Навчальний посібник з туберкульозу - М.М. Савула 2002

Туберкульоз позалегеневих локалізацій
Туберкульоз брижових лімфатичних вузлів (мезаденіт)

Туберкульоз брижових лімфатичних вузлів частіше діагностують у дітей або підлітків, хоча в загальному він зустрічається рідко.

Патогенез. Мезаденіт переважно є результатом первинного інфікування, хоча може розвиватися і при вторинних формах туберкульозу в результаті лімфогенного поширення інфекції. Вважають, що для розвитку цієї локалізації лімфаденіту при первинному туберкульозі має значення аліментарний шлях інфікування через заражені продукти, часто бичачим типом мікобактерій.

Розрізняють інфільтративну (гіперплазія лімфоїдної Тканини з нечисленними туберкульозними грануляціями) і казеозну (майже тотальний казеоз лімфатичного вузла) фази туберкульозу брижових лімфатичних вузлів. Із брижових лімфатичних вузлів процес може поширюватися на очеревину, кишки, органи малого таза.

Клініка. Починається туберкульоз мезентеріальних лімфатичних вузлів поступово і перебігає хронічно. Епізодично хворі скаржаться на ниючий біль у ділянці живота без чіткої локалізації, іноді переймистого характеру, який посилюються після їди, фізичного навантаження, під час менструації, при пальпації живота. Іноді біль локалізується біля пупка або в правій клубовій ділянці. Періодично бувають нудота, блювання, здуття кишок, розлади випорожнень. Відмічають нерізко виражені явища інтоксикації - субфебрильну температуру тіла, пітливість, слабість, поганий апетит, схуднення (проноси змінюються запорами). Захворювання може нагадувати апендицит, холецистит, панкреатит, виразкову хворобу. Зрідка, у випадках значного збільшення брижових лімфатичних вузлів, їх вдається пропальпувати у вигляді окремих малорухомих вузлів або конгломератів. При пальпації виявляють болючість у правій клубовій ділянці і зліва на рівні II поперекового хребця на 2-3 см назовні від середньої лінії живота. Якщо процес ускладнений випітним перитонітом, іноді можна перкуторно виявити притуплення, особливо при положенні хворого на боці. Туберкульозний мезаденіт перебігає хвилеподібно, з періодами загострень і ремісій. Він може поєднуватися з іншими формами туберкульозу. Під час загострення в гемограмі виявляють зниження гемоглобіну, невеликий лейкоцитоз, лімфоцитоз, збільшення ШОЕ. Туберкулінові проби позитивні. В складних випадках проводять провокаційну підшкірну пробу Коха. Посилення клінічних симптомів після Введення туберкуліну (збільшення болю, підвищення температури тіла) підтверджують діагноз туберкульозного мезаденіту.

При тривалому перебігу захворювання на оглядовій рентгенограмі живота іноді виявляють множинні, частково звапнені тіні лімфатичних вузлів справа вздовж поперекового відділу хребта або в малому тазі. Надійніший спосіб виявлення збільшених лімфатичних вузлів - Ультразвукове дослідження, комп’ютерна томографія, лапароскопія з біопсією лімфатичного вузла.

Лікування. Лікування полягає в призначенні тривалої протитуберкульозної хіміотерапії, вітамінів. У рідкісних випадках при неефективності терапії видаляють уражені Лімфатичні вузли оперативно.