Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Скелет верхньої кінцівки
З'єднання кісток вільної верхньої кінцівки

Суглоби вільної верхньої кінцівки з’єднують КІСТКИ ВІЛЬНОЇ ВЕРХНЬОЇ кінцівки між собою, а також з поясом верхньої кінцівки (лопаткою).

Плечовий суглоб (articulatio humeri) утворений головкою плечової кістки та су­глобовою западиною лопатки (мал. 58, 59). Суглоб простий, малоконгруентний, за формою кулястий. Суглобова поверхня головки значно більша від суглобової запа­дини лопатки. Збільшення глибини западини відбувається за рахунок суглобової гу­би (labrum glenoidale), яка розташовується по краю западини.

Суглобова капсула починається біля суглобової Губи і прикріплюється до анатомічної шийки плечової кістки. Капсула суглоба тонка, ненатягнута і велика за розмірами, що дозволяє виконувати рухи у значних обсягах навколо всіх осей. У чоловіків капсула де­що товстіша, ніж у жінок. Через порожнину плечового суглоба проходить сухожилок до­вгої головки двоголового м’яза плеча, який при скороченні м’яза притискає головку пле­чової кістки до суглобової западини. Плечовий суглоб — найбільш рухомий суглоб у тілі людини. Рухи в ньому відбуваються навколо трьох осей: фронтальної — згинання плеча (рух вперед) і розгинання плеча (рух назад); сагітальної — відведення і приведення пле­ча; вертикальної — пронація (повернення плеча всередину) і супінація (повернення пле­ча назовні). Крім того, в плечовому суглобі можливий коловий рух (циркумдукція).

Рухи в плечовому суглобі, в основному, поєднуються з рухами пояса верхніх кі­нцівок, внаслідок чого витягнутою верхньою кінцівкою можна описати півсферу. Рухи тільки в плечовому суглобі мають значно меншу амплітуду. Верхню кінцівку можна відвести до горизонтального рівня, тобто на 90°. Подальший рух, завдяки якому рука піднімається вгору, відбувається переважно за рахунок руху лопатки та ключиці при участі співдружніх рухів хребтового стовпа.

Мал. 58. Плечовий суглоб, правий (вигляд спереду)

1 — акроміон, 2 — дзьобо-плечова зв’язка, 3 — дзьобо-акроміальна зв’язка, 4 — дзьобо-подібний відросток, 5 — лопатка, 6 — сугло­бова капсула, 7 — плечова кістка, 8 — сухо­жилок двоголового м’яза плеча (довга головка), 9 — міжгорбкова синовіальна Піхва, 10 — підлопатковий м’яз

Мал. 59. Плечовий суглоб, правий (фронтальний розріз)

1 — суглобова капсула, 2 — акроміон, 3 — верхня поперечна зв’язка лопатки, 4 — лопат­ка, 5 — суглобова порожнина, 6 — суглобова капсула, 7 — сухожилок двоголового м’яза плеча (довга головка)

Плечовий суглоб укріплюють дзьобо-плечова зв’язка та суглобо-плечові зв’язки.

Дзьобо-плечова зв’язка (lig. coracohumerale) є потовщенням верхньої стінки кап­сули плечового суглоба, яке простягається від основи дзьобоподібного відростка лопатки до великого і малого горбків плечової кістки.

Суглобо-плечові зв’язки (ligg. glenohumeralia) являють собою верхнє, середнє та нижнє потовщення передньої стінки суглобової капсули.

Крім цього, в капсулу плечового суглоба вплітаються волокна м’язів, які прохо­дять біля плечового суглоба. До них відносяться: надосний, підосний, підлопатко­вий та малий круглий. Ці м’язи не тільки укріплюють плечовий суглоб, але й при рухах у ньому відтягують відповідну частину капсули, захищаючи її від защемлен­ня. У плечовому суглобі в зв’язку з його великою рухливістю і відносно незначною укріпленістю можливі часті вивихи, в тому числі й хронічні.

Синовіальний шар капсули плечового суглоба утворює два постійних вип’ячування: міжгорбкову синовіальну піхву та підсухожилкову сумку підлопатково­го м’яза. Міжгорбкова синовіальна піхва (vagina synovialis intertubercularis) має форму пальцеподібного випину, який огортає сухожилок довгої головки двоголового м’яза плеча, що прямує через суглоб над головкою плечової кістки. Підсухожилкова сумка підлопаткового м’яза (bursa subtendinea musculi subscapularis) розташовується біля основи дзьобоподібного відростка лопатки, під сухожилком підлопаткового м’яза. У но­рмі вип’ячування суглобової капсули заповнені синовіальною рідиною, завдяки чому зменшується тертя між рухомими анатомічними структурами ділянки суглоба.

