Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях - К.О. Пашка 2005

Основи організації та проведення санітарного нагляду і медичного контролю за харчуванням особового складу військ та населення у польових умовах
Особливості організації проведення санітарно-епідеміологічної експертизи продовольства, що забруднене радіоактивними та отруйними речовинами та заражене бактеріологічними (біологічними) засобами

Санітарно-епідеміологічній експертизі підлягають харчові продукти і Вода, які були забруднені радіоактивними або отруйними речовинами чи заражені бактеріологічними (біологічними) засобами внаслідок дії чинників зброї масового ураження (ядерної, хімічної та біологічної) або катастроф на об’єктах. Прикладом є аварія на ЧАЕС, внаслідок якої відбулось забруднення радіоактивними речовинами значних територій, у тому числі харчової зелені (цибулі, петрушки, щавелю тощо) та джерел водопостачання (озер, річок, криниць, колодязів тощо).

Контроль забруднення (зараження) продовольства проводиться за наказом командира формування (керівника державної адміністрації території) для визначення виду та ступеня забруднення РР, ОР чи зараження БЗ.

Починати проведення контролю треба з отримання інформації у штабах та управліннях координаційних комісій відповідних рівнів щодо даних про радіаційну, хімічну і бактеріологічну (біологічну) обстановку для встановлення можливого забруднення (зараження) продуктів Харчування в осередках (районах) ураження.

Контроль може бути попереднім, лабораторним і експертним (санітарно-епідеміологічна екаспертиза).

Попередній контроль здійснюють з метою первинного (орієнтовного) визначення ступеня забруднення (зараження) продовольства за допомогою приладів: радіометра-рентгенометра (ДП-5В, ДП-5М) або радіометричної лабораторії, хімічної розвідки (ВПХР, ПХР-МВ, МПХР) (рис. 4.13 а, б, в, г). Проводять його безпосередньо у місцях забруднення (зараження) або на площадці спеціальної обробки штатні (позаштатні) хіміки-дозиметристи.

Рис. 4.13. Прилади для визначення ступеня забруднення (зараження) продовольства:

а) вимірювач потужності дози ДП-5В; б) ВПХР; в) ПХР-МВ; г) МПХР

Метою його є:

- сортування запасів продовольства за ступенем та видом забруднення (зараження);

- направлення забрудненого (зараженого) продовольства на спеціальну обробку - дезактивацію, дегазацію або дезінфекцію;

- визначення ступеня очищення (знезараження) продовольства після проведення дезактивації та дегазації.

На підставі даних попереднього контролю експерт приймає рішення про можливість використання продовольства або навпаки про заборону, тоді його проби направляються на лабораторний контроль з метою визначення виду і питомого забруднення продовольства ОР чи РР за допомогою лабораторій: медичної польової хімічної (МПХЛ) та радіометричної в укладці (РЛУ -2). Проводять його фахівці СЕЗ (СЕЛ) у місцях приготування та вживання їжі, випікання хліба, на продовольчих складах тощо.

Процес лабораторного контролю включає:

- приймання і реєстрацію проб продовольства, що доставлені на дослідження;

- первинну обробку проб і приготування із них препаратів та дослідження їх з метою визначення питомого забруднення РР чи ОР, а також виду та ступеня ОР;

- видачу лабораторного висновку.

Санітарно-епідеміологічну експертизу проводять спеціалісти СЕЗ (СЕЛ), а також хімічної та ветеринарної служб у випадках зараження продовольства БЗ, забруднення невідомими видами ОР або за необхідності визначення у ньому якісного та кількісного складу радіоактивних ізотопів. Заходи санітарно-епідеміологічної експертизи включають весь перелік робіт під час попереднього та лабораторного контролю, а також дослідження з метою визначення всіх можливих видів отрут і хвороботворних мікробів, які не можливо визначити силами і засобами польових радіометричних та хімічних лабораторій.

Результати санітарно-епідеміологічної експертизи оформляються актом, який підписує експерт і затверджується посадовою особою, яка дала розпорядження щодо її проведення.

Для достовірності оцінки ступеня радіоактивного забруднення продовольства треба суворо дотримуватися умов відбору проб. Вони відбираються у місцях найбільшого забруднення, які знаходять за допомогою радіометра-рентгенометра (ДП-5В, ДП-5М). На банці - для рідких проб або поліетиленовому мішку - для сипучих, в які упаковують відібрану пробу і герметично закривають (банку поліетиленовою або притертою скляною кришкою, пакет шляхом його перегинання декілька раз з наступним перев’язуванням шнурком), проставляють її номер, указують вид, місце взяття, дату, години та хвилини забруднення (якщо це відомо) і взяття проби, військове звання (посаду) та ініціали і прізвище того, хто її відібрав.

Відбір проб хлібо-булочних виробів, свіжих фруктів та овочів проводять поштучно із верхнього ряду або з поверхневого шару. Пробу вкладають у поліетиленові мішки та прикріплюють до них етикетки.

