Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

М'язи та фасції шиї
Глибокі м'язи шиї
Топографія шиї

На шиї розрізняють наступні ділянки: передню, грудинно-ключично-соскоподібні праву та ліву, бічні праву та ліву і задню.

Передня ділянка шиї (regio cervicalis anterior) має вигляд трикутника, основа якого обернена доверху. Ця ділянка обмежена зверху основою нижньої щелепи, знизу — яремною вирізкою грудини, з боків — передніми краями грудинно-ключично-соскоподібних м’язів. Передня серединна лінія ділить цю ділянку шиї на правий та лівий присередні трикутники.

Грудинно-ключично-соскоподібна ділянка (regio sternockidomastoidea) — парна, міститься над однойменним м’язом.

Бічна ділянка шиї (regio cervicalis lateralis) — парна, має вигляд трикутника, який розміщується між заднім краєм грудинно-ключично-соскоподібного м’яза, ла­теральним краєм трапецієподібного м’яза та верхнім краєм ключиці.

Задня ділянка шиї (regio cervicalis posterior), або каркова ділянка (regio nuchalis) — обмежована з боків (справа і зліва) латеральними краями відповідних трапецієподібних м’язів, зверху — верхньою карковою лінією, знизу — умовною лінією, проведеною через акроміони лопаток і остистий відросток сьомого шийного хребця. Задня серединна лінія ділить цю ділянку шиї на праву та ліву частини.

У межах передньої і бічної ділянок шиї виділяють ряд трикутників, які мають важливе практичне значення, особливо при оперативних втручаннях.

На передній ділянці шиї з кожного боку розрізняють три трикутники: сонний, лопатково-трахейний та піднижньощелепний.

Сонний трикутник (trigonum caroticum) ззаду обмежований переднім краєм грудинно-ключично-соскоподібного м’яза, спереду і знизу — верхнім черевцем ло­патково-під’язикового м’яза, зверху — заднім черевцем двочеревцевого м’яза.

Лопатково-трахейний трикутник (trigonum omotracheale) обмежований збоку та внизу грудинно-ключично-соскоподібним м’язом, присередньо — серединною лінією.

Піднижньощелепний трикутник (trigonum submandibulare) обмежований зни­зу переднім і заднім черевцями двочеревцевого м’яза, зверху — тілом нижньої ще­лепи. В ділянці цього трикутника лежить однойменна слинна залоза. В межах піднижньощелепного трикутника вітчизняні анатоми виділяють невеликий, але дуже важливий для хірургії язиковий трикутник (trigonum linguale), або трикутник Пи­рогова. Спереду він обмежований заднім краєм щелепно-під’язикового м’яза, ззаду і знизу — заднім черевцем двочеревцевого м’яза, зверху — під’язиковим нервом. У глибині трикутника проходить язикова артерія, перев’язка якої в цьому місці зупи­няє кровотечу при пораненні язика.

У бічній ділянці шиї розрізняють два трикутники: лопатково-трапецієподібний та лопатково-ключичний.

Лопатково-трапецієподібний трикутник (trigonum omotrapezoideum) обмежований спереду заднім краєм грудинно-ключично-соскоподібного м’яза, ззаду — ла­теральним краєм трапецієподібного м’яза, знизу — нижнім черевцем лопатково- під’язикового м’яза.

Лопатково-ключичний трикутник (trigonum omoclaviculare) значно менший за розмірами, розміщується безпосередньо над середньою третиною ключиці. Він обмежований знизу ключицею, зверху — нижнім черевцем лопатково-під’язикового м’яза, спереду — заднім краєм грудинно-ключично-соскоподібного м’яза.

У межах бічної Ділянки шиї розрізняють ще міждрабинчастий та переддрабинчастий простори.

Міждрабинчастий простір (spatium interscalenum) міститься між переднім і се­реднім драбинчастими м’язами та першим ребром. Крізь цей простір проходять Підключична артерія і стовбури плечового сплетення.

Переддрабинчастий простір (spatium antescalenum) спереду обмежований кра­ями грудинно-щитоподібного і грудинно-під’язикового м’язів, ззаду — переднім драбинчастим м’язом. Крізь цей простір проходить підключична вена.

Основні латинські терміни

Підшкірний м’яз шиї — platysma

Грудинно-ключично-соскоподібний м’яз — m. sternocleidomastoideus

Мала надключична ямка — fossa supraclavicularis minor

Надпід’язикові м’язи — mm. suprahyoidei

Двочеревцевий м’яз — m. digastricus

Переднє черевце — venter anterior

Заднє черевце — venter posterior

Шило-під’язиковий м’яз — m. stylohyoideus

Щелепно-під’язиковий м’яз — m. mylohyoideus

Підборідно-під’язиковий м’яз — m. geniohyoideus

Підпід’язикові м’язи — mm. infrahyoidei

Лопатково-під’язиковий м’яз — m. omohyoideus

Верхнє черевце — venter superior

Нижнє черевце — venter inferior

Грудинно-щитоподібний м’яз — m. sternothyroideus

Щито-під’язиковий м’яз — m. thyrohyoideus

М’яз-піднімач щитоподібної залози — m. levator glandula thyroideae

Передній драбинчастий м’яз — m. scalenus anterior

Середній драбинчастий м’яз — m. scalenus medius

Задній драбинчастий м’яз — m. scalenus posterior

Переддрабинчастий простір — spatium antescalenum

Міждрабинчастий простір — spatium interscalenum

Довгий м’яз шиї — m. longus colli

Довгий м’яз голови — m. longus capitis

Передній прямий м’яз голови — m. rectus capitis anterior

Бічний прямий м’яз голови — m. rectus capitis lateralis

Шийна фасція — fascia cervicalis

Поверхнева пластинка — lamina superficialis

Передтрахейна пластинка — lamina pretrachealis

Сонна Піхва — vagina carotica

Передхребтова пластинка — lamina prevertebralis

Надгрудинний міжапоневротичний простір — spatium

interaponeuroticum suprasternale

Переднутряний простір — spatium previscerale

Занутряний простір — spatium retroviscerale

Передня ділянка шиї — regio cervicalis anterior

Сонний трикутник — trigonum caroticum

Піднижньощелепний трикутник — trigonum submandibulare

Язиковий трикутник — trigonum linguale

Лопатково-трахейний трикутник — trigonum omotracheale

Грудинно-ключично-соскоподібна ділянка — regio

sternocleidomastoidea

Бічна ділянка шиї — regio cervicalis lateralis

Лопатково-трапецієподібний трикутник — trigonum omotrapezoideum

Лопатково-ключичний трикутник — trigonum omoclavicularis

Задня ділянка шиї (каркова ділянка) — regio cervicalis posterior (regio nuchalis).



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.