Ботаніка - Б.Є. Якубенко 2017

Частина перша. Анатомія і морфологія рослин
Розділ II. Гістологія
Лабораторне заняття Тема 4.8. Вторинні та третинні покривні тканини

Загальні зауваження. Досліджуючи вторинну і третинну покривну тканину, зверніть увагу на вторинну твірну тканину — фелоген, або корковий камбій. Завдяки його функціонуванню формується вторинна покривна тканина — корок, що відкладається до периферії органа, і фелодерма, яка відчленовується всередину. Разом корок, фелоген і фелодерма утворюють комплексну тканину — перидерму.

Саме завдяки закладанню перидерми у глибших шарах кори і формується третинна покривна тканина — кірка. Зверніть увагу на те, що вона потужніша, шарувата, включає не лише перидерми, але й основну паренхіму, провідні та механічні Тканини. За своєю природою — це комплекс мертвих тканин, що надійно захищає деревні рослини від температурних коливань, проникнення шкідників, ураження хворобами.

Об’єкти:

1. Гілка бузини чорної (Sаmbucus nigra L.)

2. Кірка дуба звичайного (Quercus robur L.)

Завдання:

1. На шматочку гілки бузини чорної ознайомтеся з характером розміщення, зовнішнім виглядом сочевичок. Зарисуйте гілочку із сочевичками.

2. На готовому препараті поперечного зрізу гілки бузини за малого і великого збільшення мікроскопа вивчіть будову перидерми і сочевички. Зарисуйте крупним планом перидерму та сочевичку.

3. На готовому препараті поперечного зрізу кірки дуба за малого і великого збільшення вивчіть її анатомічну будову. За великого збільшення зарисуйте ділянку кірки.

Обладнання і матеріали: мікроскопи, лупи, шматочки гілки бузини, готові препарати поперечного зрізу бузини і кірки дуба, таблиці.

Макроскопічне дослідження гілки бузини. Гілка бузини вкрита сочевичками видовженої форми, витягнутими вздовж основної осі органа, підносячись над корою у вигляді невеличкого горбочка із пухких клітин, що виступають через тріщину в перидермі. Довжина сочевичок — до 2—3 мм, ширина — до 1 мм. На 1 см² міститься 3—4 сочевички. Зарисуйте сочевички на гілці бузини (рис. 29).

Мікроскопічне дослідження поперечного зрізу гілки бузини. За малого збільшення мікроскопа обстежте увесь периметр поперечного зрізу стебла бузини, знайдіть найкращу сочевичку. Зріз повинен бути тонкий, щоб було видно усі клітини тканин, частина клітин іноді випадає під час виготовлення препарату, зорієнтуйте її розривом угору. Розглядаючи препарат поперечного зрізу гілки бузини за великого збільшення, помічаємо зовні органа напівзруйнований епідерміс, за яким розміщені правильні ряди вторинної покривної тканини — корку (фелеми) з товстими оболонками і без протопласту. Під корком знаходиться шар тонкостінних живих клітин вторинної твірної тканини — фелогену. Нижче розташовані живі клітини основної тканини — фелодерми.

Сочевичку на препараті видно у вигляді розриву, краї якого трохи піднялися вгору, а сам розрив утворений пухкими клітинами виповнюючої тканини, через міжклітинники якої відбувається газообмін тканин стебла із навколишнім середовищем. Розміщені сочевички, як правило, навпроти серцевинних променів. На рисунку покажіть корок, фелоген, фелодерму, паренхіму кори, виповнюючі клітини сочевичок (рис. 29).

Мікроскопічне дослідження кірки дуба. Будову кірки дуба найкраще вивчати на тонкому зрізі, витриманому в суміші спирту з гліцерином. На розрізі легко розпізнати шари перидерми за правильними (радіальними рядами) розміщенням клітин корку. Між кількома прошарками перидерми знаходяться мертві тканини — тонкостінна основа, паренхіма, товстостінні луб’яні волокна (5—6-гранні) по кілька штук разом і групи овальних товстостінних з великою порожниною і великими порами кам’янистих клітин. Виконайте рисунок, на якому покажіть: перидерму, паренхіму кори, кам’янисті клітини, луб’яні волокна (рис. 30).

Висновки. 1. Вторинна покривна тканина (корок) − мертва, характерна для двосім’ядольних рослин, добре розвинута у деревних рослин.

2. Третинна покривна тканина (кірка) — це сукупність мертвих тканин кількох типів, характерна тільки для деревних рослин.

Запитання для самоконтролю

1. Чому у двосім’ядольних, зокрема у багаторічних рослин на зміну епідермісу утворюється корок?

2. Чим вирізняються клітини корку від клітин епідермісу?

3. Чому корок називають вторинною покривною тканиною?

4. До складу якого комплексу входить корок?

5. Як через корок відбувається газообмін і випаровування?

6. У яких рослин яскраво виражена кірка?

7. Чому в цих рослин корок змінюється на кірку?

8. Які тканини містить кірка?