Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Периферична нервова система
Черепні нерви
Трійчастий нерв (V)

Трійчастий нерв (n. trigeminus) — змішаний, найтовстіший з усіх черепних нервів (мал. 239, 256). Розрізняють рухове та чутливі ядра трійчастого нерва.

Рухове Ядро трійчастого нерва (nucleus motorius n. trigeminalis) розміщене в мості.

Чутливі ядра:

1. Середньомозкове ядро трійчастого нерва (nucleus mesencephalicus n. trigemi­nalis) розміщене в середньому мозку. В цьому ядрі міститься центр пропріорецептивної чутливості.

2. Мостове ядро трійчастого нерва (nucleus pontinus n. trigeminalis) розміщене в задній частині моста. В ньому міститься центр температурної та больової чутливості.

3. Спинномозкове ядро трійчастого нерва (nucleus spinalis n. trigeminalis) роз­міщується в довгастому та спинному мозку. В ньому міститься центр температур­ної та больової чутливості.

Трійчастий нерв виходить із речовини мозку на межі між мостом та середніми мозочковими ніжками двома корінцями: руховим (меншим) та чутливим (біль­шим). Чутливий корінець з’являється на поверхні мозку каудальніше за руховий.

Обидва корінці нерва прямують уперед та трохи вбік, проходять у розщелину твердої Оболонки головного мозку — трійчасту порожнину, яка лежить у ділянці трійчастого втиснення на передній поверхні піраміди скроневої кістки. В цій порожнині містить­ся потовщення трійчастого нерва — трійчастий вузол (ganglion trigeminale).

Мал. 256. Трійчастий нерв (за М. Р. Сапіним)

1 — трійчастий вузол; 2 — нижньощелепний нерв; 3 — великий кам’янистий нерв; 4 — Лицевий нерв; 5 — вушно-скроневий нерв; 6 — язиковий нерв; 7 — щічний нерв; 8 — нижній комірковий нерв; 9 — підборідний нерв; 10 — нерв крилопіднебінного каналу; 11 — крилопіднебінний ву­зол; 12 — вузлові гілки; 13 — верхньокоміркові нерви; 14 — підочноямковий нерв; 15 — вилич­ний нерв; 16 — сполучна гілка (з виличним нервом); 17 — сльозовий нерв; 18 — надочноямко­вий нерв; 19 — лобовий нерв; 20 — короткі війкові нерви; 21 — війковий вузол; 22 — носовійковий корінець; 23 — очний нерв; 24 — верхньощелепний нерв

Трійчастий вузол (вузол Гассера) має півмісяцеву форму і порівняно великі роз­міри (від 15 до 18 мм у довжину). Опуклим краєм він обернений уперед, а увігну­тим — назад. Побудований вузол із тіл псевдоуніполярних чутливих нейронів, центральні відростки яких утворюють чутливий корінець і йдуть до його чутливих ядер. Периферичні відростки цих клітин прямують у складі гілок трійчастого нерва і закінчуються рецепторами в шкірі, слизових оболонках та інших органах голови. Руховий корінець трійчастого нерва прилягає до трійчастого вузла знизу, а його во­локна беруть участь у формуванні ІІІ гілки цього нерва.

Від переднього опуклого краю трійчастого вузла відходять три основні гілки трійчастого нерва: очний нерв (І гілка); верхньощелепний нерв (ІІ гілка) і ниж­ньощелепний нерв (ІІІ гілка).

Очний і верхньощелепний нерви є чутливими, а нижньощелепний — змішаний, він містить чутливі і рухові волокна. Кожна з гілок трійчастого нерва на своєму по­чатку віддає чутливу гілку до твердої оболонки головного мозку.

1. Очний нерв (n. ophthalmicus) відходить від трійчастого нерва в ділянці його вузла, розміщується в товщі бічної стінки печеристого синуса, проникає в очну ям­ку через верхню очноямкову щілину. Ще до входу в очну ямку очний нерв віддає гілку намету (оболонкову гілку) (r. tentorii (meningeus)), яка повертає дозаду, дохо­дить до намету мозочка, іннервує його та серп великого мозку. В очній ямці очний нерв віддає три гілки: сльозовий, лобовий та носовійковий нерви.

