Медична радіологія - Лазар А.П. 2008

Методи променевої діагностики
Інтервенційна радіологія

Інтервенційна радіологія - галузь медичної радіології, що базується на застосуванні методів променевої діагностики для виконання малоінвазивним втручань з метою діагностики та Лікування.

Суть інтервенційної радіології полягає в поєднанні в одній процедурі діагностичної і лікувальної маніпуляції (мал. 23). На першому етапі дослідження визначається характер і об’єм пошкодження, на другому етапі, як правило, не перериваючи дослідження виконують потрібні лікувальні маніпуляції за допомогою спеціальних інструментів.

Мал. 24. Пункційна біопсія під контролем КТ. А - на КТ-скані в горизонтальній площині у порожнині таза виявляється інфільтративна маса, пункційна голка потрапила у петлю кишки; Б - голка проходить повз петлю кишки; В - пункційна голка у товщі інфільтративної маси, патоморфологічне Заключення - ректальна карцинома.

На сьогодні існують такі головні напрями інтервенційної радіології: ендоваскулярні втручання, ендобіліарні втручання, ендоезофагіальні втручання, ендоуренальні втручання, ендобронхіальні втручання, аспіраційна біопсія (мал. 24), черезшкірні дренування кіст і абсцесів, черезшкірні операції на різних органах і системах.

Усі маніпуляції виконуються частіше черезшкірно за допомогою спеціальних інструментів. За ефективністю ці втручання як правило не поступаються звичайним хірургічним. Однак вони дозволяють виключити відкритий хірургічний доступ і скоротити термін перебування пацієнта у стаціонарі. Інтервенційні процедури виконуються під контролем променевого методу, який дає інформацію в режимі реального часу. Маніпуляції можуть здійснюватись за допомогою Х-променевого та ультразвукового методів, рентгенівського комп’ютерного або МР- томографів. Під час виконання таких процедур виконуються правила асептики і антисептики. Підготовка пацієнта включає премедікацію і анестезію.

Проводити дилятацію судин підконтролем флюороскопії першими запропонували американці Ч. Доттер (Ch. Dotter) и М. Юдкінс (М. Judkins) у 1964 році. Особливо перспективною вона стала з появою у 1979 році принципово нової конструкції балонного катетера швейцарського лікаря А. Грюнтцига, (A. Gruentzig).

Мал. 25. Ендоваскулярне втручання (стентування) на серії рентгенограм.

А - на ангіограмі виявляється звуження зовнішньої клубової Артерії більш ніж на 50%;

Б - після Введення стента стеноз повністю зник.

Мал. 26. Стентування на серії рентгенограм. А - на ангіограмі зовнішньої клубової артерії у хворої з великою пухлиною у порожнині таза виявляється кровотеча (біла стрілка); Б - встановлення стента у пошкоджену судину зупиняє кровотечу; В - на заключній рентгенограмі виявляється стент (чорна стрілка) та залишки неконтрастованої крові у порожнині таза (білі стрілки).

У теперішній час балонна ангіопластика судин є одним з основних методів лікування стенозів артерій. Проте у 30-40% пацієнтів після цієї процедури достатньо швидко трапляється рецидив. І хоча балонну ангіопластику можна повторювати, краще застосовувати стентування. Стент - це ендоваскулярний протез, що являє собою трубчасту металеву конструкцію і використовується для зміцнення стінки судини (мал. 25, 26).

Одним з різновидів ендоваскулярних втручань є емболізація судин. Емболізацію використовують для зупинки кровотеч (мал. 27), лікування ангіом, аневризм, судинних мальформацій, нориць, а також закриття судин, що живлять пухлину. Для емболізації використовують сучасні штучні матеріали.

У багатьох випадках застосування методів інтервенційної радіології дозволяє уникнути проведення великих хірургічних операцій. Тому зараз інтервенційна радіологія - одна з найдинамічніших галузей медичної радіології, що стрімко розвивається.