Ліктьовий суглоб (articulatio cubiti) утворений суглобовими поверхнями пле­чової, ліктьової та променевої кісток (мал. 60, 61). Ліктьовий суглоб складний. У ньому виділяють три простих, різних за формою, суглоби, які мають спільну капсу­лу і спільну суглобову порожнину: плечо-ліктьовий, плечо-променевий і променево- ліктьовий (проксимальний).

Мал. 60. Ліктьовий суглоб (правий, вигляд спереду)

1 — суглобова капсула, 2 — ліктьова бокова зв’язка, 3 — коса струна, 4 — ліктьова кістка, 5 — променева кістка, 6 — сухожилок двого­лового м’яза плеча (відрізаний), 7 — кільцева зв’язка променевої кістки, 8 — променева бо­кова зв’язка, 9 — плечова кістка.

Мал. 61. Ліктьовий суглоб (сагітальний розріз)

1 — плечова кістка, 2 — суглобова порожнина, 3 — суглобова капсула, 4 — ліктьовий відросток, 5 — ліктьова кістка, 6 — променева кістка, 7 — вінцевий відросток, 8 — суглобо­вий Хрящ, 9 — блок плечової кістки.

Плечо-ліктьовий суглоб (articulatio humeroulnaris) блокоподібний за формою, з гвинтоподібною будовою суглобових поверхонь. Суглобова поверхня з боку пле­ча утворена блоком виростка плечової кістки. Виїмка (спрямовуюча борозенка), що знаходиться на блоці, розміщується не перпендикулярно до осі блока, а під деяким кутом до неї. З блоком сполучається блокова вирізка ліктьової кістки, на якій є гре­бінець, що відповідає виїмці на блоці плечової кістки, а тому рухи, які відбувають­ся навколо фронтальної осі, набирають дещо спірального (гвинтоподібного) ходу. Загальний розмах рухів (згинання і розгинання) сягає близько 140°.

Плечо-променевий суглоб (articulatio humeroradialis) утворюється малою го­ловкою виростка плечової кістки та суглобовою ямкою головки променевої кістки. Суглоб за формою кулястий і через те повинен бути трьохосьовим. Навколо фрон­тальної осі в ньому відбувається рух згинання і розгинання одночасно з аналогіч­ним рухом у плечо-ліктьовому суглобі. Навколо вертикальної осі відбувається обе­ртання — пронація і супінація — одночасно з таким же рухом у ліктьово-променевому суглобі. Що ж до відведення і приведення навколо сагітальної осі, то воно малопомітне через те, що променева кістка зв’язана з ліктьовою кісткою між­кістковою перетинкою та міцними зв’язками і тому не може відхилятись від неї, а ліктьова кістка не може йти за нею через свій зв’язок з плечовою кісткою за допо­могою блокоподібного суглоба. Мінімальні рухи навколо сагітальної осі все-таки відбуваються настільки, наскільки дозволяє еластичність зв’язок. Під час найбіль­шого згинання відбувається одночасно незначне відведення променевої кістки, а під час найбільшого розгинання — її приведення.

Проксимальний — променево-ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris proximalis) утворений суглобовим обводом головки променевої кістки та променевою вирізкою ліктьової кістки. Цей суглоб за формою циліндричний, комбінований (бо працює од­ночасно з дистальним променево-ліктьовим суглобом). Має одну вертикальну вісь, на­вколо якої можливі пронація і супінація променевої кістки в межах 180°.

Усі описані суглоби оточені загальною суглобовою капсулою, яка прикріплюється: а) на плечовій кістці спереду до верхнього краю вінцевої та променевої ямок, ззаду — дещо нижче верхнього краю ліктьової ямки, по боках — між виростком та надвиростками; б) на променевій кістці — до її шийки; в) на ліктьовій кістці — до краю блокоподібної вирізки. Спереду та ззаду суглобова капсула тонка та ненатягнута.

Ліктьовий суглоб зміцнюють такі зв’язки:

— ліктьова бокова (колатеральна) зв’язка (lig. collaterale ulnare), яка почина­ється від присереднього надвиростка плечової кістки і прикріплюється до присереднього краю блокоподібної вирізки ліктьової кістки;

— променева бокова (колатеральна) зв’язка (lig. collaterale radii) — товста, міц­на, починається від бічного надвиростка плечової кістки. Спускаючись до головки променевої кістки, вона ділиться на два пучки: передній та задній. Передній пучок йде спереду, а задній — позаду шийки променевої кістки, охоплюючи її у вигляді петлі. Передній пучок прикріплюється біля передньозовнішнього краю блокоподібної вирізки ліктьової кістки, а задній пучок вплітається у кільцеву зв’язку промене­вої кістки (lig. annulare radii). Остання представлена пучком дугоподібно зігнутих фіброзних волокон, які охоплюють шийку променевої кістки і прикріплюються біля переднього і заднього країв променевої вирізки ліктьової кістки;

— квадратна зв’язка (lig. quadratum) зв’язує дистальний край променевої виріз­ки ліктьової кістки з шийкою променевої кістки.