Ботаніка - Б.Є. Якубенко 2017

Частина перша. Анатомія і морфологія рослин
Розділ III. Вегетативні органи рослин
Лабораторне заняття Тема 7.15. Особливості анатомічної будови

Загальні зауваження. Коренеплоди, або м’ясисті корені редьки і моркви, мають вторинну будову, зумовлену функціонуванням камбію, а коренеплід буряка — третинну, пов’язану з діяльністю камбію та кількох додаткових камбіальних кілець. Їхня особливість — продукування великої кількості клітин основної паренхіми, яка є місцем відкладання про запас поживних речовин. У результаті корені трансформуються в коренеплоди. Водночас видозмінюються як власне корені, так і підсім’ядольне коліно, коренева шийка, надсім’ядольне коліно. Особливістю усіх коренеплодів є надмірне розростання основної запасної Тканини. Саме цим питанням — будові, генезису і структурним змінам — варто приділити особливу увагу.

Об’єкти:

1. Корінь редьки посівної (Rарhanus sativus L.)

2. Корінь моркви посівної (Dаucus sаtіvus (Ноffm.) Rоеhl.)

3. Корінь буряка звичайного (Веtа vulgаrіs L.)

Завдання:

1. На прикладі коренів редьки і моркви вивчіть особливості вторинної будови коренеплодів.

2. Вивчіть особливості третинної будови кореня на прикладі коренеплода буряка.

3. В альбомі зарисуйте особливості анатомічної вторинної і третинної будови кореня.

Обладнання і матеріали: мікроскопи МБР—1 і Біолам, препарати коренеплодів, матеріал, що роздається, скальпелі, бритви, лупи, таблиці тощо.

Методика виготовлення препарату кореня редьки посівної. Візьміть предметне скло, розмістіть його впоперек на пеналі, нанесіть краплину води або розчину йоду в йодистому калії.

У серцевині бузини зробіть посередині поздовжній розріз на глибину 1—2 см. У розщілину встроміть корінець редьки посівної товщиною 4—5 мм. Зробіть скальпелем або лезом зріз строго перпендикулярно до осі кореня. Потім зробіть серію повних зрізів з обов’язковим захопленням периферійної частини кореня. Під лупою або за малого збільшення мікроскопа відберіть кілька найтонших і повних зрізів та помістіть їх у краплину води, накрийте покривним скельцем. Готовий препарат покладіть на предметний столик мікроскопа і закріпіть його затискачами.

Мікроскопічне дослідження препарату поперечного зрізу коренеплоду редьки. На самостійно виготовленому або готовому препараті уже за малого збільшення мікроскопа добре помітно, що зовні корінь покриває не одношарова епіблема з кореневими волосками, а багатошарова тканина корку. Під корком залягає багатошарова тонкостінна жива паренхіма кори. В її клітинах можна бачити крохмальні зерна. Із двох протилежних боків до неї примикають ділянки первинної флоеми, яка на готовому препараті виділяється дрібнішими клітинами з інтенсивним забарвленням. Вона розміщується над суцільним багатошаровим кільцем вторинної флоеми, яка складає більшу частину поперечного зрізу. Клітини з тонкими клітинними оболонками, заповнені густим цитоплазматичним умістом, часто в них помітні крохмальні зерна. На фоні флоемної паренхіми добре помітні ситоподібні трубки і дрібні клітини-супутниці. Під вторинною корою розміщений камбій у вигляді суцільного кільця. Клітини камбію дрібні, оболонки тонкі, утворюють ніжне мереживо клітин. Під камбієм залягає потужний шар вторинної ксилеми, що є особливістю коренеплоду редьки. Основну масу вторинної ксилеми становить ксилемна паренхіма. Вона утворена багатокутними клітинами з тонкими оболонками і цитоплазматичним умістом, іноді з численними крохмальними зернами. У ксилемній паренхімі зазвичай радіально розміщуються просвіти судин достатньо значних розмірів. У центрі міститься первинна ксилема, що являє собою залишок від двопроменевого провідного пучка (рис. 49).

