Інтенсивна терапія гострих отруєнь - А. В. Говенко 2010

Основні види гострих отруєнь та їх лікування
Отруєння отрутами рослинного походження
Отруєння отруйними рослинами

Отруйні рослини - це рослини, що постійно або періодично містять речовини, токсичні для людей і тварин. Відомі понад 10 тис. видів отруйних рослин.

Отруєння можуть спричинити власне отруйні рослини і неотруйні культурні рослини, що набувають токсичних властивостей внаслідок неправильного зберігання або зараження грибками.

^с Токсичність рослин може значно змінюватись залежно від їх віку, фази вегетації, умов вирощування (кліматичних, грунтових) і частини рослини (коріння, пагінці, гілки, плоди, кора). Деякі рослини мають отруйний нектар (азалія, багульник) або пилок (блекота, олеандр), що надають токсичних властивостей меду. Споживання такого меду може призвести до лихоманки, блювоти, діареї.

Отруйні рослини постійно або періодично містять речовини, які токсичні для людини і тварин. Отруєння можуть спричинити власне отруйні рослини і неотруйні культурні рослини, що набувають токсичних властивостей внаслідок їх неправильного зберігання або зараження грибками (харчові отруєння).

Отруєння рослинними отрутами відбуваються переважно в теплу пору року при споживанні невідомих або неїстівних рослин, що зовні схожі з їстівними видами. Такі отруєння, іноді дуже тяжкі, виникають переважно у дітей. Відомі випадки професійних отруєнь при вирощуванні, збиранні, висушуванні та переробці рослинної сировини (наприклад, при виробництві касторової олії можуть виникати отруєння рициною внаслідок попадання макухи в шлунково-кишковий тракт з рук). Гострі отруєння рослинними отрутами можуть виникати внаслідок самолікування лікарськими рослинами, а також внаслідок вживання як алкогольних напоїв спиртових настоянок цих рослин або плодів кісточкових, що містять в кісточках синильну кислоту.

Серед рослин є такі, що містять смертельно небезпечні отрути. Найпоширенішими отруйними рослинами є болиголов, віх отруйний (цикута), аконіт, блекота і дурман.

Отруєння відварами і настоями отруйних рослин. Нерідко під виглядом «лікувальних, народних» трав знахарі продають корінь отруйних рослин, вживання якого спричиняє тяжкі отруєння і навіть смерть. Так, під назвою «адамового кореня» продають коріння отруйних рослин, що містять дуже небезпечні для життя речовини. До таких коренів відносяться:

1) корінь болиголову (омега) плямистого, що містить сильний алкалоїд коніїн, здатний викликати тяжке отруєння і смерть;

Болиголов іноді плутають з петрушкою і використовують його в їжу. Болиголов відрізняється від петрушки запахом, що нагадує запах мишей. Для інактивації отрути пропонується випити чисте виноградне вино, бажано з гірким полином. Добре допомагає відвар м’яти і насіння кропиви, а також молоко;

2) корінь аконіту (борець, «блакитний жовтець»), що містить найсильнішу отруту - глікозид аконітин, який в дозі 0,003 г призводить до смерті.

Аконіт - найотрутніша рослина, навіть маленький шматочок кореня цієї рослини є смертельною дозою. У людини починаються судоми, настає оніміння і параліч кінцівок. При отруєнні рекомендується ретельно промити Шлунок, а потім напоїти хворого молоком з інжиром і волоськими горіхами, а також випити масла обліпихи;

3) корінь омега болотяного (віх отруйний, цикута), що містить надзвичайно отруйну речовину - цикутотоксин. При отруєнні цикутою можуть з’явитися судоми і навіть параліч. Хворому промивають шлунок водою з додаванням активованого вугілля. Після цього його потрібно напоїти відваром нагідок (календули) або гіркого полину;

4) отруєння настоянкою тютюну. Настоянка або відвар тютюну містять велику кількість сильного алкалоїду - нікотину, що спричиняє тяжке отруєння, параліч нервової системи і смерть. Смертельна доза нікотину - 0,05 г. Знахарі рекомендують ставити клізми і примочки з настою або відвару тютюну і пити цю отруйну рідину. У таких випадках нікотин швидко всмоктується в Кров і спричиняє розвиток отруєння.

