Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Природжені і набуті вади нижньої кінцівки
Порушення осі нижньої кінцівки
Хвороба Блаунта

Хвороба Блаунта (синдром Блаунта-Ер- лахера-Бієзіня-Барбера) належить до локальних епіфізарних дисплазій. Процес локалізується в проксимальному епіфізі великогомілкової кістки. Виникає багатоплощинна деформація великогомілкової кістки з домінуючою варусною деформацією метаепіфізарної ділянки, яка з ростом дитини збільшується (мал. 190). Це призводить до вторинних статичних деформацій у гомілково-стопному суглобі і стопі.

Нерівномірне навантаження на відростки великогомілкової і стегнової кісток призводить до нестабільності колінного суглоба внаслідок перерозтягнення бічної зв'язки на випуклому боці коліна і виникнення зон концентрації напруження на обмеженій ділянці суглобових хрящів, що є причиною розвитку дегенеративно-дистрофічних змін у суглобі (гонартрозу) в дитячому віці.

Батьки дітей звертаються за допомогою у зв'язку з наявністю одно- або двобічної варусної деформації коліна і кульгання дитини. Діти на біль не скаржаться.

При огляді видно варусне скривлення гомілки в ділянці коліна, а при двобічному ураженні — О-подібні деформації нижніх кінцівок. При обстеженні амплітуда рухів у коліні визначається в повному обсязі, рухи не болючі. Перевіряючи бічні рухи в коліні при повністю випрямленій нозі, можна виявити недостатність колатеральної зв'язки з протилежного боку згину гомілки. Випоту в колінному суглобі, як правило, не буває. При зверненні за допомогою хворого у юнацькому і більш старшому віці при рухах можна відчути хрускіт у коліні, що вказує на деструктивні зміни у суглобовому хрящі.

Рентгенологічно в ділянці медіальної частини росткового хряща великогомілкової кістки виявляють хвилястість і звуження його відносно латеральної частини(мал. 191). Бувають ущільнення кісткової Тканини, прилеглої до росткового хряща. Суглобова щілина на боці ураження росткового хряща звужена і розширена з протилежного боку. Великогомілкова кістка варусно скривлена на рівні проксимального епіфіза великогомілкової кістки.

Мал. 190. Варусна деформація обох великогомілкових кісток при хворобі Блаунта.

Лабораторні показники крові і сечі знаходяться в межах норми.

Діагностика хвороби Блаунта не складає труднощів.

Лікування. У дітей віком 3-4 роки застосовують Консервативні Методи лікування. Дітям для повсякденної потреби виготовляють корегуючі апарати, міняючи їх у процесі росту дитини. На ніч пропонують прибинтовувати рівну шину збоку до нижньої кінцівки. Проводять масаж м'язів та фізпроцедури.

Щоб стимулювати ріст епіфізарного хряща, інколи під нього у просвердлений канал підводять кістковий штифт чи алотрансплантат, але клінічні спостереження не підтверджують ефективності такого методу.

Консервативне лікування запобігає швидкому прогресуванню варусної деформації, але не усуває її.

Показанням до операції є варусне скривлення гомілки понад 20°. Операцію виконують під наркозом і з накладанням джгута. Проводять розтин тканин до кістки. Виконують підокісну корегуючу остеотомію під або над горбистістю великогомілкової кістки, нижче росткового хряща. Вирівнюють вісь кінцівки. Якщо вдалось цього досягнути одномоментно, уламки фіксують однією-двома спицями Кіршнера, які проводять черезшкірно. Накладають кокситну гіпсову пов'язку.

Якщо не вдалось відновити нормальну вісь кінцівки під час операції, це виконують поетапно у післяопераційний період.

В юнацькому віці усунути одномоментно варусну деформацію важко, тому операцію доповнюють остеотомією малогомілкової кістки і закінчують накладанням апарата Ілізарова, за допомогою якого поступово відновлюють вісь нижньої кінцівки (мал. 192).

Слід відзначити, що оперувати дітей доцільно після закінчення будь-якого періоду їхнього бурхливого росту, що запобігає рецидивам. Після операції необхідно попередити батьків про можливий рецидив деформації після чергового періоду стрімкого росту дитини. Тому у 4-5-річної дитини після остеотомії великогомілкову кістку виводять у незначну гіперкорекцію, оскільки під час росту з часом кінцівка вирівняється.

Мал. 191. Ренгенограма великогомілкової кістки при хворобі Блаунта.

Мал. 192. Метафізарна остеотомія великогомілкової кістки і дещо нижче малогомілкової (n.peroneus.) після закриття росткової пластинки при хворобі Блаунта.