Основи загальної та фармацевтичної гігієни - Дикий І.Л. 2003

Гігієна повітряного середовища
Пилове забруднення повітря. Визначення кількості та дисперсності пилу в повітрі виробничих приміщень

В атмосферному повітрі та повітрі закритих приміщень завжди міститься певна кількість пилу. Повітря виробничих приміщень аптечних установ і фармацевтичних підприємств може забруднюватися пилом лікарських речовин, що виділяється в процесі зважування, просівання, таблетування, транспортування й інших технологічних операцій. Виділення пилу відбувається при фасовці лікарської рослинної сировини та виготовленні зборів.

Виробничий пил класифікують за походженням, способом утворення, хімічними властивостями, дисперсністю, біологічною активністю.

Контроль пилового забруднення повітря виробничих приміщень має важливе гігієнічне значення, тому що пил може чинити на Організм загальнотоксичну, шкірно-резорбтивну, подразнюючу, алергенну дію, може бути причиною розвитку пневмоконіозів, бронхітів, захворювань шкіри та слизових оболонок, пухлин.

Гігієнічна оцінка пилового забруднення повітря включає визначення: 1) кількості й 2) дисперсності пилу.

Мета: уміти визначати кількість і дисперсність пилу в повітрі робочої зони, давати гігієнічну оцінку отриманих даних, розробляти заходи щодо зниження рівня пилового забруднення повітря виробничих приміщень аптек і фармацевтичних підприємств.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

1. Класифікація та властивості виробничого пилу.

2. Яку дію чинить пил на організм людини?

3. Які фактори впливають на біологічну дію пилу?

4. Класифікація пневмоконіозів.

5. В чому полягає специфіка дії лікарського пилу на організм?

6. Профілактика пилових захворювань.

7. Визначення концентрації пилу в повітрі.

8. Визначення дисперсності пилу.

Завдання 1. Визначення концентрації пилу в повітрі

Основним методом визначення концентрації пилу в повітрі є гравіметричний (ваговий), що ґрунтується на протяганні досліджуваної проби повітря через фільтри, на яких затримуються пилові частки, внаслідок чого їхня вага збільшується. За різницею маси фільтра до й після взяття проби повітря судять про кількість пилових часток у повітрі. На сьогодні використовують аналітичні фільтри аерозольні (АФА), виготовлені з Тканини ФПП (фільтр перхлорвініловий Петрянова).

Комплект аналітичного фільтра витягають за виступ з касети, в якій він зберігається. Розкривають пакетик, розгортають захисні кільця, за допомогою пінцета складають фільтр учетверо, поміщають у центр чашечки аналітичних ваг, стежачи за тим, щоб він не звисав через краї чашечки. Фільтр зважують з точністю до 0,1 мг, після чого поміщають у захисні кільця, обережно розправляючи за спресовані краї, потім у пакетик і касету. На місці взяття проби повітря фільтри витягають з касети, потім з пакетика, вставляють у патрон, який приєднують до електроаспіратора. За допомогою регулятора швидкості протягання повітря, встановленого на реометрі аспіратора, встановлюють швидкість руху повітря в межах 15-20 л/хв. Тривалість взяття проби повітря залежить від ступеня запиленості повітря (як правило, не більше 30 хв).

Після взяття проби повітря фільтр витягають з патрона за виступ, згортають вдвічі осадом усередину та поміщають у пакетик. Повторне зважування здійснюють, як описано вище, попередньо витримуючи фільтри при вихідних умовах температури й вологості повітря протягом 10-15 хв.

Концентрацію пилу в повітрі визначають за формулою

де Х — кількість пилу в 1м³ повітря, мг;

a — маса фільтра після взяття проби повітря (мг);

b — маса фільтра до взяття проби повітря (мг);

1000 — перерахування об’єму повітря з літрів у м³;

V_o — об’єм досліджуваної проби повітря, приведений до нормальних умов (тема 2, див. формулу для приведення об’єму повітря до нормальних умов при аспіраційному методі взяття проби повітря).

Отриманий результат порівнюють з ГДК для цієї речовини або препарату (див. табл. 5 Додатку).

Завдання 2. Визначення дисперсності пилу

Для визначення дисперсності пилу проводять мікроскопічне дослідження пилового препарату. З цією метою фільтр, що залишився після кількісного визначення пилу, кладуть запиленою стороною вниз на предметне скло, яке потім поміщають у скляну посудину з підігрітим ацетоном. Тканина фільтра швидко стає прозорою й тонким прозорим шаром фіксується на поверхні скла.

У тому разі, коли пилові частки розчиняються в органічних розчинниках, пиловий препарат готують шляхом осадження пилових часток у природних умовах на горизонтально чи вертикально поміщене скло, змазане будь-якою клейкою речовиною (гліцерин, вазелін, 2 %-й розчин канадського бальзаму в ксилолі).

