Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Захворювання суглобів
Інфекційні артрити відомої етіології
Дизентерійний артрит

Дизентерійні артрити трапляються надзвичайно рідко, оскільки тепер добре налагоджена діагностика і лікування дизентерії. Артрит, як правило, розвивається в період одужання хворого на дизентерію, а іноді через один-два місяці після одужання. Такі випадки бувають, коли дизентерія не діагностована або не лікована належним чином.

Вважають, що дизентерійні артрити є токсикоалергічного походження, оскільки при серозному і серозно-фібринозному синовіїті в пунктаті збудника дизентерії не виявляють, хоч Ланговий А.М. вказує, що у деяких випадках може бути метастатичний артрит, при якому інколи висівають збудника.

Також існує гіпотеза про те, що після- дизентерійний артрит може виникнути внаслідок вторинної кишкової інфекції, яка через виразки у кишечнику попадає у кров і гематогенно заноситься у суглоб.

Дизентерійний артрит може проявлятись у вигляді моно- або поліартриту. Найчастіше уражуються колінні і гомілковостопні суглоби.

Клінічно дизентерійний артрит може мати гострий або підгострий перебіг. Температура тіла підвищується, виникає припухлість суглоба та сильний біль.

Пальпаторно визначають локальну гіпертермію і наявність ексудату у суглобі. При обстеженні біль різко посилюється.

При пункції суглоба виявляють ексудат зі значною кількістю фібрину, а цитологічно — полінуклеари. Аналіз крові вказує на запальний артрит із лейкоцитозом і вираженою ШОЕ.

Дизентерійний артрит під впливом лікування має сприятливий перебіг без жодних наслідків. Інколи він переходить у хронічний артрит із довготривалим рецидивуючим перебігом. Тоді хворий худне, спостерігається атрофія м'язів, контрактура, рентгенологічно виявляють остеопороз суглобових кінців, а при значному синовіїті — розширену суглобову щілину.

З часом ці явища минають, якщо правильно комплексно лікувати хворого. Лікування залежить від характеру перебігу хвороби. При гострому артриті призначають антибіотики, які застосовують для лікування дизентерії, десенсибілізуючі препарати, кінцівку іммобілізують гіпсовою шиною, при надмірному випоті пунктують суглоб і досліджують ексудат. На ділянку суглоба призначають теплові процедури, а після затухання гострих явищ проводять масаж м'язів кінцівок, ЛФК. Хворому допомагають озокерито-парафінові аплікації і грязелікування.

При хронічному рецидивуючому артриті проводять аналогічне лікування, але особливого значення надають ЛФК і масажу м'язів, які відновлюють їхню масу і силу, амплітуду рухів у суглобі, що можуть бути різко ослабленими внаслідок продуктивних змін, що розвиваються у суглобі.