Цитологія, загальна гістологія та ембріологія - В. К. Напханюк 2002

Цитологія

Цитологія (cytologia, cytos — Клітина, logos — наука) — наука про будову, розвиток і функції тваринних і рослинних клітин.

Клітина (cellula) — елементарна жива одиниця організму, яка відокремлена від навколишнього середовища активною мембраною, є структурно упорядкованою системою біополімерів, що утворюють ядро, цитоплазму, а також інші субклітинні компоненти (Органели і включення), бере участь в єдиній сукупності метаболічних процесів, спрямованих на забезпечення підтримки і відновлення системи в цілому.

Клітини в живих організмах можуть бути двох типів: які містять ядро (еукаріотичні) та які не містять ядра (прокаріотичні).

Організми, які складаються з еукаріотичних клітин, називають еукаріотами, з прокаріотичних — прокаріотами.

Окрім клітин в організмі містяться й неклітинні структури, які є похідними клітин. Неклітинні структури поділяються таким чином:

— ядерні — які містять ядро й виникають внаслідок злиття клітин (симпласти) або незавершеного поділу (синцитії);

— без’ядерні — структури, які є продуктом життєдіяльності окремих груп клітин (аморфна речовина сполучної Тканини).

Усі еукаріотичні клітини мають однакову будову: вони складаються з трьох основних компонентів: Клітинна оболонка, Цитоплазма, ядро (рис. 6).

Клітинна оболонка відокремлює цитоплазму клітини від навколишнього середовища або сусідніх клітин та забезпечує взаємодію клітин з елементами навколишнього середовища.

Цитоплазма складається з гіалоплазми та організованих структур, до яких належать органели і включення.

Ядро складається з ядерної оболонки, каріоплазми, хроматину (хромосом), ядерця.

Рис. 6. Структурні компоненти клітини

Ці компоненти клітин, взаємодіючи між собою, забезпечують існування клітини як єдиного цілого.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.