Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Скелет верхньої кінцівки
З'єднання кісток передпліччя між собою

Проксимальний і дистальний кінці променевої та ліктьової кісток передпліччя з’єднуються між собою двома суглобами: проксимальним променево-ліктьовим та дистальним променево-ліктьовим. Простір, що міститься між тілами кісток передпліччя затягнений міжкістковою перетинкою передпліччя та косою стру­ною (мал. 62).

Class="center">

Мал. 62. З’єднання кісток передпліччя (правого), вигляд спереду

1 — суглобова капсула, 2 — блок плечової кістки, 3 — суглобова порожнина, 4 — ліктьова кістка, 5 — міжкісткова перетинка пе­редпліччя, 6 — дистальний променево-ліктьовий суглоб, 7 — про­менева кістка, 8 — коса струна, 9 — сухожилок двоголового м’яза плеча (відрізаний), 10 — кільцева зв’язка променевої кістки, 11 — головка променевої кістки, 12 — мала головка плечової кістки (го­ловка виростка), 13 — плечова кістка

Міжкісткова перетинка передпліччя (membrana interossea antebrachii) утворена міцними фіброзними пучками, які йдуть косо зверху вниз від променевої до ліктьо­вої кісток. У проксимальному та дистальному відділах міжкісткової перетинки є отвори для проходження нерва та судин. Міжкісткова перетинка міцно зв’язує кіст­ки передпліччя одна з одною, але не перешкоджає рухові променевої кістки віднос­но ліктьової. При супінації передпліччя перетинка натягується, а при пронації — розслаблюється. Від її долонної та тильної поверхонь починається ряд м’язів пе­редпліччя.

Коса струна (chorda obliqua) з’єднує горбистість ліктьової кістки з міжкістковим краєм променевої кістки і йде перпендикулярно до волокон міжкісткової перетинки.

Дистальний променево-ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris distalis) утворений суглобовим обводом головки ліктьової кістки і ліктьовою вирізкою про­меневої кістки. Між ліктьовою вирізкою променевої кістки і шилоподібним відрос­тком ліктьової кістки розташовується суглобовий диск (discus articularis) у вигляді трикутної фіброзно-хрящової пластинки. Він відділяє дистальний променево-ліктьовий суглоб від променево-зап’ясткового суглоба і представляє собою своєрі­дну суглобову ямку для головки ліктьової кістки. Суглобова капсула дистального променево-ліктьового суглоба простора, прикріплюється по краю суглобових пове­рхонь та суглобового диска, утворюючи в проксимальному напрямку вип’ячування — мішкоподібну заглибину (reccesus sacciformis).

Проксимальний і дистальний променево-ліктьові суглоби разом утворюють комбінований, циліндричний за формою суглоб. Рухи в них здійснюються навколо поздовжньої осі, яка проходить через головки променевої і ліктьової кісток. У цих суглобах променева кістка обертається навколо ліктьової кістки. Максимальний розмах рухів (супінація і пронація) в променево-ліктьових суглобах досягає 180° (в середньому 140°).

Променево-зап’ястковий суглоб (articulatio radiocarpalis) утворений зап’я­стковою суглобовою поверхнею променевої кістки, дистальною поверхнею суг­лобового диска, який доповнює ліктьову кістку, і випуклими проксимальними суглобовими поверхнями трьох кісток проксимального ряду зап’ястка (човно­подібної, півмісяцевої, тригранної) (мал. 63, 64). Ліктьова кістка безпосередньої участі в утворенні променево-зап’ясткового суглоба не бере, а лише за посеред­ництвом хряща. Тому суглоб називається не передплічно-зап’ястковий, а променево-зап’ястковий. Променево-зап’ястковий суглоб складний, комплексний. За формою еліпсоподібний, він має дві осі обертання: фронтальну і сагі­тальну.

Мал. 63. Суглоби і зв’язки кисті (фронтальний розріз, проведений паралельно тильній поверхні кисті, порожнини суглобів розкриті)

1 — міжкісткова перетинка передпліччя, 2 — променева кістка, 3 — міжзап’ясткова зв’язка, 4 — променево-зап’ястковий суглоб, 5 — чов­ноподібна кістка, 6 — променева бокова зв’яз­ка зап’ястка, 7 — міжзап’ясткові зв’язки, 8 — трапецієподібна кістка, 9 — кістка-трапеція, 10 — зап’ястково-п’ястковий суглоб першого пальця, 11 — зап’ястково-п’ястковий суглоб, 12 — міжкісткові п’ясткові зв’язки, 13 — міжп’ястковий суглоб, 14 — зап’ястково-п’ястковий суглоб, 15 — головчаста кістка, 16 — гач­кувата кістка, 17 — тригранна кістка, 18 — лі­ктьова бокова зв’язка, 19 — півмісяцева кіс­тка, 20 — суглобовий диск, 21 — променево-ліктьовий суглоб, 22 — мішкоподібна загли­бина, 23 — ліктьова кістка

