілок (rr. communicantes) від кожного спинномозкового нерва відходить дві. Одна з них — біла гілка (r. alba) — містить укриті мієліном прегангліонарні волок­на (аксони нейронів бічного проміжного ядра сірої речовини спинного мозку), які дося­гають певного вузла симпатичного стовбура. Ці гілки відходять тільки від восьмого шийного, всіх грудних і двох верхніх поперекових спинномозкових нервів. Друга — сіра гілка (r. grisea) — містить, переважно, постгангліонарні (безмієлінові) волокна, що йдуть у зворотному напрямку від вузла симпатичного стовбура до спинномозкового вуз­ла. Вона безмієлінова, дещо темніша за забарвленням і тому отримала відповідну назву.

Оболонкова гілка (r. meningeus) спинномозкового нерва містить чутливі та симпатичні нервові волокна. Ця гілка ще називається поворотним нервом, оскіль­ки вона через той же міжхребцевий отвір повертається назад до спинного мозку й іннервує його оболонки.

Задня гілка (r. posterior) спинномозкового нерва значно тонша за передню (крім першого шийного нерва). Задні гілки спинномозкових нервів зберігають метамерну бу­дову, йдуть дозаду між поперечними відростками хребців, огинаючи збоку суглобові відростки. Задні гілки крижових спинномозкових нервів виходять через задні крижові отвори. Всі задні гілки спинномозкових нервів (за винятком 1-го шийного, IV і V крижо­вих та куприкового) діляться на присередню (r. medialis) і бічну (r. lateralis) гілки, які іннервують шкіру потилиці, задньої поверхні шиї та спини, а також глибокі м’язи спини.

Задня гілка 1-го шийного спинномозкового нерва (С_І) називається підпотиличним нервом (n. suboccipitalis). Цей нерв проходить між потиличною кісткою та атлантом і є суто руховим нервом, який іннервує великий та малий задні прямі м’язи голови, верх­ній і нижній косі м’язи голови. Задня гілка ІІ-го шийного нерва (С_ІІ) називається вели­ким потиличним нервом (n. occipitalis major). Він є найбільшим нервом з усіх задніх гі­лок. Великий потиличний нерв проходить між атлантом та осьовим хребцем, пронизує трапецієподібний м’яз й іннервує напівостистий м’яз голови та шкіру потиличної діля­нки. Задня гілка ІІІ-го шийного нерва (С_ІІІ), або третій потиличний нерв (n. occipitalis tertius), непостійна. Розміщується присередніше великого потиличного нерва й іннервує шкіру потиличної ділянки поблизу серединної лінії. Задні гілки останніх шийних спинномозкових нервів іннервують м’язи та шкіру задньої Ділянки шиї.

Задні гілки грудних нервів поділяються на присередню і бічну, які дають гілоч­ки до аутохтонної мускулатури; шкірні гілочки у верхніх грудних нервах відходять тільки від присередніх гілок, а в нижніх — від бічних.

Задні гілки поперекових нервів ідуть подібно до таких же гілок грудних нервів, по­діляючись відразу на присередню і бічні гілки. Бічні гілки задніх гілок трьох верхніх поперекових спинномозкових нервів (L_І-III), розгалужуючись у шкірі верхньої частини сідничної ділянки, формують верхні гілки сідниці (rr. clunium superiores).

Задні гілки крижових нервів дуже тоненькі, проходять через задні крижові отво­ри і своїми присередніми гілочками іннервують початок м’яза-випрямляча хребта. Бічні гілки трьох верхніх задніх гілок крижових нервів формують середні гілки сід­ниці (rr. clunium mediales), які пронизують великий сідничний м’яз і розгалужують­ся в шкірі сідничної ділянки.

Задня гілка куприкового нерва виходить через нижній отвір крижового каналу і приєднується до відхідниково-куприкового нерва.

Передні гілки (rr. anteriores) спинномозкових нервів значно товстіші та довші, ніж задні. Вони іннервують шкіру і м’язи шиї, грудей, живота, верхньої та нижньої кінцівок. У зв’язку з тим, що Шкіра живота в нижній своїй частині бере участь у розвитку зовнішніх статевих органів, то шкіра, яка їх вкриває, також іннервується передніми гілками спинномозкових нервів.

Передні гілки, на відміну від задніх гілок спинномозкових нервів, метамерну будову зберігають тільки в грудному відділі. В останніх відділах передні гілки пе­реплітаються і формують сплетення (plexus), в яких відбувається обмін волокон рі­зних невромерів. У сплетеннях здійснюється складний перерозподіл волокон: пе­редня гілка кожного спинномозкового нерва дає свої волокна до декількох периферичних нервів, і, відповідно, кожний із них містить волокна від декількох сегментів спинного мозку. Зрозуміло, чому ураження того чи іншого нерва не су­проводжується порушенням функції всіх м’язів, які отримують іннервацію із сег­ментів, що дали початок цьому нерву. Більшість нервів, які виходять зі сплетень, є змішаними, тому клінічна картина ураження складається із рухових порушень, по­рушень чутливості, а також вегетативних розладів.

Розрізняють шийне, плечове, попереково-крижове та Куприкове сплетення.