Отриманий пиловий препарат вивчають під мікроскопом при великому збільшенні (або з імерсією) за допомогою окуляра-мікрометра, вставленого в окуляр мікроскопа. Окуляр-мікрометр являє собою лінійку, нанесену на скло округлої форми, з поділками від 0 до 50. Попередньо визначають ціну поділки лінійки за допомогою об’єктива-мікрометра, ціна поділки якого складає 10 мкм. Для цього суміщають лінії двох лінійок: окуляра-мікрометра й об’єктива-мікрометра, підраховують кількість поділок окуляра-мікрометра, що вкладаються до моменту збігу з лініями об’єктива-мікрометра, і визначають ціну однієї поділки.

Приклад. 20 поділок шкали окуляра-мікрометра вкладаються протягом 6 поділок об’єктива-мікрометра. Отже, ціна однієї поділки окуляра-мікрометра складає 3 мкм ( 6 х 10/20).

Після визначення ціни поділки окуляра-мікрометра з предметного столика мікроскопа знімають об’єктив-мікрометр, а на його місце поміщають досліджуваний пиловий препарат. Визначають, скільки поділок шкали окуляра-мікрометра займає діаметр пилової частки.

Приклад. Діаметр пилової частки дорівнює 3 поділкам окуляра- мікрометра. Отже, розмір пилової частки складає 3 х 3 = 9 мкм.

При мікроскопії пилового препарату визначають розмір не менше 100 пилових часток, постійно змінюючи поле зору. Дані заносять у таблицю (див. схему протоколу).

СХЕМА ПРОТОКОЛУ

Тема заняття.

1. Визначення концентрації пилу у повітрі.

Місце взяття проби повітря ... .

Метод взяття проби повітря ... .

Умови взяття проби (Температура ... , швидкість протягання повітря ... , об’єм взятої проби ... .

Приведення об’єму повітря до нормальних умов за формулою ... .

Метод визначення концентрації пилу в повітрі ... .

Маса фільтра до взяття проби повітря ... мг.

Маса фільтра після взяття проби повітря ... мг.

Розрахунок концентрації пилу в 1 м³ повітря за формулою ... .

2. Визначення дисперсності.

Таблиця 3 Дослідження пилу

Висновок. На підставі санітарно-гігієнічних досліджень, проведених у виробничому приміщенні ..., встановлено, що концентрація пилу ... складає що (не) перевищує ГДК. Пил представлений в основному пиловими частками розміром ..., що (не) становить небезпеку з погляду фіброгенної дії.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Тестовий контроль знань.

2. Вирішення ситуаційних задач.

ТЕСТИ

1. Найбільш розповсюдженим методом оцінки забруднення повітря виробничим пилом, у тому числі, лікарських препаратів є:

A. Біологічний.

Б. Колориметричний.

B. Нефелометричний.

Г. Гравіметричний.

2. Класифікацію виробничого пилу здійснюють:

A. За походженням.

Б. За способом утворення.

B. За дисперсністю.

Г. За специфікою шкідливої дії.

Д. За всіма вищезазначеними факторами.

3. За походженням розрізняють пил:

A. Органічний.

Б. Неорганічний.

B. Змішаний.

Г. Видимий.

4. За способом утворення пил диференціюють:

A. На аерозоль конденсації.

Б. На змішаний пил.

B. На аерозоль дезінтеграції.

Г. На органічний пил.

5. За дисперсністю пил диференціюють:

A. На видимий.

Б. На мікроскопічний.

B. На ультрамікроскопічний.

Г. На неорганічний.

6. Шкідлива дія пилу на організм залежить від її властивостей. Яких?

A. Від форми часток.

Б. Від дисперсності.

B. Від електрозарядженості.

Г. Від хімічного складу.

Д. Від усіх вищезазначених факторів.

7. Пил може спричиняти на організм дію:

A. Токсичну.

Б. Канцерогенну.

B. Фіброгенну.

Г. Сенсибілізуючу.

Д. Усіх вищезазначених факторів.

8. Найбільш розповсюджена форма професійної патології легень внаслідок дії пилу:

A. Пневмоконіоз.

Б. Бронхіальна астма.

B. Пневмонія.

Г. Асмоїдний Бронхіт.

9. Які пилові частки мають найбільш виражену фіброгенну дію та можуть спричиняти фіброз легенів?

A. Видимі.

Б. Мікроскопічні.

B. Ультрамікроскопічні.

10. Укажіть найбільш ефективні заходи, спрямовані на ліквідацію причин пилеутворення:

A. Законодавчі.

Б. Лікувально-профілактичні.

