Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Захворювання суглобів
Артрити невстановленої етіології
«Летючий» (транзиторний) коксит

Болючий кульшовий суглоб трапляється досить часто і буває різної етіології. Серед різних хворобливих синдромів із характерними клінічними і рентгенологічними ознаками, які не створюють діагностичних труднощів, летюче запалення кульшового суглоба (coxitis infantilis fugax) у дітей часто є причиною діагностичних помилок, особливо при ранніх проявах хвороби.

"Летючий коксит" є запальним процесом невиясненої етіології (Kiepurska А. із співавт., 1973; Bernd L. et al., 1992), який буває в основному у дітей обох статей, хоча Богдан (Bogdan J. et al., 1998) вказує, що хлопчики хворіють частіше. Як правило, хворіють діти у віці від 2 до 17 років, з них 83 % складають діти віком від 3 до 10 років. Цю хворобу вважають летючою, з досить коротким перебігом і без істотних наслідків, хоча Walderrama J. А. (1991) вказує, що вона зумовлює передчасні дегенеративні зміни в суглобі. Найчастіше діти скаржаться на болі в кульшовому суглобі (72 %) або іррадіюючі в коліно, що часто дезорієнтує лікаря.

Як правило, діти поступають у стаціонар через тиждень і більше від часу появи перших ознак хвороби, після консультації і лікування в поліклініках. Деякі хворі пов'язують причину захворювання з травмою (Kiepurska А. із співавт., 1972; Kotban М. із співавт., 1991), у 5 % випадків виявляють алергію, але у 30-50 % "летючий" коксит виникає після перенесеної інфекції верхніх дихальних шляхів за тиждень або навіть за місяць до появи болю у кульшовому суглобі (Koszla М., 1968; Bernd L. et al., 1992; Napiontek M. із співавт., 1998).

Домінуючою ознакою хвороби є біль у кульшовому суглобі та кульгання. При клінічному обстеженні в усіх дітей спочатку виявляють відсутність фізіологічного додаткового перерозгинання стегна, а пізніше захисну анталгічну згинальну контрактуру, яка може бути вираженою в різній мірі. У більшості з них буває обмеження ротаційних рухів у суглобі, особливо присерединної ротації.

При лабораторних дослідженнях лише у деяких дітей можна виявити дещо підвищений лейкоцитоз і серомукоїд, збільшену ШОЕ. Дослідженнями встановлено неспецифічне запалення синовіальної оболонки з накопиченням ексудату в суглобі.

Для уточнення діагнозу користуються сонографією, оглядовою рентгенографією і комп'ютерною томографією.

"Летючий" коксит (coxitis fugax) необхідно диференціювати з хворобою Лег — Кальве — Пертеса, банальним інфекційним чи туберкульозним кокситом, юнацьким епіфізеолізом, пухлинним процесом.

У діагностиці остеохондропатії (хвороби Пертеса) і юнацького епіфізеолізу важливою є оглядова рентгенографія, особливо у бічній проекції, що дає можливість виявити ранню стадію хвороби. Нормальні показники лабораторних досліджень, а також стерильність синовіальної рідини виключають інфекційний запальний процес.

Сцинтиграфія, за даними літератури (Carty Н. et al., 1984; Gopakumar Т. S. et al., 1992), є також діагностичним стандартом, який полегшує діагностику і вибір тактики лікування.

Однак відомий алгоритм діагностичної тактики не всюди можна застосувати, у зв’язку з відсутністю потрібної техніки (Taylor G. R., Clarke N. М., 1994; Berman L., Edwards D., Jacobson S., 1995).

Тому таких дітей госпіталізують, щоб уточнити діагноз доступними засобами і призначають лікування.

При вираженому болю і контрактурі в суглобі призначають ліжковий режим з манжетковим витяганням кінцівки, аналгетики, десенсибілізуючу терапію. Запальні явища стихають через 8-10 днів.

При виявленні вогнищ інфекції (каріозні зуби, катар верхніх дихальних шляхів тощо) проводять санацію, і навіть антибактеріальну терапію. Після стихання болю проводять фізіобальнеотерапію. Застосування парафіново-озокеритових аплікацій поліпшує кровобіг у суглобі, сприяє ліквідації ексудату і контрактури, відновленню функцій суглоба.

Після виписки зі стаціонару діти повинні знаходитись на диспансерному обліку з періодичним оглядом ортопеда. При необхідності потрібно через три-чотири місяці повторити рентгенографію кульшового суглоба.