Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях - К.О. Пашка 2005

Гігієна праці особового складу військ при ліквідації наслідків надзвичайних станів і у воєнний час
Характеристика основних чинників, що визначають умови праці

В умовах навчально-бойової підготовки і бойових дій військ та при ліквідації наслідків НС на Організм людини можуть впливати різноманітні, у тому числі шкідливі і небезпечні чинники (табл. 5.1). До основних чинників, які визначають умови праці, належать фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні. Окремо виділяють групу психогенних (інформаційних) чинників, що впливають на людину, як на соціальну істоту.

Фізичними чинниками є: мікрокліматичні (швидкість руху, підвищені або знижені Температура та вологість повітря, радіаційна температура), механоакустичні (акустичне випромінювання - ультразвук та інфразвук, підвищений або знижений тиск повітря, машини, механізми або їх елементи, що рухаються (обертаються) і створюють шуми, вібрації, пришвидшення), електромагнітні (світло, ультрафіолетове випромінення, підвищені рівні неіонізуючого та іонізуючого випромінювання, електричної напруги, електростатичного і магнітостатичного полів); конструкції, що руйнуються; устаткування, яке має підвищений тиск або розрідження; перебування на висоті; невагомість тощо.

Хімічні чинники - це порохові і вибухові гази, компоненти ракетних палив, компоненти газовогневого струменя, пари технічних рідин, відпрацьовані (вихлопні) гази двигунів внутрішнього згоряння, хімічні сполуки для гасіння полум’я, акумуляторні гази, аерозолі інсектицидів і дезінфекційних засобів, побутові гази, антропотоксини, різні продукти, що утворюються при руйнуванні хімічно небезпечних об’єктів.

До біологічних чинників відносять мікроорганізми та макроорганізми: бактерії, віруси, рикетсії, грибки, гельмінти, найпростіші, рослини і тварини.

Психофізіологічними чинниками є фізичні перевантаження (статичні і динамічні), перевантаження аналізаторів, розумові перевантаження, монотонність праці тощо.

Психогенними (інформаційними) чинниками можуть бути окреме слово або промова, отриманий лист, звуки, пісня, музика, кольори, забарвлення поверхонь тощо, тобто чинники, які впливають на організм людини через другу сигнальну систему.

Таблиця 5.1 Чинники, які впливають на професійну боєздатність (працездатність) фахівців-військовослужбовців

Екзогенні впливи

Ендогенні впливи

Громадські впливи

Біотропні впливи

Впливи змін функціональних станів

Фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні чинники середовища помешкання.

Психогенні (інформаційні) чинники.

Особливості праці (дискретність, безперервність, ритмічність процесів праці).

Особливості взаємодії людини з машиною (безпосередня, дистанційна, опосередкована). Тимчасові особливості праці (у режимі чекання, у нав’язаному темпі, при дефіциті часу). Ергономічні особливості (робоча поза, робоче місце, система керування).

Вік

Особистністні особливості.

Психофізіологічні можливості людини.

Фізіологічні резерви організму.

Ступінь тренованості організму.

Рівень професійної підготовки.

Мотивація.

Міжособові відношення з товаришами та командирами.

Місце в колективі (формальне та неформальне лідерство).

Порушення біоритміки.

Сезонні зміни, хронотропні впливи (десинхроноз, депривація сну).

Геофізичні впливи.

Гіпокінезія.

Монотонія.

Заколихування.

Гіпоксія.

Гіперкапнія.

Перегрівання.

Переохолодження.

Втома.

Окремі чинники або їх поєднання можуть бути індиферентними для здоров’я особового складу (населення), інші впливають позитивно, але деякі діють негативно, шкодять здоров’ю і можуть, навіть, стати причиною смерті. Ступінь впливу чинників довкілля залежить від умов, що створюються у ході бойової (навчально-бойової) діяльності військ або аварійно-рятувальних робіт, а також від умов праці та відпочинку, побуту, організації Харчування, водопостачання тощо. Останні ж визначаються рівнем соціально-економічного розвитку держави, тому і поліпшити їх можна лише за умов досягнення суспільством значних успіхів у розбудові народного господарства.

Згідно з законами України «Про охорону праці», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» та за дорученням Кабінету Міністрів України розроблена «Гігієнічна Класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», яка затверджена наказом МОЗ України від 31.12.1997 р. № 382.

Гігієнічна класифікація призначена для: гігієнічної оцінки існуючих умов та характеру праці на робочих місцях; атестації робочих місць; санітарно-гігієнічної експертизи виробничих об’єктів; санітарно- гігієнічної паспортизації стану виробничих підприємств; встановлення пріоритетності у проведенні оздоровчих заходів; розробки рекомендацій для професійного відбору і професійної придатності; створення банку даних про умови праці на рівні підприємства, району, міста, регіону та країни в цілому.

Застосування гігієнічної класифікації з іншою метою, наприклад, у Міністерстві оборони є можливим лише за погодженням з Міністерством охорони здоров’я України.

Гігієнічна класифікація створена за принципом диференціації умов праці залежно від фактично визначених рівнів впливу чинників виробничого середовища і трудового процесу на стан здоров’я працівників у співвідношенні з рівнями, встановленими чинними санітарними нормами, правилами, гігієнічними нормативами (далі - гігієнічні нормативи).

