Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях - К.О. Пашка 2005

Гігієна праці особового складу військ при ліквідації наслідків надзвичайних станів і у воєнний час
Організація і проведення санітарного нагляду за умовами праці при ліквідації наслідків надзвичайних станів і у воєнний час

Санітарний нагляд за умовами військової праці (праці ліквідаторів і населення) здійснюється військово-медичною та санітарно-епідеміологічною службами (місцевими органами управління і закладами МОЗ) з метою попередження або зменшення негативного впливу шкідливих чинників, які можуть спричинити професійні захворювання, ураження і травми, на здоров’я особового складу формувань (потерпілого населення), збереження боєздатності військовослужбовців і працездатності ліквідаторів та населення.

При проведенні поточного санітарного нагляду фахівці цих служб вибірково контролюють забезпечення і дотримання гігієнічних нормативів та параметрів середовища перебування особового складу (населення) в об’єктах озброєння і військової техніки, у районах проведення аварійно-рятувальних робіт або на промислових підприємствах.

Вони зобов’язані регулярно перевіряти забезпечення особового складу (робітників, що працюють по змінах на промисловому підприємстві) спеціальним одягом та взуттям, засобами захисту шкіри, очей, органів слуху і відповідно контролювати правильність їх застосування.

Фахівці санітарно-епідеміологічної служби Міністерства оборони (санітарно-епідеміологічних установ МОЗ) визначають наявність у повітрі об’єктів військової техніки (на промислових підприємствах) шкідливих хімічних домішок, відповідно контролюють ефективність і правильність функціонування системи вентиляції, допустиму тривалість праці у засобах захисту залежно від кліматичних умов та періоду року, а також інтенсивність навантаження, достатність освітленості приміщень; допустимість рівнів таких фізичних чинників, як електромагнітні поля, іонізуюче та неіонізуюче випромінювання, шум, вібрація тощо, від впливу яких залежить боєздатність особового складу і працездатність ліквідаторів НС та населення.

Начальники військово-медичної служби організовують і проводять у воєнний час (зазвичай, у міжбойовий період) медичні огляди особового складу, які за необхідності доповнюють даними лабораторних досліджень, з метою спостереження за його станом здоров’я, а також для виявлення хворих та проведення їм відповідного Лікування (лікувально-профілактичних заходів). Порядок проведення медичних оглядів і лабораторних досліджень залежить від умов бойової обстановки (обстановки у районі надзвичайної ситуації) і затверджується наказом командира військової частини (з’єднання), проект якого готує начальник медичної служби.

У зв’язку з тим, що керування сучасними озброєнням і технікою та виконання обов’язків під час навчань, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або у бойовій обстановці, яка нерідко буде надзвичайно складною, різноманітною та мінливою, а часто і загрозливою для життя військовослужбовців (ліквідаторів та населення), вимагатиме надмірного напруження фізичних і морально-психічних сил, то цілком закономірно, що через деякий термін у них буде спостерігатися різкий спад фізичної боєздатності (працездатності), посилення психоемоційного напруження, які погіршать стан здоров’я, а у деяких випадках стануть причиною виникнення хвороб.

Як показали проведені дослідження, фізична працездатність виражено знижувалася під час виконання завдань у особового складу аварійно-рятувальних загонів, членів екіпажу рухомих об’єктів військової техніки, у пілотів під час польоту на сучасних винищувачах, бомбардувальниках та транспортних літаках далекої дії, у моряків при тривалих походах надводних кораблів і підводних човнів, у водолазів-глибоководників тощо.

Підтримання високої фізичної працездатності у особового складу в звичайних та ускладнених умовах і зняття фізичної втоми після виконання завдання є важливим обов’язком медичної служби. Корекція фізичної працездатності здійснюється трьома шляхами:

- формуванням вольових якостей;

- використанням специфічного і неспецифічного тренування;

- застосуванням медикаментозних засобів з різним механізмом дії.

Перші два шляхи використовуються безпосередньо командирами (начальниками) з участю лікарів, а третій - відноситься повністю до функцій медичних працівників.