Навколо фронтальної осі можливі згинання і розгинання кисті, навколо сагіта­льної — приведення і відведення кисті. Пронація і супінація кисті відбувається ра­зом з однойменними рухами кісток передпліччя. Невеликий пасивний рух оберта­льного характеру також можливий у променево-зап’ястковому суглобі за рахунок еластичності хряща (на 10—12°). Крім того, в променево-зап’ястковому суглобі можливий незначний коловий рух (циркумдукція).

Мал. 64. Променево-зап’ястковий суглоб, зв’язки і Суглоби кисті (праві)

А — долонна поверхня: 1 — ліктьова кістка, 2 — дистальний променево-ліктьовий суглоб, 3 — ліктьова бо­кова зв’язка, 4 — горохоподібна кістка, 5 — горохо-гачкувата зв’язка, 6 — горохо-п’ясткова зв’язка, 7 — га­чок гачкуватої кістки, 8 — гачкувато-п’ясткова зв’язка, 9 — долонна зап’ястково-п’ясткова зв’язка, 10 — до­лонні п’ясткові зв’язки, 11 — глибокі поперечні п’ясткові зв’язки, 12 — п’ястково-фаланговий суглоб (розкритий), 13 — фіброзна Піхва пальця кисті, 14 — міжфалангові суглоби (розкриті), 15 — сухожилок гли­бокого м’яза-згинача пальців, 16 — сухожилок поверхневого м’яза-згинача пальців, 17 — фіброзна піхва пальця кисті, 18 — бокові зв’язки, 19 — зап’ястково-п’ястковий суглоб першого пальця, 20 — головчаста кістка, 21 — промениста зв’язка зап’ястка, 22 — променева бокова зв’язка зап’ястка, 23 — долонна промене­во-зап’ясткова зв’язка, 24 — півмісяцева кістка, 25 — променева кістка, 26 — міжкісткова перетинка пе­редпліччя, Б — тильна поверхня: 1 — променева бокова зв’язка зап’ястка, 2 — човноподібна кістка, 3 — кістка-трапеція, 4 — зап’ястково-п’ястковий суглоб першого пальця, 5 — трапецієподібна кістка, 6 — голов­часта кістка, 7 — бокові зв’язки, 8 — міжфаланговий суглоб (розкритий), 9 — п’ястково-фаланговий суглоб, 10 — тильні п’ясткові зв’язки, 11 — тильні зап’ястково-п’ясткові зв’язки, 12 — гачкувата кістка, 13 — три­гранна кістка, 14 — ліктьова бокова зв’язка зап’ястка, 15 — тильна променево-зап’ясткова зв’язка

Суглобова капсула променево-зап’ясткового суглоба тонка, вона прикріплюєть­ся до краю суглобових поверхонь. З променевої сторони суглобова капсула укріплена променевою боковою (колатеральною) зв’язкою зап’ястка (lig. collaterale carpi radiale), яка йде від шилоподібного відростка променевої кістки до човнопо­дібної. З ліктьової сторони капсулу укріплює ліктьова бокова (колатеральна) зв’язка зап’ястка (lig. collaterale carpi ulnare), яка простягається від шилоподібного відростка ліктьової кістки до тригранної та горохоподібної. На долонній і тильній поверхнях променево-зап’ясткового суглоба знаходяться відповідно долонна і тильна променево-зап’ясткові зв’язки. Долонна променево-зап’ясткова зв’язка (lig. radiocarpeum palmare) починається від переднього краю зап’ясткової суглобової поверхні променевої кістки і основи шилоподібного відростка цієї ж кістки, йде вниз і присередньо, прикріплюється окремими пучками до кісток проксимального ряду зап’ястка і до головчастої кістки дистального ряду. Тильна променево-зап’ясткова зв’язка (lig. radiocarpeum dorsale) йде від тильної поверхні дистально­го кінця променевої кістки до тилу човноподібної, півмісяцевої та тригранної кіс­ток. Крім названих зв’язок, наявні міжзап’ясткові міжкісткові зв’язки (ligg. intercarpea interossea), які з’єднують кістки проксимального ряду зап’ястка.