Наприклад, умови праці зі збудниками інфекційних захворювань та з такими речовинами, як протипухлинні лікарські засоби, гормони-естрогени, наркотичні анальгетики повинні повністю виключати можливість вдихання та потрапляння їх на шкіру. Це дає право віднести цей вид праці за потенційною небезпечністю до певного класу шкідливості.

Гігієнічна класифікація умов праці за дії радіаційного чинника (іонізуючі випромінювання) поширюється виключно на роботи з індустріальними джерелами іонізуючих випромінювань. Також на роботи, що виконуються на територіях, які забруднені радіоактивними викидами після аварії на ЧАЕС, поширюються положення закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (1991 р.) з подальшими змінами та доповненнями до нього.

Робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів можлива при застосуванні засобів колективного та індивідуального захисту і скороченні терміну дії шкідливих виробничих факторів (захист часом).

Гігієнічною класифікацією визначені такі основні поняття як:

- умови праці - сукупність чинників виробничого середовища та трудового процесу, які впливають на здоров’я та працездатність людини у процесі її професійної діяльності;

- шкідливий виробничий чинник - чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за умови недотримання гігієнічних нормативів може стати причиною зниження працездатності та погіршення здоров’я аж до появи професійного захворювання;

- небезпечний виробничий чинник - чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини в певних умовах може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров’я;

- важкість праці - характеристика трудової діяльності людини, що визначає ступінь залучення до роботи м’язів і відображає фізіологічні затрати робітника внаслідок фізичного навантаження;

- напруженість праці - характеристика трудового процесу, яка відображає навантаження переважно на центральну нервову систему;

- безпечність праці - створення таких умов праці, коли шкідливі і небезпечні виробничі чинники не можуть впливати на працюючих або їх рівні не перевищують встановлених гігієнічних нормативів.

Виходячи з принципів гігієнічної класифікації, умови праці за ступенем шкідливості та небезпечності поділено на 4 класи:

1 клас - оптимальні умови праці, при яких зберігається здоров’я працюючих та створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.

Мікрокліматичні параметри і чинники трудового процесу відповідають оптимальним гігієнічним нормативам виробничих факторів. Вплив інших несприятливих чинників виробничого середовища не перевищує безпечних для населення рівнів.

2 клас - допустимі умови праці, коли рівні чинників виробничого середовища і трудового процесу не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку упродовж робочого дня або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працюючих і їх потомство у найближчому та віддаленому періодах.

3 клас - шкідливі умови праці, які створюються при наявності шкідливих виробничих чинників, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.

Цей клас за показниками перевищення гігієнічних нормативів під час трудового процесу та вираженістю змін в організмі працівників у свою чергу поділяють на чотири ступеня:

При першому ступені відхилення від гігієнічних нормативів, зазвичай, спричиняють функціональні зрушення в організмі працюючих, які виходять за межі фізіологічних коливань та часто сприяють зростанню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності; після припинення шкідливого впливу чинників ці зрушення можуть зникнути.

Чинники виробничого середовища та трудового процесу при другому ступені здатні спричинити стійкі функціональні зрушення і призводять у більшості випадків до зростання захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, підвищення частоти загальної захворюваності, появи окремих ознак професійної патології.

При третьому ступені - шкідливі чинники виробничого середовища і трудового процесу призводять до підвищення рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та розвитку, в більшості випадків, початкових стадій професійних захворювань.

Четвертий ступінь виділяють тоді, коли чинники виробничого середовища вже здатні призводити до розвитку виражених форм професійних захворювань, значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності працівників з тимчасовою втратою працездатності.

4 клас - небезпечні (екстремальні) умови праці, за яких рівні чинників виробничого середовища можуть протягом робочої зміни (або ж її частини) створити високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя. Прикладом є робота ліквідаторів наслідків аварії на четвертому блоці ЧАЕС, коли зміна тривала інколи 1,5-2 хв та була першою і останньою, тому що вони отримували поглинуту дозу опромінення вище допустимих рівнів.

Вищевказані класи умов праці визначені залежно від вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони; при роботі з біологічними чинниками; з урахуванням показників рівнів шуму, вібрації, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях; при дії електромагнітних та іонізуючих випромінювань; за показниками чинників мікроклімату, а також важкості і напруженості трудового процесу.

Гігієнічна класифікація дозволяє з сучасних позицій дати загальну комплексну оцінку умовам праці, але не дає можливості передбачати всі чинники, що будуть впливати на особовий склад військ і формувань (населення), які діють у надзвичайних ситуаціях воєнних конфліктів, природних і техногенних катастроф, що характеризуються масштабністю руйнувань і нерідко супроводжуються масовою загибеллю людей та тварин.

Форми і Методи ведення сучасної війни передбачають конструювання, створення і використання все нових видів техніки та озброєння, що в свою чергу потребує пошуку і розробки необхідних заходів для підвищення її бойової ефективності з одночасним збереженням боєготовності і боєздатності військ. Одним із шляхів досягнення цього є створення найбільш оптимальних умов праці особового складу на військово-технічних об’єктах.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.