Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Природжені і набуті вади нижньої кінцівки
Природжені вади гомілки
Природжена ротація гомілки

Багато дітей раннього і дошкільного віку ходять, наступаючи на приведені стопи внаслідок присередньої ротації гомілок і стегон. Слід сказати, що в процесі росту дитини, тобто росту кісток у довжину, відбувається торсія стегнових кісток зі зменшенням шийково-діафізарного кута, антеверсія і бічна торсія кісток гомілок (мал. 183, 184).

Отже, у процесі росту ступінь ротації кісток і стоп нормалізується. Поліпшити його можна застосуванням масажу, редресацій, корегуючих шин на ніч, ортопедичних черевичок.

Якщо Консервативні Методи Лікування не допомагають, а в процесі росту деформація не зменшується і зумовлює вторинні зміни у гомілковостопному суглобі (ненормальна кісточкова вилка порушує нормальний ріст надп'яткової кістки), тоді хворих оперують.

Перед операцією за рентгенограмою на папері замальовують форму великогомілкової кістки і вимірюють оптимальнй рівень остеотомії на висоті скривлення, витинаючи клинець, а якщо цього недостатньо, то визначають місця подвійної чи потрійної остеотомії. Під час операції розтинають м'які Тканини лише в місцях потрібної остеотомії. Окістя розтинають поздовж, частково відшаровують його і розтинають кістку підокісно. Потім розсікають малогомілкову кістку на 3-4 см нижче великогомілкової, вирівнюють вісь гомілки і ротацією відновлюють нормальне положення стопи, і навіть на 10-15° збільшують її бічну ротацію. Гіпсову пов'язку накладають на час від двох до трьох з половиною місяців, залежно від віку дитини. Після кісткового зрощення проводять реабілітаційне лікування. Операцію на другій нозі виконують через 6 місяців.

Мал. 183. Природжена ротація гомілок.

У випадку, коли скорегувати вісь гомілки під час операції не вдасться, тоді слід накласти апарат Ілізарова і поступово скорегувати вісь.