Продовженням первинної ксилеми у межах вторинної ксилеми є два радіальні промені.

Мікроскопічне дослідження препарату поперечного зрізу коренеплоду моркви. Будова коренеплодів редьки і моркви подібна. Будова коренів у них вторинна. Тому на препараті виявлені такі самі тканини, що і в коренеплоду редьки. Особливістю будови коренеплоду моркви є значний розвиток вторинної флоеми і, навпаки, слабший розвиток вторинної ксилеми. У редьки, на відміну від моркви, дуже розвинута вторинна ксилема, а вторинна флоема утворює лише незначну смугу, що видно зі схеми (рис. 50).

Мікроскопічне дослідження препарату поперечного зрізу коренеплоду буряка. За малого і великого збільшення мікроскопа вивчіть особливості анатомічної будови коренеплоду буряка. На цьому препараті ознайомтесь з третинною будовою кореня. Радимо простим олівцем зарисувати крупним планом схему розміщення окремих груп тканин, а потім з-під великого збільшення зарисуйте особливості третинної будови кореня. На препараті видно, що зовні корінь покриває корок. Як і в попередніх препаратах, він представлений багатьма шарами мертвих клітин .

Нижче розміщується паренхіма кори, що генетично межує з потужним шаром флоемно-перициклічної паренхіми. Вона має вигляд ажурного мережива клітин, заповнених живим умістом. У кільці цієї тканини виділяються 3—7 додаткових камбіальних кілець, що складаються із міжпучкового та пучкового камбіїв у вигляді тонкостінної сіточки. Клітини живі, заповнені густим цитоплазматичним умістом.

На додаткових камбіальних кільцях формуються відкриті провідні пучки, зовні утворені третинною флоемою і третинною ксилемою. У її складі зазвичай виділяються 5—7 судин багатокутної форми, завдяки чому її легко розпізнати. Судини розміщені серед тонкостінної живої ксилемної паренхіми. Далі розміщена тонкостінна первинна флоема, а під нею знаходиться вторинна флоема. Нижче видно суцільне кільце камбію у вигляді смужки правильно розміщених одна над одною прямокутних тонкостінних клітин. Клітини камбію у доцентровому напрямі відкладають вторинну ксилему. На препараті вона представлена достатньо великими за розмірами судинами, розміщеними у вигляді радіальних рядів. Між ними знаходиться дрібноклітинна ксилемна паренхіма з тонкими клітинними оболонками та густим цитоплазматичним умістом. У центрі препарату видніється двопроменева первинна ксилема з 5—9 клітин, розміщених в один ряд. Від них в обидва боки розходяться два радіальні промені, утворені тонкостінною живою паренхімою.

Висновок. У результаті діяльності камбію і додаткових камбіальних кілець, активного наростання клітин основної паренхіми, надмірного її розростання у зв’язку з нагромадженням запасних поживних речовин корінь видозмінюється і перетворюється в коренеплід. У зв’язку зі зміною функцій коренеплоду змінюється структура його внутрішньої будови.

Запитання для самоконтролю

1. Який тип будови властивий для кореня редьки?

2. Яка тканина переважає за масою у коренеплоду редьки?

3. Завдяки якій тканині формуються тканини вторинної ксилеми?

4. Які гістологічні елементи входять до складу вторинної флоеми буряка?

5. Який тип провідного пучка у коренеплодів редьки і моркви?

6. Яка будова властива коренеплодам редьки й моркви?

7. Яка тканина переважає у коренеплоду моркви та яку вона виконує функцію?

8. Які тканини відкладає камбій до зовні?

9. У чому полягає відмінність первинної і вторинної флоеми?

10. Клітини яких тканин зазнають змін у процесі переходу від первинної до вторинної будови коренеплоду?

11 Поясніть механізм виникнення додаткових камбіальних кілець.