Основи загальної та фармацевтичної гігієни - Дикий І.Л. 2003

Гігієна води та водопостачання
Гігієнічна оцінка якості питної води та джерел водопостачання

Вода є одним з найважливіших факторів навколишнього середовища, що впливає на всі процеси життєдіяльності організму. Фізіологічне Значення води для людини полягає в тому, що вона входить до складу всіх біологічних тканин. У водному середовищі відбуваються найважливіші фізико-хімічні процеси, пов’язані з обміном речовин в організмі: гідроліз, асиміляція, дисиміляція, дифузія, резорбція, фільтрація та ін. Велике значення має вода для терморегуляції організму. Гігієнічне значення води полягає в тому, що вона необхідна як для підтримання чистоти тіла, так і чистоти в лікувальних, аптечних установах і на підприємствах, зокрема, фармацевтичних.

Значна кількість води витрачається для виробничих потреб, зокрема, у виробництві лікарських засобів. Народно-господарське значення води полягає в тому, що питна вода є не тільки природний продукт, але й продукт виробництва, тобто вона стає питною лише після багатьох етапів перетворення — видобутку й транспортування, встановлення певної реґламентованої державою якості та контролю за цією якістю.

До якості питної води ставлять певні вимоги, оскільки недоброякісна вода може спричиняти захворювання як інфекційної природи (холера, амебна та бактеріальна дизентерія, черевний тиф, паратиф, інфекційний гепатит, ентеріти тощо), так і неінфекційної, що пов’язані з певним хімічним складом або забрудненням водоймищ різними шкідливими речовинами (карієс, флюороз, урівська хвороба, молібденова Подагра тощо).

Питна вода повинна відповідати таким вимогам:

1) бути безпечною в епідеміологічному й радіаційному відношенні;

2) бути нешкідливою за хімічним складом;

3) мати сприятливі органолептичні властивості.

В Україні ці вимоги реґламентовані санітарним законодавчим документом ДСАНПіН (Державні санітарні правила і норми «Вода питна. Гігієнічні Вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» № 383 від 23. 12. 1996 р. (табл. 12 Додатку).

Мета: знати гігієнічні вимоги до якості питної води, уміти проводити аналіз води, давати гігієнічну оцінку отриманим даним, розробляти заходи щодо поліпшення її якості.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

1. Фізіологічне та гігієнічне значення води, норми водопостачання.

2. Вода як фактор передачі інфекційних захворювань, особливості водної епідемії.

3. Роль хімічного складу води у виникненні захворювань, поняття пробіогеохімічні ендемії.

4. Принципи нормування якості питної води.

5. Особливості нормування якості води децентралізованих джерел водопостачання.

6. Органолептичні показники якості питної води.

7. Показники епідеміологічної безпеки води: колі-титр, колі-індекс, загальне мікробне число.

8. Токсикологічні показники й показники радіаційної безпеки води.

9. Методи очищення й знезараження питної води.

10. Методи аналізу питної води.

11. Поточний Санітарний нагляд за джерелами питної води.

Завдання 1. Визначення показників епідеміологічної безпеки води

1.1. Визначення загального мікробного числа води

Мікробне число води — це кількість мікробів в 1 мл води.

Кран водопроводу обпалюють полум’ям ватного тампону, змоченого в спирті, після чого його відкривають і протягом 10 хв спускають воду. Пробу води відбирають у стерильний бутель ємкістю 500 мл (у випадку хлорування води попередньо вносять 2 мл 1,5 %-го розчину гіпосульфіту натрію), ретельно закривають стерильною пробкою й доставляють до місця аналізу, який проводять з дотриманням правил асептики. Готують 5 пробірок з 9 мл стерильної води. Стерильною піпеткою відбирають 1 мл досліджуваної проби, вносять в першу пробірку, ретельно перемішують і переносять 1 мл у наступну пробірку й далі, розводяча воду 1:10, 1:100, 1:1000 тощо.

Потім 1 мл води з кожного розведення вносять краплями в чашки Петрі, заливають 10 мл розплавленого й охолодженого до 45 °С м’ясо-пептонного агару, обережно перемішують. Після застивання агару чашки перевертають догори дном, підписують (указують місце, час взяття проби й розведення) та інкубують в термостаті при 37 ° С протягом 24 годин.

Облік результатів. Кількість колоній, що виросли на живильному середовищі (МПА), помножують на показник розведення води, з якого зроблено цей висів (10, 100 тощо).