Середньозап’ястковий суглоб (articulatio mediocarpalis) утворений обернени­ми одна до одної суглобовими поверхнями проксимального та дистального рядів кісток зап’ястка і функціонально зв’язаний з променево-зап’ястковим суглобом. Горохоподібна кістка в утворенні цього суглоба участі не бере, оскільки утворює самостійний суглоб. Суглобові поверхні цього суглоба мають складну конфігура­цію, а суглобова щілина на фронтальному розпилі кисті має S — подібний вигляд. Порожнина середньозап’ясткового суглоба продовжується між кістками, які утво­рюють проксимальний та дистальний ряди зап’ястка, тобто сполучається з порож­нинами міжзап’ясткових суглобів. Середньозап’ястковий суглоб малорухомий, рух в ньому тісно пов’язаний з рухом у променево-зап’ястковому суглобі і допускає тільки незначне згинання та розгинання під час найбільшого згинання і розгинання у променево-зап’ястковому суглобі.

Міжзап’ясткові суглоби (articulationes intercarpales) знаходяться між окреми­ми кістками зап’ястка. Вони утворені оберненими одна до одної поверхнями зап’ясткових кісток, які сполучаються.

Капсула міжзап’ясткових та середньозап’ясткового суглобів тонка, вона зміц­нюється наступними зв’язками.

1. Промениста зв’язка зап’ястка (lig. carpi radiatum). Вона представляє собою сукупність пучків волокон, які починаються від головчастої кістки і у вигляді про­менів розходяться до кісток проксимального та дистального рядів зап’ястка, що розташовуються поряд.

2. Долонні міжзап’ясткові зв’язки (ligg. intercarpalia palmaria) — короткі зв’яз­ки, які натягнуті між кістками зап’ястка з долонного боку.

3. Тильні міжзап’ясткові зв’язки (ligg. intercarpalia dorsalia) натягнуті між окре­мими кістками зап’ястка з тильного боку.

Окремі кістки зап’ястка з’єднані між собою за допомогою внутрішньокапсульних зв’язок. Це міжкісткові міжзап’ясткові зв’язки (ligg. intercarpalia interossea).

Суглоб горохоподібної кістки (articulatio ossis pisiformis) з’єднує горохоподіб­ну кістку з тригранною. Сесамоподібна горохоподібна кістка має суглобову повер­хню тільки на боці, який стикається з оберненою до нього суглобовою поверхнею тригранної кістки. Суглобова капсула фіксується до суглобових поверхонь кісток. Порожнина суглоба може сполучатися з порожниною променево-зап’ясткового су­глоба. Суглоб укріплюють горохо-гачкувата зв’язка (lig. pisohamatum), яка йде від горохоподібної кістки до гачка гачкуватої кістки, та горохо-п’ясткова зв’язка (lig. pisometacarpale), яка йде від горохоподібної кістки до основ третьої — п’ятої п’ясткових кісток. Обидві зв’язки являють собою продовження сухожилка ліктьо­вого м’яза-згинача зап’ястка, у товщі якого залягає сама горохоподібна кістка.

Зап’ястково-п’ясткові суглоби (articulationes carpometacarpales) з’єднують кі­стки дистального ряду зап’ястка з основами п’ясткових кісток. Розрізняють два структурно і функціонально відокремлених зап’ястково-п’ясткових суглоби: зап’ястково-п’ястковий суглоб великого пальця кисті та зап’ястково-п’ясткові су­глоби другої — п’ятої п’ясткових кісток.

Зап’ястково-п’ястковий суглоб великого пальця кисті (articulatio carpometacarpalis pollicis) утворений дистальною суглобовою поверхнею кістки-трапеції та суглобовою поверхнею основи першої п’ясткової кістки. Суглоб прос­тий, сідлоподібний. Має дві взаємноперпендикулярні осі обертання: фронтальну та сагітальну. Навколо фронтальної осі відбувається згинання і розгинання великого пальця разом із його п’ястковою кісткою, але оскільки вісь проходить не зовсім по­перечно, то палець при згинанні зміщується в бік долоні, протиставляючись мізин­цю та іншим пальцям. Цей рух називають протиставленням — опозицією (oppositio), а зворотній рух — відставленням — репозицією (reppositio). Навколо са­гітальної осі відбувається відведення та приведення великого пальця до вказівного. В результаті поєднання названих рухів навколо фронтальної та сагітальної осей у суглобі стає можливим коловий рух (циркумдукція).