Проби харчових продуктів, які поміщені в мішки, що складені у штабеля у декілька шарів, забираються у шахматному порядку із найбільше підозрілих місць, при цьому з партії обстежується не менше 10 мішків найбільш підозрілих на забруднення (зараження). Відбирати проби продовольства із мішків можна за допомогою металевого щупа безпосередньо з поверхневого шару під мішковиною або на мішку роблять П-подібний розріз 20-10-20 см, клапоть відгортають і звідти беруть пробу совком на глибину до 3 см, масою біля 100 г (рис. 4.14). З відкритих ящиків, мішків, діжок проби сипучих продуктів відбирають з поверхневого шару товщиною 10-30 мм, проби макаронів та вермішелі - до 10 см.

Відбір проб м’яса, риби, твердих жирів тощо проводиться методом зрізування ножем поверхневого шару товщиною 10 мм. Маса проб м’яса повинна бути не менше 100 г (печінки - 100-150 г).

Проби продуктів рідкої або напіврідкої консистенції забирають за допомогою великої піпетки після попереднього перемішування вмісту ємкості. Об’єм проби має бути не менше 0,2 л.

Після відбору і поміщення проб в тару складається акт про відбір проб у двох примірниках, один із них разом з пробами відправляється в лабораторію.

У воєнний час безпечною для стану здоров’я дорослої людини вважається така концентрація продуктів ядерного вибуху (ПЯВ) у продуктах харчування та воді при їх вживанні протягом 30 діб і більше (крім м’яса і молока тварин, які поїдали ПЯВ з кормами та риби, що була виловлена із водоймищ з вмістом ПЯВ, тому що вони не нормуються із-за значної різниці в концентрації ПЯВ у кістках, кишечнику та інших органах і тканинах): 1 добу - 15∙10⁶ Бк/кг, до 10 діб - 4∙10⁶ Бк/кг, до 30 діб - 2∙10⁶ Бк/кг, більше 30 діб - 1∙10⁶ Бк/кг; для молока: 1 добу - 4∙10⁶ Бк/кг, до 10 діб - 0,5∙10⁶ Бк/кг, до 30 діб - 0,1∙10⁶ Бк/кг.

Рис. 4.14. Відбір проб сипучих продуктів.

Для дітей допустимими концентраціями у продуктах харчування та воді є величини у 5 раз, а у молоці - у 10 раз менше. Ці показники є дійсними для ПЯВ віком від 12 год до 30 діб.

Відбір проб продовольства для визначення забруднення отруйними речовинами здійснюється після виявлення на продовольчому об’єкті (склад, кухня-їдальня, польовий пункт харчування) ознак забруднення ОР. Пробу продукту забирають у місцях найбільшого забруднення на глибині 2-4 см, для чого за допомогою ножиць (ножа) та пінцета роблять зріз з поверхні або зшкрібають совком. Після роздрібнення пробу засипають у склянку ПХР-МВ на 2/3 її ємкості і щільно закручують кришку. До відвідної трубки кришки банки приєднують маркірованим кінцем індикаторну трубку. Протилежний кінець з’єднують з насосом і роблять установлену кількість прокачувань (згідно з інструкцією), після чого поява відповідного забарвлення у індикаторній трубці при його порівнянні з еталоном на касеті для трубок дає можливість визначити застосовану ОР.

Проби харчових продуктів відбирають для проведення специфічної індикації тільки за умови явної підозри на їх зараження біологічними (бактеріологічними) засобами. Вони повинні бути доставлені у лабораторію, у якій є відповідні фахівці та обладнання для індикації, не пізніше ніж через 1-1,5 години після відбору. Індикація проводиться експресними та пришвидшеними методами.

У всіх інших випадках відбір проб харчових продуктів здійснюють з метою проведення санітарно-епідеміологічної експертизи для отримання висновку про можливе подальше їх використання.

Питання для самоконтролю

1. Мета санітарного нагляду за харчуванням особового складу формувань та потерпілого населення. Його зміст.

2. Хто організовує харчування у районі НС?

3. Де і за допомогою якого технічного оснащення готується їжа у районах НС?

4. Назвіть гігієнічні вимоги до польового пункту харчування.

5. Назвіть заходи щодо попередження харчових отруєнь військовослужбовців і порядок розслідування таких випадків.

6. Які Особливості організації харчування в умовах забруднення місцевості та об’єктів РР і ОР, а також зараження БЗ?

7. Назвіть Шляхи та засоби забруднення продовольства РР,ОР та зараження БЗ.

8. Які способи дезактивації, дегазації та дезінфекції можуть бути застосовані для очищення (знезараження) продовольства і тари від РР, ОР та БЗ?

9. Дайте визначення санітарно-епідеміологічної експертизи.

10. Які фахівці, у яких закладах і з якою метою проводять санітарно-епідеміологічну експертизу?

11. Укажіть порядок проведення санітарно-епідеміологічної експертизи.

12. Як оформляються результати санітарно-епідеміологічної експертизи продуктів?

13. Якими силами, засобами і методами та на яких етапах здійснюється санітарно-епідеміологічна експертиза продовольства, що забруднене РР, ОР та заражене БЗ?

14. Укажіть порядок відбору проб продовольства, що забруднене РР, ОР та заражене БЗ.

15. Які концентрації продуктів ядерного вибуху у харчових продуктах та воді вважаються безпечними для стану здоров’я дорослої людини та дитини?