Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000

Фонові та передракові захворювання жіночих статевих органів
Діагностика фонових та передракових захворювань жіночих статевих органів
Кольпоскопічне дослідження

Кольпоскопією називається візуальне обстеження шийки матки, піхви, зовнішніх статевих органів за допомогою кольпоскопу, який складається з бінокулярної оптичної системи, вмонтованого освітлювача і дає змогу оглядати об’єкт під збільшенням 10-30 разів. Цей метод вперше запропонував Гінзельман у 1923 року. Він заснований на виявленні різниці рельєфу і судин в незміненому і атиповому епітелії.

Кольпоскопія дозволяє:

1) уточнити особливості змін багатошарового плоского епітелію при фізіологічних станах (Вагітність, менопауза, Контрацепція);

2) розширити діагностичні можливості у вивченні доброякісних захворювань (ектопій, ектропіонів, справжніх ерозій, поліпів, ендометріоза);

3) уточнити локалізацію патологічних процесів;

4) вибрати метод для одержання матеріала для гістологічного дослідження (прицільна біопсія, ендоцервікальне зішкрібання, конізація);

5) запідозрити розвиток преінвазивних форм раку;

6) проводити діагностичний нагляд і оцінку ефективності після різних видів Лікування (діатермокоагуляція, кріотермія, лазеродеструкція, місцеві консервативні лікувальні процедури та ін.)

Протипоказань до кольпоскопії не існує. Метод абсолютно атравматичний, безболючий, дозволяє при аналізі співставити клінічні і морфологічні ознаки захворювання. Проте кольпоскопія не дозволяє оцінити морфологічні зміни епітелія в його глибоких шарах, тому вирішальна роль при оцінці гістоморфологічних змін належить гістологічному методу дослідження.

Кольпоскопію необхідно проводити до бімануального дослідження, дзеркала вводити дуже обережно, щоб не травмувати шийку матки. Ватним тампоном видаляють слиз. Світло наводять на шийку матки, окуляр розміщують на віддалі 20-25 см від об’єкту і наводять чітке зображення. Огляд проводять за годинниковою стрілкою. Розрізняють просту і розширену кольпоскопію.

При простій кольпоскопії визначають форму, величину шийки матки і зовнішнього вічка, колір і рельєф слизової оболонки, границю багатошарового плоского і призматичного епітелію, особливості судинного малюнку.

У здорових жінок дітородного віку слизова оболонка гладка, блискуча, блідо-рожевого, або блідо- бузкового кольору. Кровоносні судини і залози не визначаються. У жінок, які народжували можуть відмічатись надриви різних розмірів і рубці у вигляді білуватих смужок. У вагітних слизова оболонка шийки матки має бузково-синюватий відтінок (піхвова частина) і темно-червоний (цервікальний канал). Ділянка межі призматичного і плоского епітелію зміщена на екзоцервікс.

В постменопаузальний період менопаузи чіткість кольорів і рельєфу виражена слабше, менше видно межу багатошарового плоского і призматичного епітелію, який розташований за внутрішнім вічком у каналі шийки матки.

Розширена кольпоскопія дає можливість виявити більш чітку кольпоскопічну картину з вивченням двох основних систем: епітеліальної і судинної з застосуванням маркерів. Найбільш широко використовується обробка шийки матки 3% розчином оцтової кислоти і 2% розчином Люголя (проба Шиллера). 3% розчин оцтової кислоти, нанесений на шийку матки, визиває коагуляцію слизу, клітини епітелію набувають білувато- сіруватого кольору. Нормальні судини, особливо при запальному процесі під впливом оцтової кислоти звужуються і зникають з поля зору (позитивна реакція). Стінки судин при злоякісних процесах і ретенційних утвореннях не має м’язового шару і складається лише з ендотелію. Тому утворені судини не реагують на оцтову кислоту (негативна реакція). Дія оцтової кислоти проявляється через 30-60 секунд і триває 3-4 хвилини.

Проба Шиллера - при нанесенні 2% водного розчину Люголя нормальний зрілий багатошаровий плоский епітелій шийки матки, багатий глікогеном, забарвлюється в темно-коричневий колір (позитивна проба Шиллера). При змінах епітелію змінюється вміст глікогену і оброблена ділянка виглядає знебарвленою (йоднегативною). Йоднегативними є слідуючі епітеліальні структури шийки матки:

1) призматичний і метоплазований із нього епітелій;

2) клітини осередків дисплазії;

3) елементи раку.

Модифікацією розширеної кольпоскопії є хромокольпоскопія - забарвлення піхвової частини шийки матки різними забарвлювачами з наступною кольпоскопією. Проба з метиленовим синім: незмінений багатошаровий плоский епітелій забарвлюється в світло-синій колір, осередки дисплазії і раннього раку - в інтенсивно-синій, ектопований призматичний епітелій і ділянки справжньої ерозії не забарвлюються. Гематоксилінова проба А.Б.Деренже (1960 р.) проводиться після проби Шиллера для прижиттєвого забарвлення шийки матки гемотоксиліном. Незмінений багатошаровий плоский епітелій має ніжно-фіолетовий колір, ділянки лейкоплакії виглядають блідно-білими; ділянки атипії забарвлюються в інтенсивно-синій колір (позитивна проба).

При наявності на шийці матки патологічного процесу можна застосувати і Додаткові Методи обстеження, які сприяють якісній діагностиці:

а) проба із зондом (Хробак) - при натисненні голівкою маткового зонда на підозріле місце шийки матки (при раці) вона легко заглиблюється в пухлину, при передракових станах заглиблення зонда в тканину не виникає;

б) проба на опір ракової Тканини, запропонована Спредеєм. Шийку матки стискають між пальцями. При раковому процесі з’являються Кров’яні виділення з шиийки матки.