Зап’ястково-п’ясткові суглоби II—V п’ясткових кісток (articulationes carpometacarpeae) утворені суглобовими поверхнями кісток дистального ряду зап’ястка та суглобовими поверхнями основ II — V п’ясткових кісток. За формою суглоби плоскі, їх спільна суглобова щілина вузька і ступінчасто зігнута під пря­мими кутами. Вона дає відгалуження в проміжки між основами п’ясткових кісток (міжп’ясткові суглоби) і між кістками зап’ястка (міжзап’ясткові суглоби), а також з’єднується з порожниною середньозап’ясткового суглоба. Суглоби малорухомі. Допускають незначне ковзання кісток.

Міжп’ясткові суглоби (articulationes intermetacarpales) утворені бічними пове­рхнями основ II—V п’ясткових кісток. Суглоби прості, плоскі, багатоосьові, мало­рухомі. Суглобова порожнина сполучається з порожниною зап’ястково-п’ясткових суглобів. Зв’язки, які зміцнюють суглоби, натягнуті у поперечному напрямку між основами п’ясткових кісток. До них відносять такі зв’язки:

1. Долонні п’ясткові зв’язки (ligg. metacarpalia palmaria), у кількості трьох, зв’язують основи II — V п’ясткових кісток.

2. Тильні п’ясткові зв’язки (ligg. metacarpalia dorsalia), у кількості чотирьох, зв’язують основи усіх п’ясткових кісток.

3. Міжкісткові п’ясткові зв’язки (ligg. metacarpalia interossea) — чотири внутрішньокапсульні зв’язки, що сполучають основи I—V п’ясткових кісток.

П’ястково-фалангові суглоби (articulationes metacarpophalangeales) утворені суглобовими поверхнями головок I—V п’ясткових кісток і суглобовими ямками основ проксимальних фаланг I—V пальців. Перший п’ястково-фаланговий суглоб (великого пальця) за формою відноситься до еліпсоподібних суглобів. У ньому мо­жливі рухи навколо двох осей: фронтальної та сагітальної. П’ястково-фалангові су­глоби другого — п’ятого пальців за формою є кулясті, в них можливі рухи навколо трьох осей. Навколо фронтальної осі здійснюється згинання та розгинання пальців, навколо сагітальної осі — відведення (від середнього) та приведення пальців. Пронація і супінація навколо вертикальної осі може здійснюватись лише пасивно під дією зовнішніх сил. Активні рухи (пронація і супінація) неможливі через відсут­ність робочих м’язів, а також через наявність зв’язок, які обмежують ці рухи. В на­званих суглобах можливі також і колові рухи (циркумдукція).

Суглобові капсули просторі і укріплені з боків боковими зв’явками (ligg. collateralia). З долонного боку капсули потовщені пучками волокон долонних зв’язок (ligg. palmaria). Крім того, п’ястково-фалангові суглоби II—V пальців укріплені глибо­кими поперечними п’ястковими зв’явками (ligg. metacarpea transversa profunda), волок­на яких натягнуті між головками II — V п’ясткових кісток.

Міжфалангові суглоби кисті (articulationes interphalangeales) утворені голо­вками та основами суміжних фаланг. Усі суглоби побудовані однаково і за формою суглобових поверхонь є типовими блокоподібними суглобами. В цих суглобах мо­жливі рухи тільки навколо фронтальної осі — згинання та розгинання.

Капсула кожного суглоба вільна, її з боків укріплюють бокові зв’язки (ligg. collateralia), а з долонного боку — долонні зв’язки (ligg. palmaria).

Основні латинські терміни

Пояс верхньої кінцівки — cingulum membri superioris

Вільна частина верхньої кінцівки — pars libera membri superioris

Лопатка — scapula

Реброва (передня) поверхня — facies costalis (anterior)

