Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях - К.О. Пашка 2005

Гігієна праці особового складу військ при ліквідації наслідків надзвичайних станів і у воєнний час
Гігієна військової праці

Гігієна військової праці є одним із розділів військової гігієни, в якому вивчаються всі чинники процесу праці та їх вплив на здоров’я і боєздатність (працездатність) військовослужбовців, встановлюються гігієнічні норми і вимоги та розробляються гігієнічні, адміністративні, технічні та інші заходи, що спрямовані на збереження і зміцнення здоров’я військовослужбовців, на попередження професійних захворювань і уражень, на підвищення боєздатності військ, у тому числі і за рахунок пошуків нових заходів та засобів боротьби з перевтомою, яка є однією із головних причин зниження боєздатності особового складу.

У гігієні військової праці використовують різні Методи дослідження: фізичні, хімічні, фізіологічні, психологічні, токсикологічні, мікробіологічні, статистичні, соціологічні та інші.

Об’єктом дослідження гігієни військової праці є система: людина - знаряддя праці - середовище, а метою - збереження і зміцнення здоров’я військовослужбовців та попередження військово-професійних захворювань у процесі праці. Дані дослідження гігієни військової праці враховують для розробки гігієнічних нормативів у процесі контролювання об’єктів військової техніки і озброєння в цілому та їх елементів зокрема, а також при створенні засобів захисту особового складу з метою усунення чинників, що будуть негативно впливати на Організм людини в умовах бойової (навчально-бойової) обстановки або під час проведення аварійно-рятувальних робіт у районі НС.

Актуальність гігієни військової праці зумовлена зростанням темпів технічного прогресу у Збройних силах, який докорінно змінює їх організаційну структуру, співвідношення різних видів і родів військ, зміст, форми і методи навчально-бойової підготовки. Відповідні зміни відбуваються і у формуваннях, які залучають до проведення заходів з ліквідації наслідків НС у мирний та у воєнний час. Різноманітність і численність військових спеціальностей, що зумовлена зростанням і особливостями технічного оснащення Збройних сил та інших формувань, ставить перед медичною службою нові складні задачі з удосконалення медичного забезпечення військових спеціалістів, підвищення ефективності санітарного нагляду і медичного контролю за умовами їх військової праці.

Здоров’я військовослужбовців, на думку дослідників, на 20 % залежить від характеру та умов військової праці. Вони перебувають в особливому соціальному просторі й у правових межах, які жорстко регламентовані Статутами Збройних сил України.

Військова праця, як специфічний вид діяльності, характеризується динамічністю, взаємопов’язаністю фізичної і розумової праці у різних співвідношеннях. Вона важка, напружена і часто виконується в умовах дефіциту часу, в екстремальних ситуаціях - внаслідок швидких змін бойової обстановки.