Анатомія рослин: практикум - Панюта О.О. 2019

Додатки
Реактиви

Анілін сірчанокислий. Для виготовлення реактиву 1 г сірчанокислого аніліну розчиняють в 100 мл води та додають 5 краплин сірчаної кислоти.

Гліцерин в анатомічній практиці застосовують у розчині та концентрованим. У розчинах гліцерин використовують в багатьох випадках, наприклад для просвітлювання препарату, як середовище для зберігання постійних препаратів, для розм’якшення твердих частин рослин перед виготовленням з них зрізів. У цьому випадку до 100 мл 95%-вого спирту додають 100 мл гліцерину на 100 мл води. Якщо гліцерин застосовують під час мікроскопічних досліджень, то для вивчення препаратів беруть звичайний гліцерин, що є в продажу, і додають до нього одну або дві частини води.

Концентрований гліцерин використовують під час виготовлення постійних препаратів. Треба однак пам’ятати, що багато препаратів у гліцерині настільки просвітлюються, що стають зовсім непомітними. Крім того, багато барвників, як, наприклад, анілінові, або гематоксилін, витісняються гліцерином, і препарати знебарвлюються. При цьому, чим більше в гліцерині кислот, тим швидше відбувається цей процес.

Для виготовлення постійних анатомічних препаратів використовують гліцерин-желатину. Для приготування цієї суміші беруть 10 г чистої желатини, заливають її 60 мл звичайної води і витримують протягом трьох годин. Коли желатина набубнявіє, до неї додають 70 мл чистого гліцерину. Щоб виготовлена суміш не псувалась, до неї додають 1,5 г фенолу. Виготовлену суміш підігрівають на водяній бані протягом 10-20 хвилин, додавши яєчного білка для осадження муті, мішають скляною паличкою, а потім фільтрують крізь скляну вату, змочену водою, або на гарячій воронці.

Гліцерин-желатину необхідно зберігати в невеликій конічній колбі, що закривається корком, в який вставлена скляна паличка, що доходить до дна. Перед використанням гліцерин-желатину підігрівають на водяній бані. Коли вона розплавиться, тоді скляною паличкою переносять краплину розчину на предметне скло, яке перед тим треба злегка підігріти. В теплу краплину гліцерин-желатини вносять об’єкт і накривають накривним скельцем.

Успіх виготовлення постійних препаратів залежить від того, як вдається підібрати краплину гліцерин-желатини. Вона повинна бути такого розміру, щоб її вистачило виповнити порожнину між предметним та накривним скельцем. Виготовлені препарати зберігають у спеціальних папках з етикетками, на яких повинна бути зазначена назва препарату та дата виготовлення.

Жавельова Вода використовується для просвітлювання препаратів. Для виготовлення жавельової води в одній посудині розчиняють 20 частин хлорного вапна в 100 частинах води, а в другій - 25 частин поташу або соди в 25 частинах води. Після розчинення, яке відбувається майже через 24 години, обидва розчини зливають разом, внаслідок цього утворюється жавельова вода. Оскільки ця суміш має в собі хлор, то вона дуже знебарвлює й просвітлює листки та інші препарати. Час, протягом якого відбувається просвітлювання препаратів, залежить від товщини зрізу. Що ж до готових мікроскопічних зрізів, то вони в жавельовій воді просвітлюються протягом кількох хвилин.

Йод в йодистому калії. Для виготовлення цього реактиву беруть 1 г йоду та 1 г йодистого калію і розчиняють в 100 мл води.

Калій їдкий. Ця речовина використовується у вигляді неміцних водних розчинів (від 3 до 33%). Розчини треба зберігати в банках із звичайними корковими пробками, бо скляні пробки під впливом цієї речовини розчиняються і зливаються з шийкою банки.

Кармін галуновий. Для виготовлення цього барвника 3 г калійного галуну розчиняють у 100 мл води і до розчину додають 1 г карміну. Для повного розчинення суміш треба кип’ятити впродовж 15-20 хвилин. Після охолодження розчину його фільтрують. Барвник треба простерилізувати і додати 2-3 краплі фенолу або шматочок тимолу для кращого зберігання.

Кармін з бурою. 2-3 г карміну розчиняють у 100 мл води, після чого розчин підігрівають і додають 4 г бури і 100 мл 70%-вого спирту. Суміш фільтрують і залишають на кілька тижнів. Протягом цього часу утворюється осад. Рідину треба злити і знову профільтрувати.

Метиленовий синій застосовують у вигляді слабкого водного розчину.

Рідина Фелінга. Для виготовлення цього реактиву спочатку в 0,5 л води розчиняють 34 г мідного купоросу. В других 0,5 л води розчиняють 173 г сегнетової солі - виннокислого калій-натрію, і 52 г їдкого натру або 60 г їдкого калі. Розчини краще зберігати окремо, не змішуючи. Їх змішують лише перед застосуванням. Для цього беруть однакові об’єми розчинів, причому розчин мідного купоросу краще вливати в розчин лугу з сегнетовою сіллю. Вливання роблять невеликими порціями і тут же розмішують.

Спирт. Рослинний матеріал консервують в 70%-вому спирті. Для цього до 100 мл 96%-вого спирту треба додати 39,1 мл дистильованої води.

Для консервації твердого матеріалу застосовують суміш з 1 частини 96%-вого спирту, 1 частини гліцерину та 1 частини води.

У цій суміші матеріал (гілки сосни, ялини тощо) треба витримати не менше кількох місяців, тоді він стає м’якшим.

Судан ІІІ. Для виготовлення розчину беруть 0,1 г судан-ІІІ на 10 мл 96%-вого спирту і додають 10 млгліцерину.

Флороглюцин. Для приготування розчину флороглюцину 1 г флороглюцину розчиняють в 100 мл спирту.

Хлор-цинк-йод. Для виготовлення хлор-цинк-йоду звичайний хімічно чистий хлористий цинк додають до розчину йоду в йодистому калії до повного насичення (ненасичений розчин на препарати не впливає). На дні посудини повинен утворитись осад хлористого цинку. Зазначений реактив необхідно зберігати в темній скляній банці в темноті.

Хромова кислота застосовується для виготовлення деяких фіксаторів та для мацерації. Для мацерації виготовляють 10%- вий розчин хромової кислоти, під впливом якої відбувається розчинення міжклітинних пластинок, внаслідок чого клітини роз’єднуються. На цьому й ґрунтується мацерація.