Тяжкі отруєння спричиняють ягоди беладони, що схожі на вишню, і насіння блекоти, схоже на насіння маку. Симптоми отруєння ягодами беладони і насінням блекоти однакові. З’являється сухість у роті, відчуття спраги, зіниці сильно розширюються, червоніє Шкіра обличчя. У потерпілого розвивається сильне збудження з галюцинаціями і маренням. Смерть наступає в результаті зупинки Дихання, зумовленої паралічем дихального центру.

Аналогічні явища спостерігаються при отруєнні дурманом звичайним.

Досить часто відмічаються випадки отруєння дітей ягодами воронячого ока, що віддалено нагадують ягоди голубики або чорниці. У потерпілого при отруєнні цією ягодою з’являється головний біль і запаморочення, нудота, пронос, блювота, прискорене сечовипускання.

Вовче лико - кущі з соковитими яскраво-червоними або оранжево-червоними ягодами, що нагадують обліпиху. Отруйною є вся рослина, особливо ягоди. При поїданні ягід з’являється відчуття жару в роті, посилена слинотеча і спрага. З’являються блювота, кровавий пронос, дещо пізніше - кров в сечі, порушення серцевої діяльності. Попадання соку вовчого лика на шкіру спричиняє опік з утворенням пухирів і виразок.

Конвалія травнева також є отруйною. Отруйними є всі частини рослини, особливо її червоні соковиті ягоди. При отруєнні з’являється нудота, блювота, болі в животі, запаморочення.

Діти також часто труяться блекотою. При цьому у них розширюються зіниці, погіршується зір, червоніє лице і з’являється запаморочення. У випадку отруєння необхідно промити шлунок і дати з’їсти мед.

При контакті з отруйними рослинами або попаданні на шкіру соку отруйної рослини можуть розвиватися гострі запалення, екзема, дерматити. При зборі дурману в жаркі дні можливе отруєння парами цієї рослини. При вдиханні пилу, що утворюється при розмелюванні рицини, можливі алергічні реакції з симптомами бронхіальної астми. Нерідко розвиваються дерматити при контакті з примулою (кімнатна, китайська). Дерматити, що спричинені польовими рослинами (осока, пастернак, деревій) можуть виникати у людей, які лежали на траві після купання в річці або озері. Пошкоджуються відкриті частини тіла - на них з’являються характерні висипання у вигляді смужок.

Серцеві Глікозиди наперстянки і інших рослин мають кумулятивну дію, тобто здатні накопичуватися в організмі при їх тривалому прийомі. В цьому випадку симптоми отруєння можуть розвиватися після прийому навіть невеликої дози цих рослин. Крім того, сапоніни і ряд інших органічних речовин руйнують слизову оболонку травного тракту і можуть призводити до нудоти, блювоти, проносу.

Ряд отруйних рослин має переважний вплив на печінку, внаслідок чого вони дістали назву печінкових отрут. До них відносяться жовтозілля, геліотроп, гірчак рожевий. Алкалоїди цих рослин призводять до втрати апетиту, порушення травлення (нудота, пронос), появи жовтяниці (жовте зафарбування білків очей і шкіри), свербіжу шкіри, болів в ділянці печінки, порушення психічної діяльності (мовне збудження, що змінюється станом сонливості).

Особливе місце серед отруйних рослин займають борщівники. Основний прояв їх токсичної дії відмічається при контакті з незахищеною шкірою. Ефірна олія, що виділяться ними, особливо в похмуру погоду, сильно обпалює шкіру і на ній з’являються водянисті пухирі.

Отруєння може наступити також при вживанні рослин, що вважаються неотруйними. Наприклад, зерна гіркого мигдалю, урюку, вишні, черемхи і інших кісточкових рослин містять синильну кислоту.

Картоплини з зеленим забарвленням містять велику кількість глікоалкалоїду соланіну, що спричиняє у людини пронос, прискорене серцебиття, задишку, заціпеніння. Аналогічні симптоми відзначаються при отруєнні ягодами солодко-гіркого пасльону.

Досить часто зустрічаються отруєння леткими речовинами деяких рослин (черемхи, маку, лілії"), особливо якщо великі букети з них тримають в закритому приміщенні. У потерпілих відзначається головний біль і запаморочення.

Характерні ознаки гострих отруєнь, що спричиняються найбільш поширеними отруйними рослинами, та заходи першої допомоги при цих отруєннях наведено в табл. 5.1.

Таблиця 5.1 Характерні ознаки гострих отруєнь, що спричиняються найбільш поширеними отруйними рослинами. Заходи першої допомоги