Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Професійні захворювання опорно-рухового апарату
Епікондиліт плечової кістки

Епікондиліт плечової кістки — одне з розповсюджених професійних захворювань робочої руки. Виникає внаслідок перенапруження і мікротравматизації м'язів, прикріплених до надвідростків плечової кістки. Проявляється у вигляді хронічного асептичного періоститу і тендоміофасциту в зоні латерального або медіального надвідростка плечової кістки.

Найбільше практичне значення має латеральний епікондиліт плечової кістки, який спостерігається у 10-12 разів частіше, ніж медіальний. Розвивається в осіб, робота яких пов'язана з тривалою і напруженою пронацією та супінацією передпліччя при одночасному частому згинанні та розгинанні руки у ліктьовому суглобі (обрубники, вирубники, слюсарі, монтажники, каменярі, маляри, доярки, механізатори).

Патогенез. В основі захворювання лежить мікротравматизація періосту надвідростка внаслідок перенапруженої роботи м'язів, які відходять від латерального або медіального надвідростка плечової кістки. Внаслідок цього розвивається асептичне реактивне запалення з наступними метапластичними змінами як в окісті самого надвідростка, так і в прилеглих до нього фасціях, зв'язках і м'язах. Деяке значення в розвитку запалення має і місцеве порушення кровообігу в зоні надвідростка в результаті травматизації.

Патологоанатомічна картина. Існує думка, що внаслідок перенапруження м'язів у них накопичуються продукти обміну речовин, які призводять до колоїдного набухання, закляклості, в результаті чого виникає асептичне запалення.

Діагноз. Для встановлення діагнозу, крім даних про конкретні умови праці, початок і перебіг захворювання, необхідно мати точне уявлення про клінічні прояви. Основним симптомом вважають болючість при пальпації латерального та медіального надвиростків плечової кістки, гострий біль у надвиростку при напруженому розгинанні кисті (симптом Томсена), значне зниження динамометричних показників із хворого боку.

Лікування. Враховуючи патогенетичну суть епікондиліту, першочерговим завданням є зняття м'язового напруження і подразнення ділянки надвідростка. Для цього верхню кінцівку іммобілізують гіпсовою лангетою від кінчиків пальців до середньої і навіть верхньої третини плеча, щоб виключити функцію м'язів, які прикріплюються до надвиростка. Хворому призначають теплові процедури, УВЧ-терапію, аналгетики, протизапальні препарати.

На практиці виправдало себе застосування кеналогу-40 (1 мл), який розводять 0,5 % розчином новокаїну (3-4 мл) з антибіотиком і вводять місцево в ділянку максимальної болючості. Якщо хворого своєчасно починають лікувати, то вистачає однієї ін'єкції кеналогу, а коли хворий звернувся пізніше, то кеналог доводиться вводити два-три рази з інтервалом у 5-7 днів.

Майже в усіх випадках досягають добрих результатів лікування, але якщо не виключені попередні шкідливі чинники, то можуть виникати рецидиви епікондиліту.

Інколи при хронічному перебізі процесу і при частих рецидивах хворих оперують. Операція полягає у видаленні підсухожилкової бурси і просвердлюванні надвідростка спицею Кіршнера у п'яти-шести місцях.

Експертиза непрацездатності. На початковій стадії захворювання хворі тимчасово непрацездатні. При терапевтичному ефекті хворого на якийсь час переводять на легку роботу з оплатою листка непрацездатності.

У випадку рецидиву необхідне раціональне працевлаштування. Якщо це неможливо зробити, хворого скеровують на МСЕК.