Підлопаткова ямка — fossa subscapularis

Задня поверхня — facies posterior

Лопаткова ость — spina scapulae

Надостьова ямка — fossa supraspinata

Підостьова ямка—fossa infraspinata

Акроміон (надплечовий відросток) — acromion

Суглобова поверхня акроміона — facies articularis acromii

Присередній край — margo medialis

Бічний край — margo lateralis

Верхній край — margo superior

Вирізка лопатки — incisura scapulae

Нижній кут — angulus inferior

Бічний кут — angulus lateralis

Верхній кут — angulus superior

Суглобова западина — cavitas glenoidalis

Надсуглобовий горбок — tuberculum supraglenoidale

Підсуглобовий горбок — tuberculum infraglenoidale

Шийка лопатки — collum scapulae

Дзьобоподібний відросток — processus coracoideus

Ключиця — clavicula

Грудинний кінець — extremitas sternalis

Грудинна суглобова поверхня — facies articularis sternalis

Втиснення реброво-ключичної зв’язки — impressio ligamentum costoclavicularis

Тіло ключиці — corpus claviculae

Акроміальний кінець — extremitas acromialis

Суглобова поверхня акроміона — facies articularis acromialis

Конусоподібний горбок — tuberculum conoideum

Трапецієподібна лінія — linea trapezoidea

Плечова кістка — humerus

Головка плечової кістки — caput humeri

Анатомічна шийка — collum anatomicum

Хірургічна шийка — collum chirurgicum

Великий горбок — tuberculum majus

Малий горбок — tuberculum minus

Міжгорбкова борозна — sulcus intertubercularis

Гребінь великого горбка — crista tuberculi majoris

Гребінь малого горбка — crista tuberculi minoris

Тіло плечової кістки — corpus humeri

Присередня передня поверхня — facies anterior medialis

Бічна передня поверхня — facies anterior lateralis

Задня поверхня — facies posterior

Борозна променевого нерва — sulcus nervus radialis

Присередній край — margo medialis

Присередній надвиростковий гребінь — crista supracondylaris medialis

Бічний край — margo lateralis

Бічний надвиростковий гребінь — crista supracondylaris lateralis

Дельтоподібна горбистість — tuberositas deltoidea

Виросток плечової кістки — condylus humeri

Мала головка плечової кістки (головка виростка) — capitulum humeri

Блок плечової кістки — trochlea humeri

Ліктьова ямка — fossa olecrani

Вінцева ямка — fossa coronoidea

Променева ямка — fossa radialis

Присередній надвиросток — epicondylus medialis

Борозна ліктьового нерва — sulcus nervus ulnaris

Бічний надвиросток — epicondylus lateralis

Променева кістка — radius

Головка променевої кістки — caput radii

Суглобова ямка — fovea articularis

Суглобовий обвід — circumferentia articularis

Шийка променевої кістки — collum radii

Тіло променевої кістки — corpus radii

Горбистість променевої кістки — tuberositas radii

Передня поверхня — facies anterior

Задня поверхня — facies posterior

Бічна поверхня — facies lateralis

Міжкістковий край — margo interosseus

Передній край — margo anterior

Задній край — margo posterior

Шилоподібний відросток — processus styloideus

Задній горбок — tuberculum dorsale

Ліктьова вирізка — incisura ulnaris

Зап’ясткова суглобова поверхня — facies articularis carpalis

Ліктьова кістка — ulna

Ліктьовий відросток — olecranon

Вінцевий відросток — processus coronoideus

Блокоподібна вирізка — incisura trochlearis

Горбистість ліктьової кістки — tuberositas ulnae

Променева вирізка — incisura radialis

Тіло ліктьової кістки — corpus ulnae

Передня поверхня — facies anterior

Задня поверхня — facies posterior

Присередня поверхня — facies medialis

Міжкістковий край — margo interosseus

Передній край — margo anterior

Задній край — margo posterior

Гребінь м’яза-супінатора (відвертача) — crista musculi supinatoris

Головка ліктьової кістки — caput ulnae

Суглобовий обвід — circumferentia articularis

Шилоподібний відросток — processus styloideus

Кістки кисті — ossa manus

Зап’ясток — carpus

Човноподібна кістка — os scaphoideum

Горбок човноподібної кістки — tuberculum ossis scaphoidei

Півмісяцева кістка — os lunatum

Тригранна кістка — os triquetrum

Горохоподібна кістка — os pisiforme

Кістка-трапеція — os trapezium

Горбок кістки-трапеції — tuberculum ossis trapezii

Трапецієподібна кістка — os trapezoideum

Головчаста кістка — os capitatum

Гачкувата кістка — os hamatum

Гачок гачкуватої кістки — hamulus ossis hamati

Борозна зап’ястка — sulcus carpi

П’ясток — metacarpus

Основа п’ясткової кістки — basis metacarpalis

Тіло п’ясткової кістки — corpus metacarpale

Головка п’ясткової кістки — caput metacarpale

Кістки пальців (фаланги) — ossa digitorum (Phalanges)

