Нефрологія для сімейного лікаря - О.Й. Бакалюк 2003

Деякі урологічні захворювання у терапевтичній практиці
Аномалії розвитку нирок

Аномалії нирок складають близько 40 % від усіх вад розвитку людини, а різноманітна і нетипова Клініка вкрай утруднює їх своєчасну діагностику. Загальноприйнята Класифікація цих форм патології включає в себе 6 груп - аномалії кількості, величини, розміщення, форми нирок, структури ниркових судин і поєднані вади (М.Ф. Трапезников и соавт., 1978).

Коротко охарактеризуємо ті з них, які можуть зустрітися в практиці сімейного лікаря найчастіше.

Аплазія нирки. Клінічна симптоматика аплазії нирки мінімальна за умови повноцінного функціонування другої нирки - неінтенсивний тупий біль у попереку, який зумовлений гіпертрофією контрлатеральної нирки. Інколи першими симптомами є ті, які пов’язані з розвитком РАГ.

Гіпоплазія нирки частіше буває однобічною. Клінічна симптоматика виражена мало або відсутня взагалі, зміни сечового осаду мінімальні. Важливим у цій ситуації є визначення функціонального стану гіпоплазованої нирки й її «вкладу» у розвиток супутнього ПН або РАГ, симптоматика яких найчастіше і примушує пацієнта звернутися до лікаря.

Дистопію нирок поділяють на грудну, поперекову, клубову, тазову, а також на гомо- і гетеролатеральну (рис. 40). Найчастіше зустрічається клубова дистопія - Нирка розміщується на рівні крила клубової кістки. Клініка характеризується болем у здухвинних ділянках внаслідок тиску дистопованої нирки на близькорозміщені органи, дизуричними розладами.

Підковоподібна нирка. При цій аномалії у 95 % випадків нирки зростаються нижніми полюсами. Клінічні симптоми численні і неспецифічні - непостійний біль у поперековій ділянці, дизуричні розлади внаслідок перегину сечоводів, порушення пасажу сечі і виникнення рефлюксів, набряки ніг, зумовлені стисненням нижньої порожнистої вени, або ішемічні прояви внаслідок стиснення аорти. Досить часто виникає симптоматика РВГ, нефрокальцинозу, ПН. У частині випадків спостерігають біль в епігастрії та ділянці пупка, диспептичні розлади (синдром Гутьєреза). Зміни сечового осаду у випадку неускладненого перебігу аномалії нехарактерні (помірна ПУ, асептична лейкоцитурія), однак вкажемо на значну частоту ізольованої мікрогематурії.

Додаткова ниркова артерія. При цій аномалії додаткова ниркова судина прямує до нижнього сегмента нирки, що супроводжується клінікою гідронефрозу внаслідок утруднення пасажу сечі з нирки.

При синдромі Фроулі, як одному із варіантів аномалій ниркових судин, передні і задні гілки верхньої ниркової Артерії стискують перешийок верхньої чашечки зі симптоматикою її розширення і застою сечі. У клініці спостерігають постійний біль у ділянці нирок, помірну АГ, схильність до уролітіазу.

Важливим у цій ситуації є перш за все запідозрити ці аномалії, оскільки їх Діагностика загалом неважка. Використовують переважно дані інструментальних досліджень (хромоцистоскопія, УЗД, допплерографія судин нирок, екскреторна урографія, комп’ютерна томографія, ниркова ангіографія); проводять посів сечі на флору, проби за Нечипоренком, Зимницьким, Ребергом-Тареєвим та ін.

Лікування симптоматичне. У тих випадках, коли установлено зв’язок аномалії з некорегованою РАГ або з часто рецидивним ПН, показана нефректомія.