Згідно з вимогами ДСАНПіНу № 383, мікробне число води не повинне перевищувати 100.

1.2. Визначення колі-індексу і колі-титру води (метод мембранної фільтрації)

Колі-титр води — це мінімальна кількість води, в якій виявляються бактерії групи кишкових паличок (БГКП ).

Колі-індекс води — це кількість БГКП в 1 л води.

Визначення колі-титру проводять в асептичних умовах із використанням фільтраційної установки, яка являє собою фільтроутримувач із мембранним фільтром, сполученим з приймачем. Фільтроутримувач складається з лійки з кришкою й основи з пористої пластини, на яку поміщають мембрану. Використовують полімерні нітроцелюлозні фільтри (№ 3) розміром пор 0,45±0,02 мкм і діаметром 47 мм. Фільтрування води проводять під вакуумом 93,3 кПа.

Перед взяттям проби водопровідної води кран обпалюють факелом, спускають воду протягом 10 хв, потім відбирають у стерильний бутель в об’ємі 500 мл. Досліджувану пробу пропускають через фільтр, потім його витягують з фільтроутримувача й поміщають нижнім боком в чашку з середовищем Ендо. Після інкубації в термостаті при температурі 370 °С протягом 24 год підраховують кількість колоній, типових для БГКП — малинового кольору з металевим блиском (або без нього). Належність до БГКП підтверджують забарвленням за Грамом (грамнеґативні), постановкою оксидазної реакції (оксидазонеґативні) і виявленням ферментації глюкози, що описано в керівництві з мікробіології.

Облік результатів. Кількість колоній бактерій, що відповідають вищезазначеним характеристикам, помножують на 2, визначаючи вміст в 1 л, що відповідає колі-індексу, із значення якого обчислюють колі-титр води. Наприклад, якщо кількість колоній складає 5, отже, в 1 л буде 5 х 2 = 10 (колі-індекс), а колі-титр складає 1000 :10 = 100.

Завдання 2. Органолептичний аналіз води

2.1. Визначення запаху води

Колбу ємкістю 100 мл наповнюють до ²/₃ досліджуваною пробою води, закривають притертою пробкою, ретельно струшують, після чого визначають запах, оцінюючи його якісно й кількісно. Якісно запах характеризують як хлорний, землистий, вуглеводний (запах нафти), болотний, аптечний (запах йодоформу), сірководневий, рибний, невизначений тощо. Кількісно запах оцінюють за п’ятибальною системою (табл. 5).

2.2. Визначення присмаку води

Порожнину роту ополіскують незначною кількістю досліджуваної проби води (10 мл), не проковтуючи її, тримають декілька секунд і визначають смак, який характеризують як солоний або гіркий, кислий, солодкий, невизначений. Присмак може бути рибний, металевий, невизначений. Інтенсивність присмаку визначають за табл. 5.

Таблиця 5 Шкала інтенсивності запаху і присмаку води

Згідно з вимогами ДСАНПіН № 383 питна вода не повинна мати запах і присмак більш ніж на 2 бали.

Завдання 3. Визначення показників безпеки хімічного складу питної води

3.1. Визначення вмісту аміаку

Виявлення аміаку свідчить про свіже забруднення води органічними речовинами тваринного походження або відновлення нітратів за відсутності кисню.

Зважують 200 мкг сегнетової солі, вносять у пробірку, потім додають 10 мл досліджуваної проби води та, після ретельного перемішування, додають 0,2 мл реактиву Несслера. Через 5 хв оцінюють інтенсивність забарвлення й визначають кількість аміаку в воді, використовуючи табл. 6. Кількість аміаку в питній воді не повинна перевищувати 0,1 мг/л.

Таблиця 6 Орієнтовний вміст аміаку в воді

3.2. Визначення вмісту хлоридів

У колбу ємкістю 250 мл вносять 100 мл досліджуваної проби води й 1 мл 10 %-го розчину хромату калію, титрують нітратом срібла (готують розчиненням 4,8 г АgNО₃ в 1 л дистильованої води) до появлення жовто-бурого забарвлення, постійно перемішуючи пробу.

Концентрацію хлоридів розраховують таким чином.

Приклад. На титрування витрачено 12 мл нітрату срібла. Відомо, що 1 мл цього розчину осаджує 1,2 мг хлориду натрію. На основі цього складаємо пропорцію:

1,0 мл — 1,2 мг

12 мл — x мг

x = 14,4 мг

У 1 літрі 14,4 10=144 мг/л.

