Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Остеомієліт
Склерозуючий остеомієліт Гарре (Kare Garre)

Склеротичний остеомієліт Гарре — це хронічний запальний процес із лагідним перебігом. Найчастіше ця хвороба зустрічається у 20-30-річному віці, інколи у дітей і юнаків і, як правило, локалізується в діафізі великогомілкової, стегнової і плечової кісток.

Остеосклеротичне запалення кістки (ostitis chronica diffusa scleroticans Garre) клінічно проявляється відчуттям помірного болю у ділянці ураження діафіза довгої трубчастої кістки внаслідок запальних змін в її структурі, без ознак гострого запалення і змертвіння кістки (Chapmann М., 1988; Collert S., Jacson J., 1982; Dega W., 1974; Handrick W. із співавторами, 1991).

Це спричинює продуктивні процеси в окісті та ендості без появи гною (Van Linthoudt D., Ott Н., 1991; Bouzaiene М. et al., 1995; Pape H. et al., 1995).

Таблиця 13. Гострий остеомієліт, загострення хронічного остеомієліту (норицева форма) при зниженні абсолютного вмісту Т-лімфоцитів, Тх: Тс<1, високому (>200 од. опт. щільності) рівні ЦІК

Препарат

Спосіб введення

Схеми для дорослих

Добова доза для дітей

Т-активін

тималін

тимоген

підшкірно

внутрішньом ’язово

1) внутрішньом’язово

2) місцево (краплі в ніс)

1.0-0,1 % (100 мкг) 1 раз на добу № 3-5

5-20 мг 1 раз на добу № 3-7

1.0-0,01 % (100 мг) 1 раз на добу № 3-7

до 1 мл 0,01 % р-ну на добу

50 мкг

до року - 1 мг 1-3 роки - 1-2 мг 50 мг до 0,5 мл

спленін

декаріс

внутрішньом’язово

per os

по 1 мл через день № 5-10

по 150 мг 1 раз на тиждень до 1 місяця

50 мг

нуклеїнат натрію

per os

по 200 мг 2 рази на добу до 1 місяця

200 мг

ентеросгель

per os

по 1 ст. ложці зранку за 1,5 години до їжі

1 чайна ложка

відвар кропиви

per os

1 ст. ложка на 1 склянку окропу, настояти 3 години, пити по 1/3 склянки 3-4 рази на добу

1 чайна ложка на 1 склянку окропу, настояти 3 години, пити по 1/3 склянки 3-4 рази на добу

Таблиця 14. Хронічний остеомієліт у стадії ремісії та при наявності уповільненої консолідації

Препарат

Спосіб введення

Схеми для дорослих

Добова доза для дітей

Т-активін

підшкірно

1,0-0,1 % (100 мкг) 1 раз на добу № 1-3

50 мкг

тимоген

внутрішньом’язово

1,0-0,01 % (100 мг) 1 раз на добу № 1-5

50 мг

спленін

внутрішньом’язово

по 1 мл через день № 3-7

-

ретаболіл

внутрішньом’язово

по 0,5 мл 1 раз на тиждень № 5

5 мг

продигіозан

внутрішньом’язово

0,2 мл0,005 % розчину через 3-4 дні

0,1-0,4 мл

нуклеїнат натрію

per os

по 200 мг 2 рази на добу до 1 місяця

200 мг

метилурацил

per os

по 500 мг 3-4 рази на день 1-1,5 місяця

до року - 50 мг 1-3 роки - 100 мг 3-8 років - 250 мг старше 8 років - 250-500 мг

настоянка трави чистотілу

per os

10 % на 70° спирті по 1-1,5 крапель 2-3 рази на добу 1-3 місяці з перервами в прийомах 10 днів

після 7 років 3-5 крапель

Відчуття болю, особливо вночі, може тривати дуже довго і виникати після перевантаження кінцівки. Інколи в ділянці запального процесу в кістці може бути незначний набряк м'яких тканин, і в цій ділянці хворий може реагувати на біль при натискуванні. Інколи буває локальний субфебрилітет.

Рентгенологічно виявляють склеротичне потовщення ураженої ділянки кістки з відсутністю кісткової структури, зі звуженим кістковим каналом і періостальним нашаруванням (мал. 398).

Швидкість осідання еритроцитів буває збільшеною з незначним лейкоцитозом периферичної крові. Інколи підвищений рівень лужної фосфатази.

При біопсії з ділянки ураженої кістки виявляють неспецифічне запалення без ознак нагноєння, але з вираженим склерозом.

При бактеріологічних дослідженнях, як правило, мікрофлори не висівають (Collert S., 1982; Chapmann ML, 1988; Van Linthoudt D., Ott H., 1991). Хоча деякі автори вважають, що причиною остеомієліту Гарре є маловірулентна мікрофлора (стафілокок) при зміненій реактивності організму.

Інколи, на основі рентгенографії, доводиться диференціювати хронічний склерозуючий остеомієліт Гарре з пухлиною кістки, остеоїдостеомою, хворобою Педжета або з післятравматичним репаративним процесом.

Мал. 398. Хронічний склерозуючий остеомієліт Гарре правої стегнової кістки.

Лікування склерозуючого остеомієліту в основному зводиться до консервативних методів — призначення аналгетиків та остеотропних антибіотиків широкого спектра дії. Бажано бактеріологічно дослідити мазок із носоглотки і визначити чутливість мікрофлори до антибіотиків. Із висіяної мікрофлори виготовляють автовакцину і проводять курс лікування протягом 15-25 днів.

Якщо процес довготривалий, локальний біль постійно тривожить хворого, а консервативне лікування не ефективне, виконують операцію. Найчастіше, у першу чергу, проводять просвердлювання патологічно зміненої кістки за методом Бека. Склерозовану кістку просвердлюють спицями Кіршнера у багатьох місцях, інколи перехресно.

Ефективною буває операція трепанації кістки, утворення вікна у склерозованій кістці аж до кісткового каналу (Dega W., 1974; Chapmann М., 1988; Van Linthoudt D., 1991; Bouzaiene M. et al., 1995; Pape H. et al., 1995).

Таким чином, застосування остеотропних антибіотиків, автовакцинотерапії та фенестрації склерозованої кістки є найбільш раціональним методом лікування хворих.