Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Неврогенні артропатії
Табетична артропатія

При табетичній артропатії найчастіше (більше 50 %) уражується колінний суглоб і хребет (24 %), рідше кульшовий суглоб (17 %) та інші суглоби нижньої кінцівки.

Суглоби верхньої кінцівки уражуються дуже рідко, і ці ураження становлять дещо більше 5 %, з перевагою у початковий період захворювання tabes dorsalis (Нестор Р., 1975).

Табетична артропатія має бурхливий початок і проявляється значним опуханням суглоба, яке виникає протягом одного дня. Характерним є відсутність болю в ураженому суглобі. На початку хвороби хворий скаржиться лише на опухання суглоба, причини якого не знає.

Наочні ознаки табетичної артропатії видно при ураженні колінного суглоба. Суглоб значно збільшений в об'ємі з нормальним неболючим обсягом рухів. Шкіра над коліном нормального кольору, тонка, інколи з поодинокими прожилками венозних судин.

Місцева температура нормальна. При пальпації виявляють переповнений рідиною суглоб. При пункції добувають в'язкий солом'яно-жовтий ексудат.

На початку артропатії рентгенологічно деструктивних змін у суглобі можна не виявити, хоч епіфізи бувають гіпертрофованими і деформованими. Загальні аналізи крові і сечі нормальні.

У зв'язку з відсутністю болю і нормальною функцією суглоба хворі рідко звертаються до лікаря.

Оскільки табетична артропатія прогресує, виникає значна деструкція ураженого суглоба, що зумовлює надмірний обсяг рухів, часто у невластивих площинах, що знижує функцію кінцівки, хоча болю хворий не відчуває. Інколи хворі відчувають хрускіт в опухлому суглобі під час рухів.

При обстеженні хворого виявляють вже описані зміни. Можна чітко визначити неболючу патологічну рухливість у суглобі, його нестабільність, порушення осі кінцівки.

Рентгенологічно виявляють деструкцію суглобових кінців кісток, дифузний остеопороз метаепіфізів, вільні кісткові фрагменти у порожнині суглоба. Поряд з цим, визначаються і продуктивні процеси.

При табетичному процесі у кульшовому суглобі внаслідок остеолізу виникають підвивихи і вивихи стегнової кістки з аналогічними деструктивними змінами (мал. 363).

Мал. 363. Рентгенограма кульшового суглоба при табетичній артропатії: остеоліз головки і шийки стегнової кістки.

Табетичне ураження хребта, як правило, локалізується у поперековій ділянці, захоплюючи два-три хребці (мал. 364). Процес має латентний перебіг. Незважаючи на значні патологічні зміни у хребцях, не буває корінцевих розладів і відчуття болю. Процес остеолізу охоплює тіла і дуги хребців з одночасним продуктивним процесом у вигляді значних кісткових містків між хребцями. Інколи бувають значні деформації і навіть спондилолістез уражених хребців.

Діагностика табетичної артропатії ґрунтується на анамнезі, класичних клінічних та рентгенологічних проявах і особливо на відсутності болю при значних деструктивних змінах у суглобі. Реакція Вассермана може бути позитивною і негативною, що залежить від того, лікувався хворий чи ні, і часу закінчення розвитку сифілісу. Хворий повинен лікуватись у венеролога.

Мал. 364. Рентгенограма хребта з табетичним ураженням хребців L₄-L₅.