Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009
М'язи та фасції шиї
Глибокі м'язи шиї
Топографія шиї
На шиї розрізняють наступні ділянки: передню, грудинно-ключично-соскоподібні праву та ліву, бічні праву та ліву і задню.
Передня ділянка шиї (regio cervicalis anterior) має вигляд трикутника, основа якого обернена доверху. Ця ділянка обмежена зверху основою нижньої щелепи, знизу — яремною вирізкою грудини, з боків — передніми краями грудинно-ключично-соскоподібних м’язів. Передня серединна лінія ділить цю ділянку шиї на правий та лівий присередні трикутники.
Грудинно-ключично-соскоподібна ділянка (regio sternockidomastoidea) — парна, міститься над однойменним м’язом.
Бічна ділянка шиї (regio cervicalis lateralis) — парна, має вигляд трикутника, який розміщується між заднім краєм грудинно-ключично-соскоподібного м’яза, латеральним краєм трапецієподібного м’яза та верхнім краєм ключиці.
Задня ділянка шиї (regio cervicalis posterior), або каркова ділянка (regio nuchalis) — обмежована з боків (справа і зліва) латеральними краями відповідних трапецієподібних м’язів, зверху — верхньою карковою лінією, знизу — умовною лінією, проведеною через акроміони лопаток і остистий відросток сьомого шийного хребця. Задня серединна лінія ділить цю ділянку шиї на праву та ліву частини.
У межах передньої і бічної ділянок шиї виділяють ряд трикутників, які мають важливе практичне значення, особливо при оперативних втручаннях.
На передній ділянці шиї з кожного боку розрізняють три трикутники: сонний, лопатково-трахейний та піднижньощелепний.
Сонний трикутник (trigonum caroticum) ззаду обмежований переднім краєм грудинно-ключично-соскоподібного м’яза, спереду і знизу — верхнім черевцем лопатково-під’язикового м’яза, зверху — заднім черевцем двочеревцевого м’яза.
Лопатково-трахейний трикутник (trigonum omotracheale) обмежований збоку та внизу грудинно-ключично-соскоподібним м’язом, присередньо — серединною лінією.
Піднижньощелепний трикутник (trigonum submandibulare) обмежований знизу переднім і заднім черевцями двочеревцевого м’яза, зверху — тілом нижньої щелепи. В ділянці цього трикутника лежить однойменна слинна залоза. В межах піднижньощелепного трикутника вітчизняні анатоми виділяють невеликий, але дуже важливий для хірургії язиковий трикутник (trigonum linguale), або трикутник Пирогова. Спереду він обмежований заднім краєм щелепно-під’язикового м’яза, ззаду і знизу — заднім черевцем двочеревцевого м’яза, зверху — під’язиковим нервом. У глибині трикутника проходить язикова артерія, перев’язка якої в цьому місці зупиняє кровотечу при пораненні язика.
У бічній ділянці шиї розрізняють два трикутники: лопатково-трапецієподібний та лопатково-ключичний.
Лопатково-трапецієподібний трикутник (trigonum omotrapezoideum) обмежований спереду заднім краєм грудинно-ключично-соскоподібного м’яза, ззаду — латеральним краєм трапецієподібного м’яза, знизу — нижнім черевцем лопатково- під’язикового м’яза.
Лопатково-ключичний трикутник (trigonum omoclaviculare) значно менший за розмірами, розміщується безпосередньо над середньою третиною ключиці. Він обмежований знизу ключицею, зверху — нижнім черевцем лопатково-під’язикового м’яза, спереду — заднім краєм грудинно-ключично-соскоподібного м’яза.
У межах бічної Ділянки шиї розрізняють ще міждрабинчастий та переддрабинчастий простори.
Міждрабинчастий простір (spatium interscalenum) міститься між переднім і середнім драбинчастими м’язами та першим ребром. Крізь цей простір проходять Підключична артерія і стовбури плечового сплетення.
Переддрабинчастий простір (spatium antescalenum) спереду обмежований краями грудинно-щитоподібного і грудинно-під’язикового м’язів, ззаду — переднім драбинчастим м’язом. Крізь цей простір проходить підключична вена.
Основні латинські терміни
Підшкірний м’яз шиї — platysma
Грудинно-ключично-соскоподібний м’яз — m. sternocleidomastoideus
Мала надключична ямка — fossa supraclavicularis minor
Надпід’язикові м’язи — mm. suprahyoidei
Двочеревцевий м’яз — m. digastricus
Переднє черевце — venter anterior
Заднє черевце — venter posterior
Шило-під’язиковий м’яз — m. stylohyoideus
Щелепно-під’язиковий м’яз — m. mylohyoideus
Підборідно-під’язиковий м’яз — m. geniohyoideus
Підпід’язикові м’язи — mm. infrahyoidei
Лопатково-під’язиковий м’яз — m. omohyoideus
Верхнє черевце — venter superior
Нижнє черевце — venter inferior
Грудинно-щитоподібний м’яз — m. sternothyroideus
Щито-під’язиковий м’яз — m. thyrohyoideus
М’яз-піднімач щитоподібної залози — m. levator glandula thyroideae
Передній драбинчастий м’яз — m. scalenus anterior
Середній драбинчастий м’яз — m. scalenus medius
Задній драбинчастий м’яз — m. scalenus posterior
Переддрабинчастий простір — spatium antescalenum
Міждрабинчастий простір — spatium interscalenum
Довгий м’яз шиї — m. longus colli
Довгий м’яз голови — m. longus capitis
Передній прямий м’яз голови — m. rectus capitis anterior
Бічний прямий м’яз голови — m. rectus capitis lateralis
Шийна фасція — fascia cervicalis
Поверхнева пластинка — lamina superficialis
Передтрахейна пластинка — lamina pretrachealis
Сонна Піхва — vagina carotica
Передхребтова пластинка — lamina prevertebralis
Надгрудинний міжапоневротичний простір — spatium
interaponeuroticum suprasternale
Переднутряний простір — spatium previscerale
Занутряний простір — spatium retroviscerale
Передня ділянка шиї — regio cervicalis anterior
Сонний трикутник — trigonum caroticum
Піднижньощелепний трикутник — trigonum submandibulare
Язиковий трикутник — trigonum linguale
Лопатково-трахейний трикутник — trigonum omotracheale
Грудинно-ключично-соскоподібна ділянка — regio
sternocleidomastoidea
Бічна ділянка шиї — regio cervicalis lateralis
Лопатково-трапецієподібний трикутник — trigonum omotrapezoideum
Лопатково-ключичний трикутник — trigonum omoclavicularis
Задня ділянка шиї (каркова ділянка) — regio cervicalis posterior (regio nuchalis).
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.