Ботаніка - Б.Є. Якубенко 2017

Частина перша. Анатомія і морфологія рослин
Розділ II. Гістологія
Лабораторне заняття Тема 4.6. Твірні тканини

Загальні зауваження. Твірні Тканини дають початок усім іншим типам тканин. Ця властивість зумовлена здатністю до поділу клітин, яка в свою чергу призводить до збільшення їхньої кількості, диференціації та спеціалізації у вигляді певної тканини, а зрештою і самої рослини. Особливістю твірних клітин є їхня життєвість, насиченість поживними речовинами, енергетичним матеріалом, а також збагачення генетичною інформацією, що забезпечує їх високу пластичність і передачу спадкових ознак у процесі онтогенезу.

Об’єкти:

1. Гілочка елодеї канадської (Еlоdеа саnаdensis Місhх.)

2. Кінчик кореня проростка пшениці ( Тrіtiсum аеstivum L.)

Завдання:

1. На самостійно виготовленому препараті за допомогою лупи та мікроскопа вивчіть твірні тканини конуса наростання пагона і кореня.

2. Зарисуйте будову конуса наростання кореня і пагона, позначивши їх складові частини.

Обладнання і матеріали: мікроскопи МБР-1 або Біолам, гілочки елодеї канадської, фіксовані проростки пшениці, препарувальні голочки, скальпелі, бритви, таблиці, Реактиви, інше приладдя.

Методика виготовлення препарату конуса наростання пагона елодеї канадської. Предметне скло покладіть упоперек на пенал і нанесіть посередині краплину води або слабкий розчин йоду в йодистому калії.

Відпрепаруйте листочки у гілочки елодеї канадської за допомогою пінцету та препарувальної голочки знизу доверху. Водночас відпрепаровані листочки складайте в такому ж порядку, в якому їх відділяєте. За ними можна буде простежити процес розвитку листків від зачаткових верхівкових до чітко виявлених і розвинутих нижніх листків. Найпримітивнішої будови верхівкові зачаткові листки доверху стебла перетворюються в досить добре виявлені горбочки, які ще вище змінюються гладенькою контурною верхівкою. Саме вона й становить конус наростання пагона, який являє собою ніжну прозору верхівку стебла, де утворюються нові клітини. Потім його разом з нижньою горбочковою частиною обережно відділіть скальпелем або лезом і покладіть у краплину води чи розчин йоду на предметному склі. Накрийте препарат покривним скельцем. Ретельно роздивіться його за допомогою лупи. Ви чітко розрізните верхівку заокругленої форми, залишки листків, окремі горбочки різної величини та форми.

Для детальнішого дослідження конуса наростання пагона необхідно взяти верхівку пагона елодеї, встромити її у щілину розрізаної серцевини бузини і бритвою або лезом зробити поздовжній зріз. Доцільно зробити серію тонких зрізів і з них вибрати якнайтонший і найповніший. Він обов’язково повинен охопити верхівку пагона. Помістіть його в краплину води і накрийте покривним скельцем.

Мікроскопічне дослідження препарату елодеї канадської. За малого збільшення мікроскопа роздивіться загальний вигляд препарату. На зрізі гілочки елодеї в нижній частині чітко виділяються вузли і міжвузля, які поступово доверху вкорочуються. Нормально розвинені великі листочки, розміщені по три у кожному вузлі, змінюються зачатковими листочками різного рівня розвитку, що в свою чергу трансформуються у листкові горбочки, в пазухах яких містяться горбочки вегетативних і генеративних бруньок. Недиференційована верхівка пагона є конусом наростання (рис. 25).

За великого збільшення мікроскопа на поздовжньому зрізі, окрім уже відмічених частин, у конусі наростання виділяється зовнішній шар клітин — туніка та корпус, який представляє решту клітин твірної тканини. Ці клітини паренхімної будови живі, з густим цитоплазматичним умістом, майже ізодіаметричні, щільно зімкнуті, без міжклітинників. Вони мають тонкі ніжні оболонки, які не перешкоджають їх росту. У клітинах не виявлено хлоропластів.

