Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Захворювання суглобів
Артрити невстановленої етіології
Ревматичний поліартрит

Ревматичний поліартрит (хвороба Сокольського-Буйо) є проявом загального захворювання організму і зустрічається у 45 % хворих на ревматизм (Новожилов ДА., 1968).

Інфекційна етіологія хвороби визнана усіма, хоч збудник дотепер залишається остаточно невиясненим. Збудником вважають стрептокок, в-гемолітичний стрептокок тощо, а сприятливим чинником у виникненні хвороби є переохолодження людини, часто після перенесеного гострого тонзиліту. Найчастіше ревматизмом хворіють підлітки і юнаки.

Патологічні зміни при ревматизмі відбуваються виключно у м'яких тканинах з характерним ураженням серцево-судинної системи.

Дуже часто від самого початку хвороба проявляється патологічними змінами суглобів. Поряд із підвищенням температури тіла виникають болі у колінних і гомілково-стопних суглобах, інколи у променево-зап'ясткових, ліктьових та інших дрібних суглобах.

Шкіра в ділянці суглобів гіперемічна з локальною гіпертермією і припухлістю суглоба, оскільки виникає синовіїт. Синовіальна рідина, як правило, буває серозною, а інколи серозно-фібринозною.

Внаслідок болю у суглобах з'являються захисні анталгічні контрактури з обмеженням амплітуди рухів. Біль летючий і може переходити з одного на інший суглоб під час чергової атаки ревматизму.

Ревматичний поліартрит доводиться диференціювати, у першу чергу, з гострим ревматоїдним поліартритом, оскільки інші артрити на основі анамнезу легше виключити.

Ревматичний поліартрит має клінічний перебіг у вигляді атак, після яких повністю відновлюється функція суглобів, чого не буває при ревматоїдному процесі. Також при ревматизмі досить швидко уражується серце, що можна виявити під час обстеження хворого. Протиревматичне лікування допомагає хворим, у той час як при ревматоїдному поліартриті таке лікування не ефективне і процес прогресує. Лабораторні дослідження крові при обох недугах не дуже відрізняються, за винятком специфічних для кожної з них показників.

При ревматоїдному поліартриті визначають наявність у синовії характерних рагоцитів, проводять реакцію Ваалера-Роузе, тест Геллера, латекс-тест Зінгера-Плотца на виявлення ревматоїдного фактора, який реагує як антитіло стосовно антигена, що знаходиться у у-глобулінах.

При гострому суглобовому ревматизмі електрофорезом можна виявити збільшений показник а-глобулінів і особливо а₂-глобулінів, a при ревматоїдному поліартриті електрофорез не є специфічним і його показники знаходяться у межах норми.