Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Неврогенні артропатії
Хондроматоз суглоба

Хондроматоз суглоба — відносно рідкісне захворювання, яке найчастіше буває у чоловіків працездатного віку, міцної будови тіла. У жінок він трапляється втричі рідше.

Вперше цю хворобу описав Henderson і Jones, тому її ще називають за прізвищами цих авторів.

Суть захворювання полягає у наявності хрящових або кістково-хрящових тіл (різного невеликого розміру) у синовіальній оболонці і вільних тіл у порожнині суглоба, які відпали від цієї оболонки.

Як правило, хондроматоз локалізується в колінному або ліктьовому і дуже рідко в кульшовому і плечовому суглобах (мал. 365).

Поява вільних хрящових і кістково-хрящових тіл у порожнині суглоба може виникнути при артрозі, розсікаючому остеохондрозі, невропатичних артритах тощо, але вони відрізняються від первинного хондроматозу, причина якого дотепер залишається остаточно не з'ясованою.

Існує багато думок щодо причини виникнення хондроматозу суглоба, але прийнято вважати, що він є наслідком метаплазії у внутрішньому сполучнотканинно му шарі синовіальної оболонки. При гістологічних дослідженнях синовіальної оболонки при хондроматозі знаходять групи розбухлих сполучнотканинних клітин, що свідчить про їх метаплазію у Хрящ. Якщо вже розпочалось утворення дрібних острівців хряща у синовіальній оболонці, то вони дуже повільно збільшуються, окутуються з усіх боків цією оболонкою. Внаслідок рухів у суглобі острівці хряща спочатку залишаються прикріпленими ніжкою до оболонки, а потім ніжки відриваються від неї і хрящові тіла вільно знаходяться у порожнині суглоба.

Мал. 365. Рентгенограма ліктьового суглоба при хондроматозі і вільні хондроматозні тіла, видалені під час операції.

Випавші вільні хрящові тіла плавають у синовіальній рідині і, живлячись нею, ростуть. Ось чому під час операції виявляють різні розміри цих тіл, які інколи досягають величини квасолі. Вони вкриті гладким шаром хряща, а при розрізі видно, що у центрі вони осифіковані. У малих вільних хрящових тілах можна гістологічно виявити початкові явища осифікації.

На початку хвороба клінічно не проявляється, але з часом, коли з'являються вільні тіла у порожнині суглоба, хворий може відчувати хрускіт і ниючий біль у суглобі при ходінні, інколи наявна припухлість суглоба внаслідок синовіїту. Більшого розміру тіла можуть защемлюватись під час рухів між суглобовими поверхнями і блокувати суглоб. Часті защемлювання є основною причиною звернення хворого за медичною допомогою.

При огляді можна виявити згладженість контурів колінного чи ліктьового суглобів, пальпаторно під час рухів відчувають хрускіт у суглобі і навіть рухомі щезаючі вільні тіла.

На рентгенограмах видно лише вільні хрящові тіла, які звапніли або скостеніли, їх може бути дуже багато, різної величини, вони можуть знаходитись не лише у порожнині суглоба, але й у з'єднаних з ним заворотах, які внаслідок синовіїту значно розширені (у верхньому завороті коліна, у нижньому плечового суглоба тощо).

При довготривалому хондроматозі може розвинутись артроз ураженого суглоба.

Щоб побачити нескостенілі вільні хрящові тіла у суглобі, виконують контрастну артрографію або сонографію.

Рентгенологічні дані при хондроматозі настільки характерні, що не доводиться його диференціювати з іншими захворюваннями суглобів.

Лікування хондроматозу суглоба лише оперативне. Операцію виконують під наркозом і гемостатичним джгутом.

Класичним доступом до потрібного суглоба розкривають його порожнину. Відразу зі синовіальною рідиною з рани випадають вільні хрящові тіла. Після видалення усіх вільних тіл суглоб промивають фізіологічним розчином або розчином фурациліну 1:5000 і оглядають синовіальну оболонку. Інколи у ній можна виявити дрібні гіпертрофовані ворсини, у яких просвічуються білі вкраплення. Враховуючи патогенетичну суть хондроматозу, незважаючи на наявність чи відсутність патологічних змін у синовіальній оболонці, необхідно виконати синовектомію або більш технічно простішу синовкапсулектомію.

Рану пошарово зашивають і дренують суглоб протягом 24 годин. Кінцівку іммобілізують гіпсовою шиною до загоєння рани.

Щоб після синовектомії не виникло рубцевої контрактури, доцільно вводити у суглоб через два-три дні після операції 0,5 % розчин новокаїну, який діє обезболююче і запобігає зрощенню оперованих глибоких шарів тканин. Інколи хірурги обмежуються лише видаленням вільних тіл і парціальною синовектомією за допомогою артроскопічної техніки.

Починаючи з п'ятого-шостого дня хворий розробляє оперований суглоб.

Після видалення хрящових тіл із суглоба і синовектомії майже завжди бувають добрі функціональні результати.