Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Пухлиноподібні захворювання та пухлини кісток
Клінічні симптоми пухлин

Доброякісні пухлини (tumores benigni) клінічно себе, як правило, не проявляють і не впливають на загальний стан організму. Винятком є остеоїд-остеома (мал. 402), яка, виростаючи в кістковомозковій порожнині, супроводжується болем, порушенням сну, апетиту, що виснажує хворого. Інколи доброякісні пухлини великого розміру можуть стискувати прилеглі судини чи нерви, зумовлюючи біль і порушення кровобігу. Якщо пухлини розташовані біля суглобів, вони можуть обмежувати амплітуду рухів. У більшості випадків доброякісні пухлини невеликого розміру є випадковою знахідкою, а остеобластокластому інколи діагностують при патологічному переломі ураженої кістки. Доброякісні пухлини локалізуються переважно в метаепіфізарних ділянках, мають чіткі контури, не болючі і не дають метастазів. На малюнку 398 представлено схему найчастішої локалізації різних пухлин у довгій трубчастій кістці.

При остеомах і остеохондромах пальпацією визначають твердий, нерухомий і неболючий, гладкий або горбистий новоутвір на кістці з нормальними прилеглими тканинами. Суттєвим в діагностиці є інтенсивність росту пухлини: доброякісні ростуть повільно, а пришвидшений ріст (після травми) протягом короткого часу може вказувати на малігнізацію доброякісної пухлини.

Злоякісні пухлини (tumores maligni) з первинною локалізацією у кістках серед усіх пухлин в Україні становлять 1,2 % у чоловіків та 0,9 % у жінок. Клінічно проявляються як місцевими, так і загальними змінами в організмі хворого. Шкода, що у більшості випадків хворі звертаються за медичною допомогою через біль, коли пухлинний процес розповсюджується за межі кістки на прилеглі м'які Тканини. Злоякісні пухлини характеризуються інфільтративним ростом, відсутністю межі між пухлиною та здоровими тканинами.

У міру прогресування росту пухлини біль збільшується, особливо вночі, і стає постійним. Процес надзвичайно швидко прогресує при остеогенній саркомі (мал. 403, 404). Виникає анталгічна контрактура і порушення функцій кінцівки, місцева припухлість та характерна ознака злоякісної пухлини — розширення венозної сітки на шкірі у вигляді голови медузи. Під час пальпації ділянки пухлини виявляють локальну гіпертермію, "плюс-тканину", яка, як правило, нерухома, без чітких контурів та інколи дуже болюча. Пухлина, яка пальпується, є ознакою переходу процесу з кістки на прилеглі тканини. Якщо ріст пухлини і деструкція кістки бурхливі, розміри пухлини збільшуються, може виникнути патологічний перелом. Пухлина може проростати у м'які тканини і виходити на поверхню шкіри.

Мал. 402. Анатомічна локалізація пухлиноподібних захворювань, доброякісних і злоякісних пухлин у довгих кістках (Medewell J.E., Ragsdale B.D., Sweet D.E., 1981). В діафізах: 1 - адамантінома, 2 — остеоїд-остеома, 3 — хондроміксоїдна фіброма, 4 — Саркома Евінга, гістіоцитарна лімфома, мієлома, 5 — Фіброзна Дисплазія, 6 — Фібросаркома.

В метафізах: 7 — фіброзний кортикальний дефект, 8 — остеогенна саркома, 9 — енхондрома. В діафізах і метафізах: 10 — Кісткові кісти і метастази раку, 11 — остеохондрома, 12 — хондробластома, 13 — гігантоклітинна пухлина, 14 — аневризмальні кісткові кісти.

Мал. 403. Періостальна остеосаркома дистальної ділянки стегнової кістки (рентгенограма у двох проекціях).

Мал. 404. Періостальна остеосаркома плечової кістки рентгенологічно.

Злоякісні пухлини зумовлюють загальні зміни в організмі хворого, біль, поганий сон і апетит, виснажують хворого. Хворий худне, з'являється анемія, загальна слабість. Уражуються регіональні лімфовузли і з'являються метастази пухлини в легенях та інших органах, що призводить до смерті хворого.