Антибіотики (властивості, застосування, взаємодія) - Посохова К.А., Вікторов О.П. 2005
Комбіноване застосування антибіотиків
Показання до комбінованого застосування антибіотиків:
1. Для потенціювання протимікробної дії.
2. Для розширення спектра антибактеріальної активності при інфекціях, викликаних асоційованою флорою, особливо у разі проведення емпіричної терапії. При цьому застосовують повні дози кожного препарату.
3. Для гальмування розвитку резистентності мікроорганізмів, особливо при хронічних інфекціях.
За механізмом дії антибіотики поділяють на 3 основні групи (табл. 81):
1) ті, які порушують функцію цитоплазматичної мембрани; 2) ті, які порушують синтез компонентів мікробної стінки або їх з’єднання; 3) ті, які порушують синтез нуклеїнових кислот або білків мікроорганізмів.
Таблиця 81. Розподіл антибіотиків на групи залежно від механізму їх дії (Н.П.Шабалов, И.В.Маркова, 1993)
|
Бактерицидні |
Бактеріостатичні |
|
|
Інгібітори синтезу компонентів мікробної стінки |
Інгібітори функції цитоплазматично ї мембрани |
Інгібітори синтезу нуклеїнових кислот або білка |
|
Поліміксини |
Левоміцетин*** |
|
|
Граміцидин |
Лінкоміцин, кліндаміцин |
|
|
Ванкоміцин |
Циклосерин |
Макроліди**** |
|
Фосфоміцин |
Амфотерицин |
|
|
Бацитрацин |
Ністатин** |
Фузидин |
Примітки: * - на стрептококи групи В пеніциліни впливають переважно бактеріостатично; ** - також інші полієнові антибіотики, що пригнічують гриби; *** - на гемофільні палички, менінгококи і пневмококи левоміцетин діє бактерицидно; **** - На дифтерійну паличку, збудників коклюшу і на S. mitis еритроміцин та інші макроліди діють бактерицидно.
Відомо, що синергізм між антибіотиками частіше відмічають при поєднанні препаратів, які гальмують синтез мікробної стінки, з антибіотиками, що порушують функцію цитоплазматичної мембрани. При комбінуванні ж антибіотиків, які порушують синтез мікробної стінки, з препаратами бактеріостатичної дії частіше виникає антагонізм. При поєднанні двох бактеріостатичних препаратів можуть спостерігатися як явища сумації, так і антагонізму (табл. 82).
У наш час дане правило не абсолютизується. Іноді при інфекціях, спричинених асоційованою флорою, призначають препарати, які за їх механізмом дії не є синергістами. При цьому виходять з того, що кожен з них буде діяти на «свої» мікроорганізми, результатом чого буде розширення спектра антибактеріального впливу. Разом з тим, обираючи раціональні комбінації різних антибіотиків, необхідно обов’язково опиратись на прийняті схеми емпіричної терапії інфекційних процесів та способи антибактеріального Лікування при ідентифікованому збуднику, що детально висвітлено вище.
Таблиця 82. Явища синергізму та антагонізму між антибіотиками
|
Синергісти |
Антагоністи |
|
Пеніциліни + аміноглікозиди Бензилпеніцилін + гентаміцин (канаміцин) Ампіцилін + гентаміцин (канаміцин) Карбеніцилін + гентаміцин (канаміцин) Ампіцилін + оксацилін Ампіцилін + левоміцетин* Цефалоспорини + пеніциліни Цефалоспорини + аміноглікозиди |
Пеніциліни (будь-які) + левоміцетин** Макроліди (будь-які) + левоміцетин Пеніциліни + тетрацикліни Еритроміцин + пеніциліни Еритроміцин + цефалоспорини Лінкозаміди + левоміцетин Іміпенем + інші ß-лактамні антибіотики*** |
Примітки: * - відносно H. influenzae, N. meningitidis, S. pneumoniae; ** - відносно всіх інших мікроорганізмів; *** - можливо, за рахунок індукції іміпенемом хромосомних в-лактамаз до цих ß-лактамів.
Застосовуючи поєднання антибактеріальних агентів, необхідно також враховувати явища синергізму та антагонізму між різними антибактеріальними препаратами, які представлено у спеціальній літературі (Додатки 9 та 10). Важливими є також відомості щодо наслідків фармакокінетичної та фармакодинамічної взаємодії препаратів, несумісності антибіотиків при застосуванні їх в інфузійних розчинах (Додаток 11). Призначаючи антибіотики, слід також враховувати можливий вплив компонентів їжі на їх фармакокінетику (додаток 6).
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.