1) Сльозовий нерв (n. lacrimalis) іде вздовж бічної стінки очної ямки до сльозової залози. Перед входом у сльозову залозу сльозовий нерв з’єднується сполучною гіл­кою (ramus communicans cum n. zygomatico) з виличним нервом (нерв ІІ гілки трій­частого нерва). Кінцеві гілки сльозового нерва іннервують шкіру і кон’юнктиву верхньої повіки в ділянці бічного кута ока.

2) Лобовий нерв (n. frontalis) іде вперед уздовж верхньої стінки очної ямки над м’язом-піднімачем верхньої повіки і поділяється на дві гілки: надочноямковий та надблоковий нерви. Надочноямковий нерв (n. supraorbitalis) через надочноямкову вирізку виходить із порожнини очної ямки, віддає присередню і бічну гілки, які за­кінчуються в шкірі лоба. Надблоковий нерв (n. supratrochlearis) іде над блоком вер­хнього косого м’яза ока і закінчується в шкірі кореня носа, нижнього відділу лоба, у шкірі і кон’юнктиві верхньої повіки в ділянці присереднього кута ока.

3) Носовійковий нерв (n. nasociliaris) іде вздовж медіальної стінки очної ямки між присереднім прямим та верхнім косим м’язами ока і віддає такі гілки: сполучну гілку, передній решітчастий нерв, задній решітчастий нерв, підблоковий нерв, дов­гі війкові нерви.

Сполучна гілка (з війковим вузлом) (r. communicans cum ganglio ciliari) склада­ється з аферентних волокон, що йдуть від очного яблука, проходять транзитом че­рез війковий вузол і зливаються з носовійковим нервом.

Передній решітчастий нерв (носові гілки) (n. ethmoidalis anterior (rami rnsales)) проходить разом з однойменними артерією та веною через передній решітчастий отвір у порожнину черепа і, не пронизуючи твердої мозкової оболонки, потрапляє через один із отворів решітчастої пластинки до носової порожнини, де віддає гілки до слизової оболонки передньої решітчастої пазухи (внутрішні носові гілки, rr. rnsales interni), до шкіри верхівки та крил носа (зовнішня носова гілка, r. rnsalis externus), до слизової оболонки переднього відділу бічної стінки порожнини носа (бічні носові гілки, rr. rnsales laterales).

Задній решітчастий нерв (n. ethmoidalis posterior) проходить разом з одноймен­ною артерією та веною через задній решітчастий отвір й іннервує слизову оболонку задніх комірок решітчастої кістки та клиноподібної пазухи.

Підблоковий нерв (n. infratrochlearis) іде вперед під блоком верхнього косого м’яза очного яблука й іннервує шкіру присереднього кута ока, сльозове м’ясце та сльозовий мішок. Підблоковий нерв віддає повікові гілки (rr. palpebrales), що розга­лужуються в товщі медіальних відділів верхньої та нижньої повік.

Довгі війкові нерви (nn. ciliares longi) — 2—3 гілки, які йдуть вперед до очного яблука, займаючи медіальне положення по відношенню до зорового нерва. Поряд з довгими війковими нервами до очного яблука від війкового вузла відходять 15—20 коротких війкових нервів. Довгі війкові нерви складаються з аферентних (чутли­вих) волокон від склери, війкового тіла та райдужки, а також з еферентних (симпа­тичних) волокон, які досягають м’яза-розширювача зіниці та судинної Оболонки очного яблука.

Війковий вузол (ganglion ciliare) належить до периферичної частини авто­номної нервової системи. Крім парасимпатичного (окорухового) корінця (гілка ІІІ пари черепних нервів), війковий вузол має ще симпатичний корінець (radix sympathetica), який складається з волокон внутрішнього сонного сплетення, та чутливий (носовійковий) корінець (radix sensoria (nasociliaris)), що приєднується до носовійкового нерва.

