Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009
М'язи та фасції шиї
Глибокі м'язи шиї
Фасції, фасціальні піхви та міжфасціальні простори шиї
Складні взаємозв’язки між м’язами, внутрішніми органами і великими судинами шиї зумовлюють будову фасцій, тому різні дослідники неоднаково описують їх. Вони класифікують фасції, виходячи з ембріологічних, топографо-анатомічних та інших цілей.
За Міжнародною анатомічною номенклатурою є одна шийна фасція (fascia cervicalis), яка поділяється на поверхневу, передтрахейну та передхребтову пластинки.
Поверхнева пластинка (lamina superficialis) розміщується безпосередньо позаду підшкірного м’яза шиї. Вона охоплює шию з усіх боків і формує фасціальні піхви для грудинно-ключично-соскоподібного і трапецієподібного м’язів. Прикріплюється внизу до передніх поверхонь ключиць і рукоятки грудини, вверху — до під’язикової кістки, вище якої вкриває групу надпід’язикових м’язів. Поверхнева пластинка шийної фасції, перекидаючись через основу нижньої щелепи, краніально продовжується в жувальну фасцію.
Передтрахейна пластинка (lamina pretrachealis) виражена в нижньому відділі шиї. Прикріплюється внизу до задніх поверхонь рукоятки грудини і ключиць, вверху — до під’язикової кістки. З боків, позаду лопатково-під’язикових м’язів, вона зрощується з передхребтовою пластинкою. Передтрахейна пластинка утворює фасціальні піхви для лопатково-під’язикових, грудинно-під’язикових, грудинно-щитоподібних і щито-під’язикових м’язів, а також формує сонну піхву (Vagina carotica) для судинно-нервового пучка шиї, до якого входить спільна сонна артерія, Внутрішня яремна вена та Блукаючий нерв.
Передхребтова пластинка (lamina prevertebralis) вкриває глибокі м’язи шиї, формуючи для них фасціальні піхви. Вона розміщується позаду глотки, від задньої стінки якої відокремлюється добре розвинутим шаром пухкої клітковини. Зверху передхребтова пластинка прикріплюється до основи черепа, ззаду — зростається з передньою поверхнею хребтового стовпа, а внизу продовжується у внутрішньогрудну фасцію.
У деяких підручниках з анатомії людини, топографічної анатомії наводиться опис шийної фасції за В.М. Шевкуненком, який виділяє не три, а п’ять листків шийної фасції: 1) поверхнева фасція шиї, 2) поверхневий листок власної Фасції шиї, 3) глибокий листок власної фасції шиї, 4) внутрішньошийна фасція, 5) передхребтова фасція. Але така Класифікація листків шийної фасції не входить у Міжнародну анатомічну номенклатуру.
Між пластинками шийної фасції, а також між ними і органами шиї є простори, заповнені невеликою кількістю пухкої сполучної Тканини. Знання цих просторів має важливе прикладне значення для розуміння шляхів поширення запальних процесів, які локалізуються в ділянці шиї. Розрізняють надгрудинний міжапоневротичний простір, переднутряний простір і занутряний простір.
Надгрудинний міжапоневротичний простір (spatium interaponeuroticum suprasternale) міститься над яремною вирізкою грудини, між поверхневою і передтрахейною пластинками шийної фасції. В ньому розміщені жирова тканина, поверхневі вени шиї та яремна венозна дуга.
Переднутряний простір (spatium previscerale) розташовується між передтрахейною пластинкою шийної фасції спереду і трахеєю ззаду. Він містить жирову тканину, лімфовузли, судини, нерви і сполучається з переднім середостінням.
Занутряний простір (spatium retroviscerale) знаходиться між задньою стінкою глотки спереду і глибокою пластинкою шийної фасції ззаду. Він містить пухку сполучну тканину і внизу продовжується у заднє Середостіння.
Таким чином, нагнійні процеси не можуть поширюватися між переднім та заднім відділами шиї, натомість з переднього відділу шиї по перед- та занутряних просторах вони можуть потрапляти в грудну порожнину, в переднє та заднє середостіння.
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.