Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009
Периферична нервова система
Черепні нерви
Присінково-завитковий нерв (VIII)
Присінково-завитковий нерв (n. vestibulocochlearis) (мал. 239) є чутливим нервом, який утворений чутливими нервовими волокнами, що йдуть від органів слуху та рівноваги. Він має присінкові та завиткові ядра, розміщені в дорзальній частині моста. З речовини мозку нерв виходить позаду моста, латеральніше колінця лицевого нерва, далі — через внутрішній слуховий отвір у внутрішній слуховий прохід, де ділиться на присінкову та завиткову частини відповідно до наявності присінкового і завиткового вузлів.
Тіла нервових клітин, що складають присінкову частину присінково-завиткового нерва, лежать у присінковому вузлі (ganglion vestibulare), який міститься на дні внутрішнього слухового проходу.
Периферичні відростки цих клітин утворюють передній, задній і бічний ампульні нерви (nn. ampullares anterior, posterior et lateralis), а також маточковий нерв (n. utricularis), маточко-ампульний нерв (n. utriculoampullaris) і мішечковий нерв (n. saccularis), які закінчуються рецепторами в перетинчастому лабіринті внутрішнього вуха.
Центральні відростки клітин присінкового вузла прямують до однойменних ядер, що залягають у ділянці присінкового поля ромбоподібної ямки, утворюючи присінкову частину присінково-завиткового нерва.
Завиткова частина присінково-завиткового нерва утворена центральними відростками нейронів завиткового вузла (спірального вузла завитки) (ganglion cochleare (spirale)), що розміщений у спіральному каналі завитки. Периферичні відростки клітин цього вузла закінчуються рецепторами у спіральному органі завиткової протоки, а центральні досягають завиткових ядер, які також лежать у довгастому мозку і проектуються у присінковому полі ромбоподібної ямки.
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.