ІІ. Верхньощелепний нерв (n. maxillaris) виходить із порожнини черепа через круглий отвір у крилопіднебінну ямку. Ще до виходу з черепа нерв віддає (серед­ню) оболонкову гілку (r. meningeus (medius)), яка прямує до середньої черепної ямки і розгалужується в твердій мозковій оболонці цієї ямки разом з гілками середньої оболонкової Артерії. У крилопіднебінній ямці верхньощелепний нерв розгалужу­ється на такі гілки: підочноямковий нерв, виличний нерв і вузлові гілки до крилопіднебінного вузла.

1) Підочноямковий нерв (n. infraorbitalis) є прямим продовженням верхньощеле­пного нерва. Проходить в очну ямку крізь верхню очноямкову щілину, де лягає на нижню стінку очної ямки у надочноямкову борозну. Далі нерв проходить підочно-ямковий канал та підочноямковий отвір і розгалужується в ділянці іклової ямки на кінцеві гілки, утворюючи так звану «малу гусячу лапку» (pes anserinus minor). Серед цих кінцевих гілок виділяють нижні повікові гілки (rr. palpebrales inferiores), які прямують до шкіри нижньої повіки; зовнішні та внутрішні носові гілки (rr. nasales externi et interni), що прямують до шкіри зовнішньої поверхні крила носа та присін- ка носа відповідно, і верхні губні гілки (rr. labiales superiores), які прямують до шкі­ри та слизової оболонки верхньої Губи.

По ходу підочноямковий нерв віддає верхні коміркові гілки (rr. alveolares superiores) до ясен та зубів верхньої щелепи. Над коренями зубів верхні коміркові гілки формують верхнє зубне сплетення (plexus dentalis superior), від якого відхо­дять гілки до верхніх зубів і верхніх ясен.

2) Виличний нерв (n. zygomaticus) відходить від верхньощелепного нерва у крилопіднебінній ямці, проходить через нижню очноямкову щілину в очну ямку, пря­мує вздовж бічної стінки очної ямки до вилично-очноямкового отвору у виличній кістці і заходить у нього. У товщі виличної кістки виличний нерв розділяється на дві гілки: вилично-скроневу (r. zygomaticotemporalis) та вилично-лицеву (r. zygomaticofacialis), які через однойменні отвори виходять із виличної кістки і розгалужуються у шкірі скроневої та виличної ділянок. В очній ямці від виличного нерва до сльозового нерва та сльозової залози йде сполучна гілка (r. communicans).

3) Вузлові гілки (rr. ganglionares), які містять чутливі та вегетативні волокна, йдуть від верхньощелепного нерва до крилопіднебінного вузла і гілок, що відхо­дять від нього.

Крилопіднебінний вузол (ganglion pterygopalatinum) належить до парасимпа­тичної частини вегетативної нервової системи, розміщується в крилопіднебінній ямці медіально і знизу від верхньощелепного нерва. Крилопіднебінний вузол віддає такі гілки:

Бічні та присередні верхні задні носові гілки (rr. nasales posteriores superiores laterales et mediales), які прямують у носову порожнину й іннервують слизову обо­лонку порожнини носа та її залози. Найбільшою із верхніх присередніх гілок є носопіднебінний нерв (n. nasopalatinus), який лягає на перегородку носа, а тоді прямує через різцевий канал до слизової оболонки твердого піднебіння.

Нижні задні носові гілки (rr. nasales posteriores inferiores) проходять у піднебін­ному каналі й іннервують слизову оболонку нижніх відділів порожнини носа.

Великий та малі піднебінні нерви (n. palatinus major et nn. palatini minores) через однойменні канали прямують до слизової оболонки твердого та м’якого піднебіння.

ІІІ. Нижньощелепний нерв (n. mandibularis) виходить із порожнини черепа че­рез овальний отвір. За функцією він є змішаним, містить чутливі та рухові нервові волокна. Перші входять до складу нервів, що йдуть від нижньощелепного нерва до язика, зубів нижньої щелепи і шкіри нижнього відділу обличчя, а другі — до складу нервів, що йдуть до жувальних м’язів.

Чутливими гілками нижньощелепного нерва є такі: оболонкова гілка, щічний нерв, вушно-скроневий, язиковий, нижній комірковий (альвеолярний) нерв.

1) Оболонкова гілка (r. meningeus) повертається назад у порожнину черепа через остистий отвір й іннервує тверду мозкову оболонку середньої черепної ямки та слизову оболонку клиноподібної пазухи.

