Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000

Злоякісні новоутворення жіночих статевих органів
Рак вульви

Рак зовнішніх статевих органів - це найрідніша локалізація новоутворень в гінекології. Патологія, переважно, виникає у віці 60-70 років на тлі передуючого передракового захворювання (Лейкоплакія, крауроз). За типом розповсюдження виділяють екзофітну та інфільтративну, виразкову і вузлову форми раку вульви, за гістологічними даними — плоскоклітинні, ороговіваючі та неороговіваючі; низькодиференційовані або залозисті форми.

Клінічна Класифікація рака вульви за стадіями

I стадія - пухлини або виразки до 2см в діаметрі локалізуються у поверхневих шарах шкіри або слизової оболонки без метастазів;

II стадія - пухлиною інфільтровані нижче розташовані м’які Тканини або пухлина великих розмірів, що розташована поверхнево з поодинокими метастазами у пахвиних ділянках;

III стадія - пухлиною глибоко інфільтровані підлеглі тканини. В пахвиних ділянках обмежено рухомі метастази;

IV стадія - пухлина розповсюджена на суміжні органи або метастази у віддалені органи.

Відповідно міжнародній класифікації рака вульви за системою TNM (1985), рекомендованою для клінічного використання, стадію захворювання визначають за трьома критеріями: ступенем розповсюдження первинної пухлини (Т - tumor), станом регіонарних лімфовузлів (N - nodus) і наявністю віддалених метастазів (М - metastases).

Міжнародна класифікація за системою TNM

Tis - преінвазивна карценома;

Т₀ - первинна пухлина не визначається;

Т₁ - поодинока пухлина не перевищує в діаметрі 2 см;

Т₂ - поодинока пухлина в діаметрі від 2 до 5 см;

Т₃ - поодинока пухлина в діаметрі більшому за 5 см або пухлина будь-якого розміру з розповсюдженням на піхву (до 2 см), анус (без залучення слизової оболонки) та уретру. Багаточисленні пухлини в зоні що не перевищують 10 см;

Т₄ - поодинока пухлина будь-якого розміру з розповсюдженням на піхву (більш ніж на 2см), анус (із залученням слизової оболонки) або на ректо-вагінальну перетинку. В зоні багаточисленні пухлини;

N₀ - лімфовузли не пальпуються;

N₁ - лімфовузли, які легко зрушуються, пальпуються на боці ураження (N1a - неметастатичні, N1b - метастатичні);

N₂ - лімфовузли, які легко зрушуються, пальпуються з обох боків або на протилежному боці (N₂a - неметастатичні, N₂b — метастатичні);

N₃ - лімфовузли, які не зрушуються;

М₀ - без ознак віддалених метастазів;

М₁ - з віддаленими метастазами.

Клінічно рак вульви характеризується, з початку, появою свербіння в ділянці зовнішніх статевих органів, потім з’являються біль і Кров’яні виділення. Останні симптоми свідчать про проростання пухлини в підлеглі тканини та її розпад.

Метастазує рак вульви переважно лімфогенним шляхом. Регіонарними для цієї патології є поверхневі і глибокі пахові лімфовузли, розташовані біля стегневих судин.

Діагноз рак вульви ставиться на підставі аналізу анамнестичних даних, знаходження виразок та інфільтратів при огляді зовнішніх статевих органів, проведення кольпоскопії і мікрокольпоскопії. Діагностичне значення має Цитологічне дослідження мазків-відбитків із вражених ділянок вульви. З метою визначення ступеня розповсюдження патологічного процесу проводять лімфографію та пункційну біопсію пахових лімфовузлів.

Для Лікування жінок із раком вульви використовують комбінований метод та променеву терапію.

Комбіноване лікування (оперативне втручання і Променева терапія) призначається при І-ІІІ стадіях захворювання і забезпечує п’ятирічне продовження життя хворих, майже у 60% жінок. Під час операції проводять вульвектомію з видаленням регіонарних лімфовузлів.

Променева терапія як частина комбінованого лікування складається з опромінювання, за допомогою гама- або рентгенотерапевтичних апаратів, зони ушкодження та регіонарних лімфовузлів напередодні і під час операції. Як соматичний метод лікування її застосовують при І-ІІІ стадіях раку вульви при наявності протипоказань для оперативного лікування. Ефективність такої терапії (п’ятерічна виживаємість хворих) коливається в межах 30%.

Низький показник виживаємості хворих при лікуванні раку вульви пов’язаний із виразною злоякістю перебігу патології та ранньою появою метастазів.