Ботаніка - Б.Є. Якубенко 2017

Частина перша. Анатомія і морфологія рослин
Розділ III. Вегетативні органи рослин
Лабораторне заняття Тема 6.14. Вторинна анатомічна будова кореня

Загальні зауваження. За дослідження будови кореня зверніть увагу на появу вторинної твірної Тканини. Саме з появою цієї тканини пов’язані значні структурні зміни в будові коренів двосім’ядольних рослин.

Первинна будова в односім’ядольних залишається протягом усього життя, а у двосім’ядольних і голонасінних вона є тільки у молодих корінцях. У коренях старіших за 7—10 днів відбуваються зміни, що зумовлюють формування вторинної будови, яка створюється внаслідок діяльності таких трьох меристем: пучкового та міжпучкового камбію і фелогену.

З клітин тонкостінної флоемної паренхіми провідного циліндра утворюється пучковий камбій, який формує вторинні елементи флоеми і ксилеми.

Міжпучковий камбій, початок якому дають ділянки перицикла, розташовані навпроти променів протоксилеми, формує паренхіму радіальних променів. Ці зміни приводять до збільшення об’єму кореня і злущування первинної кори. Цей процес прискорюється ще тим, що з перициклу утворюється фелоген, який, продукує вторинну покривну тканину — корок та основну — фелодерму, які разом становлять комплекс з трьох типів тканин — перидерму.

У завершальній фазі переходу вторинна будова має такі складові частини (рис. 48): перидерма, паренхіма вторинної кори, відкриті колатеральні пучки, радіальні промені, що відходять від променів первинної ксилеми, розташованої у центрі кореня.

Другою характерною ознакою вторинної будови кореня порівняно з первинною є перегрупування тканин відповідно до виконуваної функції: замість радіального провідного пучка виникають кілька відкритих колатеральних; ксилема набуває осьового розміщення, чим досягається висока стійкість рослини на розрив; корінь виконує роль не стільки поглинання поживних речовин і води, як зміцнення та закріплення рослини в ґрунті.

Об’єкт: корінь гарбуза (Сucurbita реро L.)

Завдання:

1. На самостійно виготовленому або на готовому препараті гарбуза і вивчіть особливості вторинної будови кореня трав’яної рослини.

2. Зарисуйте особливості будови кореня гарбуза та позначте їх складові частини.

Обладнання і матеріали: мікроскопи МБР-1 або Біолам, скальпелі, леза, бритви, лупи, препарати, матеріал, що роздається, тощо.

Вивчення препарату поперечного зрізу кореня гарбуза. За малого збільшення мікроскопа роздивіться і проаналізуйте будову препарату. Зарисуйте схему розміщення окремих блоків тканин вторинної будови кореня. Схему виконайте простим олівцем. Дослідження та виконання роботи доцільно проводити за великого збільшення мікроскопа послідовно по кожному блоку.

На препараті видно, що зовні корінь покриває перидерма, її клітини правильно розміщені одна над одною. Цю тканину складають мертві клітини корку. Під корком в окремих місцях досить чітко помітні 1—2 шари твірної тканини — фелогену. Його клітини заповнені цитоплазматичним умістом і світліші. Нижче залягає кілька шарів фелодерми, клітини якої разом з клітинами серцевинних променів створюють паренхіму кори. Ці клітини великих розмірів, паренхімні, з тонкими оболонками та міжклітинниками (див. рис. 48).

1

На препараті чітко виділяються чотири провідних пучки колатерального типу, розділені паренхімою радіальних променів. Звуженими кінцями вони впираються в малі промені первинної ксилеми. Остання являє собою велику трахею, розміщену в самому центрі, від якої на чотири боки відходять промені з дрібних трахеїд та ксилемної паренхіми. У кожному пучку виділяється первинна флоема, яка примикає до паренхіми кори. У відцентровому напрямі відкладається вторинна флоема, котра складається із флоемної паренхіми, клітин-супутниць і ситоподібних трубок. Особливу увагу потрібно звернути на ситоподібні трубки, які мають великі ситоподібні пластинки із ситечками. Вони живі, мають синє забарвленя. Поряд з ними знаходяться дрібні клітини-супутниці, заповнені густим цитоплазматичним умістом. За флоемою до центру розміщений пучковий камбій, представлений дрібними паренхімними живими клітинами, що утворюють ніжне сітчасте мереживо. На рівні пучкового камбію в межах радіальних променів утворюється міжпучковий камбій. Значну частину препарату і зокрема провідного пучка займає вторинна ксилема. Її легко розпізнати за червоним забарвленням, а також наявністю великих судин, розмежованих одна від одної живими тонкостінними клітинами ксилемної паренхіми.

Висновки. Зміни у вторинній будові кореня пов’язані з функціонуванням камбію. Більшість тканин вторинного камбіального походження. Ці тканини займають основну частину кореня.

Запитання для самоконтролю

1. Завдяки поділу яких тканин виникає фелоген при переході від первинної до вторинної будови кореня?

2. Які зміни відбуваються в центральному циліндрі за умов переходу від первинної до вторинної будови кореня?

3. Назвіть тканини перидерми і ту, завдяки якій вона виникає.

4. Які тканини входять до складу вторинної флоеми?

5. Перерахуйте тканини вторинної ксилеми кореня та їх функції.

6. З якої тканини утворюється міжпучковий камбій і які тканини він відтворює?

7. Які з первинних тканин збереглися у вторинній будові кореня і де вони розміщені?

8. Комплекс яких тканин займає найбільший об’єм вторинної будови кореня?