Нефрологія для сімейного лікаря - О.Й. Бакалюк 2003

Основи лікарсько-трудової експертизи при захворюваннях нирок

Захворювання нирок, зокрема ГН, ПН, ДН - одна із вагомих причин втрати працездатності.

Експертиза при цих формах патології передбачає комплексний підхід з урахуванням медичних і соціальних факторів.

До медичних критеріїв відносять: нозологічну форму, характер перебігу патології (гострий, хронічний), фазу (повної, неповної ремісії, загострення), частоту загострень, особливості та ступінь вираження порушень функціонального стану нирок (сечовий, нефротичний синдроми, ренальна Гіпертензія, НН), інших органів та систем (гіпертензивне Серце, аритмії, Серцева недостатність), наявність ускладнень (ацидоз, електролітні зрушення, Остеопороз, анемія), супровідних захворювань.

Із соціальних факторів важливе значення у визначенні працездатності надають професії, умовам праці, стажу, освіті, місцю проживання, віку і статі пацієнта.

І оскільки ступінь стійкої втрати працездатності визначають спеціальні комісії (МСЕК), то ми більш детально зупинимося на принципах визначення тимчасової втрати працездатності при поширених захворюваннях нирок.

Тимчасову непрацездатність визначають, насамперед, при гострих захворюваннях нирок (ГН, ПН, вперше діагностовані ДН, амілоїдоз, Туберкульоз нирок), рецидивному (нападоподібному) перебізі хронічного захворювання, необхідності проведення Лікування високоактивними засобами (глюкокортикоїди, імунодепресанти, антикоагулянти) в умовах стаціонару тощо.

Законодавство не встановлює граничні терміни для тимчасової непрацездатності при окремих формах патології, хоча існують оптимальні терміни такої непрацездатності для більшості захворювань нирок. При їх визначенні керуються перспективними клінічним та трудовим прогнозами.

Якщо пацієнт зможе повернутися до попередньої праці без її зміни (сприятливий прогноз), то тимчасову непрацездатність визначають на весь період захворювання. Основними протипоказаннями для повернення пацієнта на попереднє місце роботи при захворюваннях нирок є: інтенсивні фізичні навантаження, праця в умовах високих або низьких температур, токів високої та надвисокої частот, високої вологості повітря, протягів, вібрації, постійного контакту з нефротоксичними речовинами, робота переважно у положенні стоячи. За таких умов показане працевлаштування пацієнта. При цьому він може бути влаштований на іншу роботу без значного зниження кваліфікації. Таке працевлаштування здійснюють за заключениям ЛКК лікувального закладу. Якщо працевлаштування спричиняє зниження кваліфікації, то виникає підґрунтя для направлення пацієнта на МСЕК.

За несприятливого (неможливість повернення пацієнта на попереднє місце роботи) прогнозу тимчасову непрацездатність визначають тільки на період дослідження функціонального стану систем та органів, після чого пацієнта направляють на МСЕК.

Законодавство передбачає обов’язкове направлення на МСЕК пацієнтів, які хворіють протягом тривалого часу, не пізніше ніж через 4 місяці після початку безперервної тимчасової непрацездатності або через 5 місяців тимчасової непрацездатності з перервою за останні 12 місяців.

Пацієнтів із туберкульозом нирок направляють на МСЕК не пізніше ніж через 10 місяців тимчасової непрацездатності (безперервної або з перервою).

Якщо комісія МСЕК не знаходить аргументів для установлення групи інвалідності, то лікарняний лист продовжують на певний термін на загальних засадах. При захворюваннях нирок продовження тимчасової непрацездатності понад 4 місяці можливе при гострому ГН або першому загостренні хронічного ГН, ПН з важким перебігом на початку захворювання і значним покращанням стану пацієнта на момент подання документів на МСЕК.

Показання для визначення стійкої втрати працездатності у пацієнтів із захворюваннями нирок грунтуються на загальних засадах.

Першу групу інвалідності визначають при виражених порушеннях функціонального стану нирок (ХНН III-IV ступеня), при яких пацієнт вимагає постійного стороннього нагляду, знаходиться на гемодіалізі або у нього констатують абсолютно несприятливий прогноз для життя на найближчий час (ХНН IV ст., інкурабельні Пухлини нирок із метастазами).

Для встановлення другої групи інвалідності необхідні значні порушення функціонального стану нирок (часті загострення процесу або безперервно-рецидивний перебіг, ренальна гіпертензія з розвитком гіпертензивного серця і серцевої недостатності II стадії, ХНН II-III ступеня), які не створюють необхідності для постійного стороннього нагляду, однак унеможливлюють виконання роботи у звичайних виробничих умовах.

Третю групу інвалідності визначають при значних порушеннях функціонального стану нирок (часті загострення процесу або безперервно-рецидивний перебіг, ХНН I-II ступеня, ренальна гіпертензія з розвитком гіпертензивного серця і серцевої недостатності I стадії), які призводять до втрати кваліфікації (за неможливості працевлаштування на рівноцінну роботу), значного звуження об’єму роботи і зменшення заробітної плати, викликають утруднення при працевлаштуванні осіб низької кваліфікації.