Проксимальна фаланга — phalanx proximalis

Середня фаланга — phalanx media

Дистальна фаланга — phalanx distalis

Основа фаланги — basis phalangis

Тіло фаланги — corpus phalangis

Головка фаланги — caput phalangis

Грудинно-ключичний суглоб — articulatio sternoclavicularis

Передня грудинно-ключична зв’язка — lig. sternoclaviculare anterius

Задня грудинно-ключична зв’язка — lig. sternoclaviculare posterius

Реброво-ключична зв’язка — lig. costoclaviculare

Міжключична зв’язка — lig. interclaviculare

Акроміально-ключичний суглоб — articulatio acromioclavicularis

Акроміально-ключична зв’язка — lig. acromioclaviculare

Дзьобо-ключична зв’язка — lig. coracoclaviculare

Трапецієподібна зв’язка — lig. trapezoideum

Конічна зв’язка — lig. conoideum

Дзьобо-акроміальна зв’язка — lig. coracoacromiale

Верхня поперечна зв’язка лопатки — lig. transversum scapulae superius

Нижня поперечна зв’язка лопатки — lig. transversum scapulae inferius

Плечовий суглоб — articulatio humeri

Суглобова губа — labrum glenoidale

Суглобо-плечові зв’язки — ligg. glenohumeralia

Дзьобо-плечова зв’язка — lig. coracohumerale

Міжгорбкова синовіальна піхва — Vagina synovialis intertubercularis

Підсухожилкова сумка підлопаткового м’яза — bursa subtendinea

musculi subscapularis

Ліктьовий суглоб — articulatio cubiti

Плечо-ліктьовий суглоб — articulatio humeroulnaris

Плечо-променевий суглоб — articulatio humeroradialis

Проксимальний променево-ліктьовий суглоб — articulatio radioulnaris proximalis

Ліктьова бокова зв’язка — lig. collaterale ulnare

Променева бокова зв’язка — lig. collaterale radii

Кільцева зв’язка променевої кістки — lig. annulare radii

Міжкісткова перетинка передпліччя — membrana interossea antebrachii

Коса струна — chorda obliqua

Дистальний променево-ліктьовий суглоб — articulatio radioulnaris distalis

Мішкоподібна заглибина — recessus sacciformis

Променево-зап’ястковий суглоб — articulatio radiocarpalis

Тильна променево-зап’ясткова зв’язка — lig. radiocarpale dorsale

Долонна променево-зап’ясткова зв’язка — lig. radiocarpale palmare

Долонна ліктьово-зап’ясткова зв’язка — lig. ulnocarpale palmare

Ліктьова бокова зв’язка зап’ястка — lig. collaterale carpi ulnare

Променева бокова зв’язка зап’ястка — lig. collaterale carpi radiale

Середньозап’ястковий суглоб — articulatio mediocarpalis

Міжзап’ясткові суглоби — articulationes intercarpales

Промениста зв’язка зап’ястка — lig. carpi radiatum

Тильні міжзап’ясткові зв’язки — ligg. intercarpalia dorsalia

Долонні міжзап’ясткові зв’язки — ligg. intercarpaliapalmaria

Міжкісткові міжзап’ясткові зв’язки — ligg. intercarpalia interossea

Суглоб горохоподібної кістки — articulatio ossis pisiformis

Горохо-гачкувата зв’язка — lig. pisohamatum

Горохо-п’ясткова зв’язка — lig. pisometacarpale

Зап’ястково-п’ясткові суглоби — articulationes carpometacarpales

Тильні зап’ястково-п’ясткові зв’язки — ligg. carpometacarpalia dorsalia

Долонні зап’ястково-п’ясткові зв’язки — ligg. carpometacarpaliapalmaria

Зап’ястково-п’ястковий суглоб першого пальця — articulatio carpometacarpalis pollicis

Міжп’ясткові суглоби — articulationes intermetacarpales

Тильні п’ясткові зв’язки — ligg. metacarpalia dorsalia

Долонні п’ясткові зв’язки — ligg. metacarpalia palmaria

Міжкісткові п’ясткові зв’язки — ligg. metacarpalia interossea

П’ястково-фалангові суглоби — articulationes metacarpophalangeales

Бокові зв’язки — ligg. collateralia

Долонні зв’язки — ligg. palmaria

Глибока поперечна п’ясткова зв’язка — lig. metacarpale transversum profundum

Міжфалангові суглоби кисті — articulationes interphalangeales manus

Бокові зв’язки — ligg. collateralia

Долонні зв’язки — ligg. palmaria