Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Головний мозок
Проекція ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку

Сіра речовина в ділянці ромбоподібної ямки розташовується у вигляді окремих скупчень, чи ядер, які відділені одне від одного білою речовиною (мал. 249). Щоб зрозуміти топографію сірої речовини ромбоподібної ямки, слід згадати, що нервова трубка в ділянці довгастого мозку і моста розкрилася на задній (дорзальній) своїй поверхні і розгорнулася таким чином, що її задні відділи перетворились у бічні час­тини ромбоподібної ямки. Отже, чутливі ядра ромбоподібного мозку, що відпові­дають заднім рогам спинного мозку, займають у ромбоподібній ямці латеральне положення. Рухові ядра, що відповідають переднім рогам спинного мозку, розта­шовуються в ромбоподібній ямці медіально. Що стосується вегетативних ядер, які містяться в бічних рогах спинного мозку, то, відповідно до розміщення бічних ро­гів між задніми і передніми, ці ядра при розгортанні нервової трубки виявилися розташованими в ромбоподібній ямці між руховими і чутливими ядрами. В ре­зультаті цього в ділянці ромбоподібної ямки, на відміну від спинного мозку, ядра сірої речовини розміщені не в передньо-задньому напрямку, а лежать рядами — медіально і латерально. Так, наприклад, соматично-рухові ядра ХІІ і VІ пар розмі­щені у медіальному ряді, вегетативні ядра Х, ІХ, VII пар — у середньому ряді і со­матично-чутливі ядра VIII пари — латерально.

У товщі ромбоподібної ямки залягають ядра V, VI, VII, VIII, ІХ, Х, ХІ та ХІІ пар черепних нервів.

V пара, Трійчастий нерв (n. trigeminus), має чотири ядра:

1. Рухове Ядро трійчастого нерва (nucleus motorius n. trigeminalis) розміщується у верхніх відділах ромбоподібної ямки, в ділянці краніальної ямки. Відростки клі­тин цього ядра формують руховий корінець трійчастого нерва.

Мал. 249. Задня поверхня моста і довгастого мозку та проекція ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку (за Р. Д. Синельниковим)

1 — додаткове (парасимпатичне) ядро окорухового нерва; 2 — ядро окорухового нерва; 3 — яд­ро блокового нерва; 4 — ядро середньомозкового шляху трійчастого нерва; 5 — рухове ядро трійчастого нерва; 6 — мостове ядро трійчастого нерва; 7 — ядро відвідного нерва; 8 — ядро лицевого нерва; 9 — ядра присінково-завиткового нерва; 10 — корінець лицевого нерва (VІІ па­ра); 11 — верхнє і нижнє слиновидільні ядра; 12 — Присінково-завитковий нерв (VІІІ пара); 13 — язикоглотковий нерв (ІХ пара); 14 — ядро під’язикового нерва; 15 — подвійне ядро; 16 — Блукаючий нерв (Х пара); 17 — ядро спинномозкового шляху трійчастого нерва; 18 — ядро оди­ночного шляху; 19 — Додатковий нерв (XI пара); 20 — дорзальне ядро блукаючого нерва; 21 — спинномозкове ядро додаткового нерва; 22 — засувка; 23 — задня серединна борозна; 24 — тон­кий пучок; 25 — клиноподібний пучок; 26 — горбок тонкого ядра; 27 — трикутник блукаючого нерва; 28 — серединна борозна ромбоподібної ямки; 29 — мозкові смужки; 30 — нижній мозко­вий парус; 31 — присінкове поле; 32 — середня мозочкова ніжка; 33 — лицевий горбок; 34 — верхня мозочкова ніжка; 35 — серединне підвищення; 36 — верхній мозковий парус

2. Чутливе ядро трійчастого нерва, до якого підходять волокна чутливого корі­нця цього нерва, складають дві частини:

а) мостове ядро трійчастого нерва (nucleus pontius nervi trigeminalis) залягає латеральніше і дещо позаду від рухового ядра; проекція мостового ядра відповідає голубому місцю;

б) ядро (нижнє) спинномозкового шляху трійчастого нерва (nucleus spinalis (inferior) nervi trigeminalis) є ніби продовженням попереднього ядра, має витягнену форму і заля­гає по всій довжині довгастого мозку, заходить у верхні сегменти спинного мозку.

3. Ядро середньомозкового шляху трійчастого нерва (nucleus mesencephalicus nervi trigeminalis) розташовується краніально від рухового ядра цього нерва, поряд з водопроводом середнього мозку, доходячи до нижніх горбків чотиригорбкового тіла середнього мозку.

