Медична генетика - В. М. Запорожан 2005

Етіологія спадкових хвороб
Типи мутацій, обумовлених зміною кількості й структури хромосом
Мозаїцизм і химеризм (міксоплоїдизм)

Мозаїцизм — це наявність у клітинах організму двох або більше клонів клітин із різним генотипом, які розвинулися з однієї зиготи (тобто мають однакове генетичне походження).

Хромосомний мозаїцизм є, як правило, результатом нерозходження хромосом при мітозі в ембріона на ранніх етапах ембріонального розвитку. Таким чином, мозаїцизм є наслідком соматичних мутацій.

Розглянемо як приклад схему утворення мозаїчної форми синдрому Дауна. Нормальна зигота має дві Хромосоми 21 (2і,21). При нормальному мітозі вона дає нормальний клон клітин. У разі нерозходження утворюються клітини з трисомією (21,21,21) і з моносомією (21). Моносомії за автосомами летальні для клітин, тому моносомна Клітина гине. В результаті залишається два клони клітин: нормальні (21,21) і трисомні (21,21,21). Мозаїцизм спостерігається в 1-2 % усіх випадків синдрому Дауна.

Class="center">

Чим пізніше в ембріональному розвитку порушиться мітоз, тим менше утвориться аномальних клітин і легші симптоми хвороби.

Може спостерігатися також генний мозаїцизм. Він є результатом генної соматичної Мутації. Фенотипічно можуть виявитися домінантні мутації в автосомах або рецесивні мутації, зчеплені з Х-хромосомою, у хлопчиків. Рецесивні мутації генів автосом можуть виявитися тільки у гомозигот.

Особливий тип мозаїцизму — це Гонадний мозаїцизм, який є результатом мутації при закладенні гонад. Це призводить до появи цілого клону статевих клітин-мутантів у фенотипічно здорової людини. Гонадний мозаїцизм пояснює випадки народження кількох дітей з домінантними моногенними захворюваннями у фенотипічно здорових батьків. Прикладом може бути родовід однієї французької сім’ї (див. рис. 4.13). У здорового чоловіка від двох шлюбів із здоровими жінками народилося троє дітей з ахондроплазією. Ахондроплазія — автосомно-домінантне захворювання. Найвірогідніше пояснення цього явища — наявність гонадного мозаїцизму в чоловіка, в якого великий відсоток статевих клітин із Геном ахондроплазії.

Гонадний мозаїцизм доведений також у випадках народження у здорових батьків з нормальним генотипом кількох дітей з недосконалим остеогенезом (автосомно-домінантне захворювання), гемофілією та м’язовою дистрофією Дюшенна (рецесивні зчеплені з Х-хромосомою захворювання). Про гонадний мозаїцизм слід пам’ятати завжди при консультуванні сімей, що мають хворих дітей з автосомно-домінантними і рецесивними зчепленими з Х-хромосомою захворюваннями, які є наслідком нових мутацій.

Химеризм — це наявність в організмі двох або більше клонів клітин із різним генотипом, які походять з різних зигот, тобто мають різне генетичне походження. Слово химера походить від міфічного грецького монстра (химери), який мав голову лева, тіло козла і хвіст дракона. У людини зустрічається два типи химер: справжні гермафродити з каріотипом 46,ХХ/46,ХУ і химери за групами крові.

Справжні гермафродити з каріотипом 46,ХХ/ 46,ХУ є результатом Запліднення двох яйцеклітин двома сперматозоїдами. При цьому повинні формуватися дизиготні близнята. Однак два ембріони зливаються і формується Організм — химера. Якщо близнята різної статі, у химери із таким каріотипом спостерігається справжній Гермафродитизм (формування статевих залоз і органів обох статей).

Химери за групами крові є результатом обміну стовбуровими клітинами через плаценту між двома дизиготними близнятами. Наприклад, у одного близнюка група крові А, а у другого — В. Після обміну обидва одержують стовбурові клітини з антигенами А і В. Щоправда, в одного з них переважатимуть клітини з антигеном А, а у другого — з антигеном В. Більше того, у химер за групами крові протягом життя можуть функціонувати то одні стовбурові клітини, то другі, тому може спостерігатися зміна групи крові.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.