2) Щічний нерв (n. buccalis) відходить від переднього стовбура нижньощелепно­го нерва, лягає на зовнішню поверхню щічного м’яза, пронизує його (але не іннервує) і розгалужується у слизовій оболонці Щоки. Щічний нерв іннервує шкіру і сли­зову оболонку щоки та кута рота, а також щічну поверхню ясен на рівні першого великого кутнього зуба.

3) Вушно-скроневий нерв (n. auriculotemporalis) починається від нижньощелеп­ного нерва двома корінцями, які охоплюють середню оболонкову артерію, а потім з’єднуються в один стовбур, піднімається вгору по внутрішній поверхні виростко­вого відростка нижньої щелепи та по капсулі скронево-нижньощелепного суглоба, розташовуючись під привушною залозою, і закінчується у шкірі скроневої ділянки кінцевими поверхневими скроневими гілками (rr. temporales superficiales), які іннер- вують шкіру скроневої ділянки. По своєму ходу вушно-скроневий нерв віддає такі гілки: нерв зовнішнього слухового проходу (n. meatus acustici externi) — іннервує шкіру зовнішнього слухового проходу; гілки барабанної перетинки (rr. membranae tympani) — іннервують барабанну перетинку; привушні гілки (rr. parotidei), які до­сягають привушної залози, приєднуючись до гілок лицевого нерва за допомогою сполучних гілок та іннервують її; передні вушні нерви (nn. auriculares anteriores), які іннервують шкіру переднього відділу вушної раковини.

4) Язиковий нерв (n. lingualis) іде вниз між присереднім та бічним крилоподіб­ними м’язами, далі дугоподібно вигинається вперед і лягає на внутрішню поверхню нижньої щелепи, розміщуючись поверхнево під слизовою оболонкою. Язиковий нерв утворений волокнами, які сприймають загальну чутливість (біль, Дотик, тем­пературу) слизової оболонки передніх двох третіх язика, слизової оболонки порож­нини рота і передніх відділів нижніх ясен, піднебінно-язикової дужки та піднебін­ного мигдалика.

Язиковий нерв за функцією змішаний, до нього приєднується барабанна струна (гілка лицевого нерва), в якій проходять вегетативні парасимпатичні секреторні во­локна до під’язикової та піднижньощелепної залоз.

5) Нижній комірковий (альвеолярний) нерв (n. alveolaris inferior) — найбільший з усіх гілок нижньощелепного нерва, прилягає до зовнішньої поверхні бічного кри­лоподібного м’яза. Нижній комірковий нерв заходить у нижньощелепний канал, проходить у ньому разом з однойменними артерією та веною і виходить із каналу крізь підборідний отвір на рівні 2-го малого кутнього зуба, де він отримує назву підборідного нерва. Підборідний нерв (n. mentalis) іннервує шкіру підборіддя, шкіру та слизову оболонку нижньої губи, щічну поверхню ясен. По своєму ходу в ниж­ньощелепному каналі нижній комірковий нерв віддає гілки, що з’єднуються між собою і формують нижнє зубне сплетення (plexus dentalis inferior), гілки якого іннервують Зуби та щічну поверхню ясен нижньої щелепи.

Нижній комірковий нерв за функцією є змішаним. Крім чутливих волокон, він містить також ще невелику кількість рухових волокон. Рухові волокна формують першу гілку нижнього коміркового нерва — щелепно-під’язиковий нерв (n. mylohyoideus), який спочатку йде в однойменній борозні нижньої щелепи, потім по нижній поверхні щелепно-під’язикового м’яза й іннервує його та переднє черевце двочеревцевого м’яза.

Руховими гілками нижньощелепного нерва є такі: жувальний нерв (n. massetericus); глибокі скроневі нерви (nn. temporales profundi); бічний та присередній крилоподібні нерви (nn. pterigoidei lateralis et medialis). Нижньощелепний нерв віддає також рухові гілки до м’яза, що напружує піднебінну завіску (n. musculi tensorius veli palatini) і до м’яза, який напружує барабанну перетинку (n. musculi tensorius tympani).