VI пара, Відвідний нерв (n. abducens), має одне рухове ядро відвідного нерва (nucleus nervi abducentis), яке розміщується в петлі коліна лицевого нерва, у глибині лицевого горбка.

VII пара, Лицевий нерв (n. facialis), має три ядра:

1. Ядро лицевого нерва (nucleus nervi facialis) рухове, велике, залягає досить гли­боко в ретикулярній формації моста, латеральніше однойменного горбка. Відростки клітин цього ядра утворюють руховий корінець.

2. Ядро одиночного шляху (nucleus solitarius) чутливе, загальне для VІІ, ІХ, Х пар черепних нервів, лежить у глибині ромбоподібної ямки, проектується латеральніше і нижче трикутника під’язикового нерва. На клітинах цього ядра закінчуються во­локна, які проводять імпульси смакової чутливості.

3. Верхнє слиновидільне ядро (nucleus salivarius superior) вегетативне (парасим­патичне), міститься в ретикулярній формації моста, дещо дорзальніше і латеральніше рухового ядра лицевого нерва.

VIII пара, присінково-завитковий нерв (n. vestibulocochlearis), має дві групи ядер: два завиткових (слухових) і чотири присінкових (вестибулярних) ядра, які лежать у вентролатеральних відділах моста і проектуються в ділянці присінкового поля ромбоподібної ямки.

1. Переднє завиткове ядро (nucleus cochlearis ventralis (anterior)).

2. Заднє завиткове ядро (nucleus cochlearis dorsalis (posterior)). На клітинах цих ядер закінчуються синапсами відростки нейронів спірального (завиткового) вузла, що утворюють завиткову частину нерва. Ці ядра лежать одне вентральніше другого і збоку від присінкових ядер.

Присінковими ядрами, які отримують нервові імпульси (ампульних гребінців і плям) перетинчастого лабіринта внутрішнього вуха, є:

1. присереднє присінкове ядро (nucleus vestibularis medialis), або ядро Швальбе;

2. бічне присінкове ядро (nucleus vestibularis lateralis), або ядро Дейтерса;

3. верхнє присінкове ядро (nucleus vestibularis superior), або ядро Бехтерева;

4. нижнє присінкове ядро (nucleus vestibularis inferior), або ядро Роллєра.

Ядра чотирьох останніх пар черепних нервів (ІХ, Х, ХІ та ХІІ) залягають у ниж­ньому трикутнику ромбоподібної ямки, що утворений дорзальним відділом довгас­того мозку.

IX пара, язикоглотковий нерв (n. glossopharyngeus), має три ядра.

1. Подвійне ядро (nucleus ambiguus) рухове, розміщується в ретикулярній фор­мації, в латеральних відділах нижньої половини ромбоподібної ямки, і проектуєть­ся в ділянці каудальної ямки. Воно є загальним для IX і X пар черепних нервів.

2. Ядро одиночного шляху (nucleus solitarius), чутливе, загальне для VІI, IX та Х пар черепних нервів.

3. Нижнє слиновидільне ядро (nucleus solivarius inferior) вегетативне (парасим­патичне), міститься в ретикулярній формації довгастого мозку між нижнім оливовим ядром і подвійним ядром.

X пара, блукаючий нерв (n. vagus), має три ядра: рухове, чутливе і вегетативне (парасимпатичне).

1. Подвійне ядро (nucleus ambiguus) рухове, загальне для ІХ та Х пар черепних нервів.

2. Ядро одиночного шляху (nucleus solitarius) чутливе, загальне для VII, IX та Х пар черепних нервів.

3. Заднє ядро блукаючого нерва (nucleus dorsalis nervi vagi) парасимпатичне, за­лягає поверхнево в ділянці трикутника блукаючого нерва.

XI пара, додатковий нерв (n. accessorius), має рухове ядро додаткового нерва (nucleus motorius nervi accessorii), яке залягає в товщі ромбоподібної ямки, нижче і латеральніше подвійного ядра, і продовжується в сірій речовині спинного мозку на рівні верхніх п’яти-шести сегментів.

XII пара, під’язиковий нерв (n. hypoglossus), має одне ядро, що лежить у ниж­ньому куті ромбоподібної ямки, у глибині трикутника під’язикового нерва.

Ядро під’язикового нерва (nucleus nervi hypoglossi) рухове, відростки його клітин беруть участь в іннервації м’язів язика і разом з нервами, що відходять від шийного сплетення, — в іннерваціях м’язів передньої Ділянки шиї.