Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Периферична нервова система
Черепні нерви
Язикоглотковий нерв (ІХ)

Язикоглотковий нерв (n. glossopharyngeus) (мал. 239, 258) за функцією змі­шаний. Має чутливе — одиночне Ядро (nucleus solitarius), рухове — подвійне ядро (nucleus ambiguus) та парасимпатичне — нижнє слиновидільне ядро (nucleus salivarius inferior), які розміщені в довгастому мозку. 3 речовини дов­гастого мозку язикоглотковий нерв виходить 4—5 корінцями із задньої бічної борозни позаду оливи і прямує до яремного отвору. В яремному отворі нерв потовщується й утворює невеликих розмірів чутливий верхній вузол (ganglion superius), а після виходу із цього отвору в ділянці кам’янистої ямки скроневої кістки міститься дещо більший нижній вузол (ganglion inferius). Вийшовши з яремного отвору, язикоглотковий нерв прямує вниз, лягає між внутрішньою сонною артерією та внутрішньою яремною веною і йде вперед та медіально, досягаючи кореня язика.

Мал. 258. Язикоглотковий, блукаючий, додатковий та під’язиковий нерви (за М. Р. Сапіним)

1 — трійчастий вузол; 2 — язикоглотковий нерв; 3 — Додатковий нерв; 4 — Блукаючий нерв; 5 — верхній шийний вузол; 6 — Шийне сплетення; 7 — нижній гортанний нерв; 8 — шийна пет­ля; 9 — верхній гортанний нерв; 10 — під’язиковий нерв; 11 — язиковий нерв

Верхній і нижній вузли язикоглоткового нерва містять тіла чутливих нейронів. Центра­льні відростки клітин цих вузлів прямують у Довгастий мозок до чутливого ядра язикоглоткового нерва (ядро одиночного шляху), а периферичні відростки у складі його гілок ідуть до слизової оболонки глотки, середнього вуха, сонної пазухи і сонного клубочка.

Чутливі волокна язикоглоткового нерва формують такі гілки:

Глоткові гілки (rr. pharyngeales) — 3—4 гілки, що досягають бічної стінки глот­ки й іннервують слизову оболонку глотки; разом з глотковими гілками блукаючого нерва формують глоткове сплетення.

Гілка сонної пазухи (r. sinus carotici) йде до сонного клубочка, що залягає у стінці сонної пазухи; з’єднується з гілками блукаючого нерва та симпатичного стовбура.

Мигдаликові гілки (rr. tonsillar es) кількістю 3—5, досягають слизової оболонки піднебінних мигдаликів, піднебінних дужок та м’якого піднебіння й іннервують їх.

Язикові гілки (rr. linguales) — кінцеві гілки язикоглоткового нерва, які іннервують слизову оболонку задньої третини спинки язика, забезпечуючи смакову чутливість.

Рухові волокна язикоглоткового нерва формують гілку шилоглоткового м’яза (ramus musculi stylopharyngei), яка іннервує однойменний м’яз.

Змішаною гілкою язикоглоткового нерва є барабанний нерв (n. tympanicus), що містить чутливі та парасимпатичні волокна. Цей нерв починається від нижнього вузла, проходить у барабанний канадець крізь кам’янисту ямочку і досягає барабанної поро­жнини. У барабанній порожнині барабанний нерв лягає на її присередню стінку і від­дає гілки, що формують у товщі слизової оболонки цієї стінки барабанне сплетення (plexus tympanicus). До барабанного сплетення підходять також сонно-барабанні нерви (nn. caroticotympanici) від симпатичного сплетення на внутрішній сонній Артерії. Від барабанного сплетення відходять чутливі гілки до слизової оболонки барабанної поро­жнини, слухової труби. Кінцева гілка барабанного нерва — малий кам’янистий нерв (n. petrosus minor), що містить прегангліонарні парасимпатичні волокна, виходить із бара­банної порожнини на передню поверхню піраміди скроневої кістки через розтвір мало­го кам’янистого нерва, проходить по однойменній борозні і заходить у вушний вузол. У вушному вузлі прегангліонарні волокна перемикаються на постгангліонарні, які у складі сполучної гілки (із вушно-скроневим нервом), а потім у складі самого вушно- скроневого нерва (гілка нижньощелепного нерва) досягають привушної залози і забез­печують її секреторну іннервацію.