В альбомі зарисуйте конус наростання пагона з-під великого збільшення мікроскопа і позначте його складові частини.

Методика виготовлення препарату конуса наростання молодого корінця проростка пшениці. На предметне скло нанесіть краплину води. У неї помістіть кінчик молодого корінця проростка пшениці. Використовуючи лупу, перевірте, чи міститься на кінчику кореня кореневий чохлик і чи виявлені кореневі волоски. Якщо названі частини виявлені, значить препарат правильно виготовлений. Додатково нанесіть на нього краплину води і накрийте покривним скельцем. Препарат закріпіть на предметному столику затискачами.

Для детальнішого дослідження меристем кореня необхідно зробити поздовжній зріз кінчика кореня. Для цього використайте серцевину бузини, зробіть надріз на глибину до 1 см і акуратно вкладіть у нього пінцетом у горизонтальному положенні кінчик корінця пшениці. Поверхню серцевини вирівняйте і лише після цього можна зробити необхідні зрізи кінчика кореня. Зрізи потрібно робити дуже гострою бритвою або ж лезом. Найкраще виготовити серію зрізів. Із них виберіть найвдаліші, які якнайкраще збереглися і найповніше представлені, покладіть їх у краплину води або розчину йоду в йодистому калії. За допомогою лупи або за малого збільшення мікроскопа переконайтеся, що на препаратах збереглися кореневий чохлик і кореневі волоски. Об’єкт ще раз змочіть водою або розчином йоду в йодистому калії і накрийте покривним скельцем. Готовий препарат закріпіть затискачами на предметному столику мікроскопа.

Мікроскопічне дослідження препарату корінця пшениці. За малого збільшення мікроскопа роздивіться об’єкт і зарисуйте схему будови кореня проростка пшениці. На схемі виділіть та покажіть такі блоки: кореневий чохлик, що прикриває конус наростання; зону поділу завдовжки 2—4 мм, що залягає над кореневим чохликом; зону росту, що тягнеться до перших зачаткових кореневих волосків; зону кореневих волосків, або всмоктування; зону спеціалізації, або зону бічних коренів, розміщену вище зони кореневих волосків.

За великого збільшення мікроскопа зверніть увагу на те, що у зоні поділу ззовні виділяється шар великих клітин, орієнтованих перпендикулярно до поверхні кореня. Це − дерматоген, завдяки якому формується епіблема в зоні кореневих волосків, тобто виникає постійна поглинаюча тканина.

Під дерматогеном у напрямі до центру залягає 3—7 шарів видовжених клітин периблеми. Це живі меристемні клітини, внаслідок поділу яких формуються тканини первинної кори у зоні спеціалізації.

У центрі зрізу виділяються 4—8 рядів живих видовжених по вертикалі клітин, які утворюють плерому. Завдяки поділу цих клітин у зоні ділення, в наступних зонах росту і кореневих волосків формуються тканини центрального циліндра, окремі з яких чітко проглядаються (рис. 26).

Особливу увагу зверніть на групу клітин кореневого чохлика, які знаходяться в центрі і безпосередньо примикають до конуса наростання. Вони дещо більших розмірів із живим густим цитоплазматичним вмістом. Це клітини каліптрогену, тобто специфічної твірної тканини кореневого чохлика. Завдяки поділу цих клітин відтворюються клітини кореневого чохлика замість відмерлих зовнішніх, що періодично ослизнюються і злущуються, сприяючи цим самим заглибленню кореня в ґрунт.

Зарисуйте конус наростання кореня пшениці і позначте усі відмічені вище складові частини, порівнюючи їх із використаними ілюстраціями.

Висновок. Твірні тканини мають високу здатність до поділу, завдяки чому рослини ростуть у довжину і потовщуються. Твірні тканини дають початок усім іншим постійним тканинам, вони локалізовані в певних місцях рослин, за походженням бувають первинними і вторинними.

Запитання для самоконтролю

1. Де розміщені верхівкові меристеми?

2. Чим вирізняється конус наростання стебла і кореня?

3. До якого типу твірних тканин за розташуванням належать конус наростання стебла та кореня?