Інтенсивна терапія гострих отруєнь - А. В. Говенко 2010

Основні види гострих отруєнь та їх лікування
Отруєння отрутами тваринного походження

У світі нараховується близько 5000 різновидів отруйних тварин і плазунів. Щорічно укуси від них отримують більше 10 млн людей. Від укусів отруйних змій страждає 500 тисяч людей, при цьому смертельні наслідки настають у 30-50 тис. осіб.

Отруєння отрутами різних риб протягом одного року реєструються у 20 тис. людей, з них близько 300 випадків мають летальний наслідок.

Зоотоксини мають різноманітний хімічний склад. Це зумовлює їх високу токсичність і здатність спричиняти тяжкі патологічні синдроми. Найбільш токсичною тваринною отрутою вважається тетродотоксин (риба фугу), що призводить до тяжкого пошкодження периферичної нервової системи.

Основними компонентами тваринних отрут < протеїни, більшість з яких - Ферменти і поліпептиди.

Фосфоліпаза Агактивує лецитин, що має гемолітичні та цитолітичні властивості і призводить до ушкодження крові й тканин при зміїних укусах.

L-амінооксидаза перетворює амінокислоти в кетони, що здійснюють активацію тканинної пептидази, яка посилює деструкцію тканин.

Гіалуронідаза - допомагає іншим токсичним компонентам отрут проникати через Тканини і швидко поширюватись від місця укусу по всьому організму жертви.

Протеази - мають геморагічну та протеолітичну дію, що значно підсилює загальний токсичний ефект від отрути.

Крім того, білки тваринних отрут у більшості випадків спричиняють анафілактичні реакції у людини, оскільки вони є ідеальними антигенами.

Деякі компоненти зоотоксинів мають антикоагулянтну дію, призводять до порушення згортання крові і, тим самим, сприяють поширенню отрути.

Деякі комахи при укусі виділяють сильні органічні кислоти, що подразнюють шкіру і спричиняють токсичний дерматит по типу хімічного опіку.

Таким чином, поєднаний вплив пептидів, поліпептидів і амінів призводить до ушкодження тканин через їх ферментні системи і внутрішньоклітинні структури. Взаємодія зоотоксинів з багатьма біохімічними системами організму зумовлює їх різноманітний токсичний ефект.

Токсичність тваринних отрут та їх дія залежать від:

- віку та статі тварини,

- умов її росту та Харчування,

- пори року,

- місця проживання.

Отрути, що виділяються з слиною та через слизові ротової порожнини тварини, як правило, слугують для нападу. Вони спричиняють біль і є більш токсичними, ніж отрути, що виділяються через інші частини тіла, і які використовуються твариною для захисту. Токсичність таких отрут є менш вираженою.