Медична радіологія - Лазар А.П. 2008

Променеве дослідження органів сечостатевої системи
Пухлини органів сечової системи

В органах сечової системи утворюються переважно злоякісні пухлини. Доброякісні пухлини не досягають великих розмірів і спостерігаються рідко. Серед злоякісних пухлин нирок у дорослих найчастіше зустрічається нирковоклітинний рак, а у дітей - нефробластома.

Нирковоклітинний рак (гіпернефрома) розвивається з кіркового шару ниркової паренхіми і розташовується здебільшого у верхньому або нижньому сегментах. Клінічно у хворих відзначаються тягнучі болі у попереку, схуднення, Гематурія, прискорення ШОЕ. Променевими методами дослідження при гіпернефромі можна виявити збільшення, деформацію та зміщення нирки (мал. 250).

За допомогою УЗД пухлина виявляється у вигляді округлого, переважно ехопозитивного утвору з нечіткими контурами. На КТ гіпернефрома зазвичай ізоденсна, тому виявляють її за непрямими ознаками (випинання у пазуху чи на поверхнею нирки), а безпосередньо - при контрастуванні (підвищення інтенсивності зображення пухлини у судинну фазу контрастування). Часто нирковоклітинний рак має неоднорідну щільність, обвапнюється у 10% випадків, що добре виявляється на КТ, рано дає метастази, переважно в кістки і Легені. На ретроградній урограмі пухлина дає дефекти наповнення миски і чашечок, їх деформацію, нерівність і нечіткість контурів. Сцинтиграфічно виявляється дефект накопичення РФП - «холодне вогнище» (мал. 251).

Нефробластома (Пухлина Вільмса) зустрічається здебільшого у дітей до 5 років. УЗД, КТ, МРТ виявляє збільшення розмірів нирки, горбистість її контурів, у випадку проростання капсули пухлиною - нечіткість контурів нирки; новоутворення має неоднорідну структуру та нерівні контури.

Мал. 251. Нирковоклітинний рак правої нирки на КТ (А) та сцинтиграмі скелета з ^99mТс (Б - вигляд спереду, В - вигляд ззаду). На сцинтиграмі виявляється підвищення накопичення РФП у м’яких тканинах правої половини живота без візуалізації правої нирки.

Пухлини сечоводів частіше локалізуються у нижній, або, рідше, у верхній третинах сечоводів. Екзофітна пухлина проявляється у контрастованому сечоводі дефектом наповнення, оточеним невеликим розширенням (мал. 252). Ендофітна пухлина проявляється обструктивним синдромом.

Рак сечового міхура клінічно проявляється дизурією з імперативними потягами до сечовипускання. УЗД виявляє пухлини, більші за 0,5 см на задній та бічній стінках, і більші за 1 см - на передній стінці міхура. КТ та МРТ не тільки виявляє пухлину, але й метастази у регіональні лімфовузли: вузли понад 1 см вважаються патологічними.

Мал. 252. Обструкція сечоводів на урограмі (схема).

А - сечокам’яна хвороба;

Б - екзофітна пухлина сечоводу;

1 - регіональний спазм в ділянці каменя;

2 - гіпотонічний Сечовід під перешкодою.

Мал. 253. Рак сечового міхура (стрілка) на цистограмі.

Під час цистографії рак виявляється у вигляді дефекту наповнення з нерівними і нечіткими контурами (мал. 253); Сечовий міхур при цьому часто деформований.