Вміст хлоридів у питній воді не повинен перевищувати 250 мг/л.

Завдання 4. Визначення залишкового хлору у питній воді як показника ефективності її знезараження (експрес-метод)

Показником ефективності хлорування води є вміст активного хлору, який обов’язково має бути присутнім у воді після її контакту з хлором протягом 30 хв.

Перед взяттям проби водопровідну воду спускають протягом 2 хв. У конічну колбу вносять 100 мл досліджуваної проби води, додають 5-6 крапель 10 % -го розчину калію йодиду, потім таку ж кількість свіжевиготовленого 0,5 %-го розчину крохмалю й ретельно збовтують колбу обертальним рухом.

Вміст залишкового вільного хлору в воді визначають за інтенсивністю блакитного забарвлення (табл. 7).

Таблиця 7 Вміст залишкового хлору у воді

Допустимий вміст залишкового вільного хлору в питній воді становить 0,3-0,5 мг/л.

СХЕМА ПРОТОКОЛУ

Тема заняття.

1. Визначення показників епідеміологічної безпеки води.

1.1. Визначення загального мікробного числа води.

Місце взяття проби води ... .

Розведення води ... .

Живильне середовище ... .

Кількість чашок з посівами ... .

Умови інкубування (Температура ... , час ...).

Кількість колоній ... .

Загальний результат (з урахуванням показника розведення води) ... .

Допустима кількість в 1 мл ... .

1.2. Визначення колі-індексу і колі-титру води ( метод мембранної фільтрації).

Місце взяття проби води ... .

Об’єм досліджуваної проби води ... .

Характеристика фільтру (номер ... , розміри пор ... , діаметр ... .

Фільтрування води здійснювалось під тиском ... кПА.

Після фільтрування фільтри поміщали на живильне середовище ... .

Умови культивування посівів (температура ... , час ... ).

Кількість колоний БГКП ... .

Розрахунок колі-індексу ... .

Розрахунок колі-титру ... .

Допустимі показники колі-індексу ... , колі-титру ... .

2. Органолептичний аналіз води.

2.1. Визначення запаху води.

Об’єм досліджуваної проби води ... .

Характеристика запаху ... .

Інтенсивність запаху в балах ... .

Норма в балах ... .

2.2. Визначення присмаку води.

Характеристика присмаку води ... .

Інтенсивність присмаку в балах ... .

Норма в балах ... .

3. Визначення показників безпеки хімічного складу води.

3.1. Визначення вмісту аміаку.

Джерело проби води ... .

Об’єм проби води ... .

Кількість сегнетової солі ... мкг.

Кількість реактиву Несслера ... мл.

Інтенсивність забарвлення розчину:

а) при розгляданні пробірки збоку ... ;

б) при розгляданні пробірки зверху ... .

Результат. Вміст аміаку в досліджуваній пробі води ... мг/л.

Допустимий вміст ... мг/л.

3.2. Визначення вмісту хлоридів.

Джерело досліджуваної проби ... .

Об’єм проби води ... .

Кількість 10%-го розчину хромату калію ... .

На титрування витрачено ... мл нітрату срібла.

Розрахунок концентрації хлоридів у 1 л води ... .

Результат. В 1 л досліджуваної проби води міститься ... мг/л хлоридів.

Допустимий вміст хлоридів у питній воді ... мг/л.

4. Визначення залишкового хлору в питній воді, як показника ефективності її знезараження (експрес-метод).

Місце взяття проби води ... .

Об’єм проби води ... .

Кількість 10 %-го розчину калію йодистого ... .

Кількість 0,5 %-го розчину крохмалю ... .

Інтенсивність забарвлення розчину ... .

Результат. Кількість залишкового хлору в воді ... мг/л.

Висновок. На підставі проведених санітарно-гігієнічних досліджень встановлено, що загальне мікробне число води складає ... в 1 мл, що (не) відповідає гігієнічним вимогам, колі-титр ... , що (не) відповідає гігієнічним вимогам, запах ... балів, що (не) відповідає гігієнічним вимогам, присмак ... балів, що (не) відповідає гігієнічним вимогам, вміст аміаку ... мг/л, що (не) відповідає гігієнічним вимогам, хлоридів ... мг/л, що (не) відповідає гігієнічним вимогам, залишкового вільного хлору ... мг/мл, що (не) відповідає гігієнічним вимогам. Ця вода (не) може бути використана як питна.

Рекомендації.