Наприклад, при виявленні ознак розвитку невротичних станів внаслідок тривалої дії фізичних та психоемоційних перевантажень доцільним є застосування транквілізаторів: вдень - мезапам або рудотель, також хлозепід (еленіум), сибазон (седуксен), феназепам, нозепам тощо; а при різкій втраті боєздатності (працездатності), появі слабості, розвитку апатії, що є наслідком одночасно перевтоми, фізичного і психомоторного перевантажень - стимуляторів: меридил, сиднокарб, кофеїн-натрію бензоат або чай, кава. Існує ще цілий ряд фармакологічних засобів, які начальник медичної служби повинен рекомендувати у таких випадках командиру військової частини (з’єднання) для прийняття ним рішення щодо групового застосування медикаментозних засобів (Додаток № 5.1). Вони призначаються у дозах згідно з інструкціями для їх застосування.

До обов’язків військово-медичної та санітарно-епідеміологічної служб Міністерства оборони (санітарно-епідеміологічних установ МОЗ) входить також розробка пропозицій щодо забезпечення високої ефективності бойових дій військовослужбовців усіх видів і родів військ (працездатності ліквідаторів та робітників) шляхом оздоровлення умов праці (усунення або зменшення негативної дії шкідливих та небезпечних чинників) та раціоналізації самого режиму праці особового складу формувань (працівників). Пропозиції доцільно подавати після проведення аналізу показників захворюваності, травматизму різних категорій і груп військовослужбовців (ліквідаторів та робочих) у формі рапортів, доповідних і службових записок тощо.

В основному умови праці ліквідаторів НС залежать від характеру самої надзвичайної ситуації та чинників, що утворилися внаслідок її виникнення. Згідно з Класифікатором надзвичайних ситуацій в Україні (1998) за характером вони поділяються на техногенні, природні та соціально-політичні, а за масштабом - на об’єктові, місцеві, регіональні та загальнодержавні. Залежно від масштабу НС та їх складності задіюються різні формування з відповідними засобами захисту особового складу та технічним забезпеченням, що також буде впливати на умови його праці.

Техногенні катастрофи на радіаційно, хімічно та біологічно небезпечних об’єктах потягнуть за собою утворення небезпечних для здоров’я зон внаслідок забруднення місцевості, повітря та оточуючих об’єктів (предметів) радіоактивними, хімічними речовинами або зараження біологічними (бактеріологічними) засобами. Це примусить рятувальників працювати в індивідуальних засобах захисту, що буде значно скорочувати час та ефективність їх роботи. На тривалість їх роботи та стан здоров’я буде також впливати випромінювання радіоактивних речовин, які знаходяться на поверхні грунту, у повітрі та у воді. Ліквідувати аварії на пожежо - та вибухонебезпечних об’єктах, у тому числі і на шахтах, часто будуть спроможні лише рятувальники, що захищені від дії таких чинників, як висока Температура, полум’я, загазована атмосфера, пил тощо.

Внаслідок аварій природного характеру залежно від причини - геологічні (землетрус, зсуви, просадка земної поверхні тощо), гідрологічні (повінь, сель, паводок, вітрові нагони тощо), метеорологічні (буревії, урагани, шквали, пилові бурі) - на умови праці ліквідаторів НС можуть впливати такі чинники:

- виконання великого обсягу робіт за короткий час для звільнення потерпілих, що попали під розвалини будівель чи засипані землею або снігом; - застосовування засобів індивідуального захисту під час пожеж та загазованності, які виникають при розриві електро- та газомереж, підтоплення стоками з пошкоджених водогонів та каналізаційних систем тощо.

Навіть кліматичні умови нерідко суттєво ускладнюють роботу ліквідаторів у районах НС.

Часто за своєю інтенсивністю та нервово-психічним напруженням праця військовослужбовців у мирний час наближається до таких показників у особового складу аварійно-рятувальних формувань, а нерідко військові підрозділи та частини також виконують функції рятувальників і беруть участь у ліквідації наслідків НС. Однак умови військової праці мають свої особливості.

Тому санітарний нагляд за умовами військової праці буде ефективним лише за умови достатньо глибокого вивчення фахівцями військово- медичної і санітарно-епідеміологічної служб такого спеціального розділу військової гігієни, як Гігієна військової праці.