B. Технологічні.

Г. Планувальні.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

У взятій електроаспіратором пробі повітря виробничого приміщення аптеки або фармацевтичного підприємства визначити концентрацію пилу лікарського препарату, оцінити ступінь пилового забруднення повітря, порівнявши отриманий результат з ГДК, написати загальний висновок і дати рекомендації щодо покращання умов праці.

Задача 1.

В асистентській аптеки взято пробу повітря електроаспіратором на вміст пилу тальку. Маса фільтра до взяття проби повітря 4,0003 г, після — 4,0015 г. Час взяття проби повітря 10 хв, швидкість взяття 10 л/хв, температура повітря 24 °С, атмосферний тиск 758 мм рт. ст. ГДК пилу тальку 4,0 мг/м³.

Задача 2.

В асистентській аптеки взято пробу повітря електроаспіратором на вміст пилу кофеїну-бензоату-натрію. Маса фільтра до взяття проби повітря 2,0016 г, після — 2,0029 г. Час взяття проби повітря 25 хв, швидкість взяття 20 л/хв, температура повітря 20 °С, атмосферний тиск 757 мм рт. ст. ГДК пилу кофеїну-бензоату-натрію 0,5 мг/м³.

Задача 3.

В асистентській аптеки взято пробу повітря електроаспіратором на вміст рослинного пилу. Маса фільтра до взяття проби повітря 3,0033 г, після — 3,0046 г. Час взяття проби повітря 28 хв, швидкість взяття 20 л/хв, температура повітря 18 °С, атмосферний тиск 748 мм рт. ст. ГДК рослинного пилу 10 мг/м³.

Задача 4.

У таблетковому цеху фармацевтичного підприємства взято пробу повітря електроаспіратором на вміст пилу аміназину. Маса фільтра до взяття проби повітря 2,0006 г, після — 2,0012 г. Час взяття проби повітря 10 хв, швидкість взяття 20 л/хв, температура повітря 24 °С, атмосферний тиск 754 мм рт. ст. ГДК пилу аміназіну 0,3 мг/м³.

Задача 5.

У таблетковому цеху фармацевтичного підприємства взято пробу повітря електроаспіратором на вміст пилу сульфадиметоксину. Маса фільтра до взяття проби повітря 1,0022 г, після — 1,0026 г. Час взяття проби повітря 10 хв, швидкість взяття 15 л/хв, температура повітря 22 °С, атмосферний тиск 755 мм рт. ст. ГДК пилу сульфадиметоксину 0,1 мг/м³.

Задача 6.

У фасувальному цеху фармацевтичного підприємства взято пробу повітря електроаспіратором на вміст пилу теоброміну. Маса фільтра до взяття проби повітря 1,0004 г, після — 1,0024 г. Час взяття проби повітря 10 хв, швидкість взяття 20 л/хв, температура повітря 19 °С, атмосферний тиск 748 мм рт. ст. ГДК теоброміну 1,0 мг/м³.

Задача 7.

У таблетковому цеху фармацевтичного підприємства взято пробу повітря електроаспіратором на вміст пилу тетрацикліну. Маса фільтра до взяття проби 2,0028 г, після взяття 2,0035 г. Час взяття проби повітря 25 хв, швидкість взяття 20 л/хв, температура повітря 25 °С, атмосферний тиск 755 мм рт. ст. ГДК пилу тетрацикліну 0,1 мг/м³.

Задача 8.

У фасувальному цеху фармацевтичного підприємства взято пробу повітря електроаспіратором на вміст пилу ацетилсаліцилової кислоти. Маса фільтра до взяття проби повітря 4,0006 г, після — 4,0023 г. Час взяття проби повітря 10 хв, швидкість взяття проби 15 л/хв, температура повітря 20 °С, атмосферний тиск 749 мм рт. ст.

ГДК пилу ацетилсаліцилової кислоти 0,5 мг/м³.

Задача 9.

У фасувальному цеху фармацевтичного підприємства взято пробу повітря електроаспіратором на вміст пилу левоміцетину. Маса фільтра до взяття проби повітря 2,0001 г, після взяття 2,0024 г. Час взяття проби повітря 15 хв, швидкість взяття проби 10 л/хв, температура повітря 18 °С, атмосферний тиск 752 мм рт. ст. ГДК пилу левоміцетину 1,0 мг/м³.

Задача 10.

В асистентській аптеки взято пробу повітря електроаспіратором на вміст пилу теоброміну. Маса фільтра до взяття проби повітря 4,0014 г, після взяття 4,0019 г. Час взяття проби повітря 10 хв, швидкість взяття проби 10 л/хв, температура повітря 18 °С, атмосферний тиск 755 мм рт. ст. ГДК пилу теоброміну 1 мг/м³.