Медична радіологія - Лазар А.П. 2008

Променеве дослідження серця і судин
Захворювання судин

Найчастіше серед великих судин уражається аорта, рідше Верхня порожниста вена та легеневий стовбур.

При атеросклерозі відбувається відкладання ліпідів у стінці судини, утворення атероматозних бляшок, розростання сполучної Тканини з відкладанням солей кальцію. Склеротичні зміни судин рентгенологічно характеризуються розширенням просвіту судини, подовженням та викривленням їхнього ходу, інтенсивнішою тінню склерозованої судини. Ангіографічно виявляються нерівність контурів і дефекти наповнення, викликані атероматозними бляшанками.

Атеросклероз аорти починається здебільшого після 40 років, уражає частіше черевну частину, рідше - дугу і грудну частину аорти. Рентгенологічними ознаками атеросклерозу аорти у прямій проекції є високе стояння верхнього краю дуги (до рівня ключиці), значне зміщення аорти вліво від краю хребта. Нерідко Грудна частина аорти зміщує праворуч трахею і Стравохід. На лівій стінці стравоходу у цьому випадку формується втиснення. У лівій косій проекції виявляється збільшення діаметру тіні аорти до 5-6 см, розширення аортального вікна, бувають помітні смуги обвапнення уздовж краю тіні аорти.

Склероз верхньої порожнистої вени також супроводжується збільшенням її довжини та ширини. При рентгенологічному дослідженні в прямій проекції вздовж правого краю серцево-судинної тіні визначається інтенсивна тінь з опуклим латеральним краєм. Тінь верхньої порожнистої вени вгорі продовжується до верхівки Легені і перетинає ключицю.

Атеросклероз аорти, верхньої порожнистої вени та дрібнішіих судин у вигляді звапнень у стінці найкраще виявляється під час комп’ютерної томографії

Аневризмою зветься локальне розширення судини. Аневризми аорти поділяють на: 1) справжні, коли випинають усі три шари артеріальної стінки; 2) несправжні, коли розривається інтима і середній шар, а випинає тільки адвентиція; 3) розшаровуючі, коли формується простір між шарами артеріальної стінки. Найважче діагностуються розшаровуючі аневризми; вони характеризуються несприятливим прогнозом із-за можливості прориву внутрішньостінкової гематоми. За формою розширень розрізняють циліндричні, веретеноподібні та мішкуваті аневризми (мал. 157).

Мал. 157. Мішкувата аневризма передньої мозкової Артерії на дигитальній субтракційній ангіограмі.

Мал. 158. Аневризма аорти на рентгенограмі (схема).

А - дуги аорти над перешийком; Б - низхідної частини аорти під перешийком.

Більшість аневризм викликані атеросклерозом або травмою. Атеросклеротичні аневризми аорти переважно бувають у низхідній частині, травматичні - в ділянці дуги. Рентгенологічно виявляється додаткова тінь, що широкою основою прилягає до аорти і має чіткі рівні контури (мал. 158). У грудній частині може спостерігатись зміщення трахеї та контрастованого стравоходу вправо, у черевній - узури тіл хребців. Визначенню локалізації, розмірів та форми аневризми допомагає КТ, аортографія та УЗД (мал. 159). Тромби аневризми на комп’ютерних томограмах виявляються завдяки меншій денситометричній щільності (+20-+30 НU), ніж щільність крові.

При облітеруючому ендартеріїті відбувається звуження переважно периферійних судин. Більшість дослідників визнає аутоімунний генез захворювання. Частіше зустрічається у молодих чоловіків, що зловживають тютюнопалінням. Тривалий спазм артерій, спричинений дією нікотину, призводить до хронічної ішемії стінки артерії, внаслідок чого наступає гіперплазія інтими, фіброз адвентиції, дегенеративні зміни нервового апарата судинної стінки. Морфологічні зміни створюють умови для тромбоутворення й облітерації просвіту артерії. Найбільше від захворювання страждають тканини периферійних відділів кінцівок. Характер та розповсюдженість ураження судин облітеруючим ендартеріїтом виявляється найкраще за допомогою артеріографії (мал. 160).

Мал. 159. Атеросклероз та аневризма низхідної частини аорти (стрілка) на комп’ютерній томограмі:

А - у горизонтальній площині;

Б - мультипланарна реконструкція у сагітальній площині.

Мал. 160. Облітеруючий ендартеріїт правої спільної клубової артерії на артеріограмі.

Звуження (стеноз) артеріальних судин головного мозку може стати причиною інфаркту (або ішемічного інсульту) певної ділянки мозку. Артеріальні та венозні судини головного мозку можна дослідити неінвазивним способом - МРТ голови в ангіографічному режимі (мал. 161).

Мал. 161. Стеноз правої середньої та лівої задньої мозкових артерії на МРТ голови в ангіографічному режимі.