Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000

Післяпологові септичні захворювання
Сучасні методи лікування післяпологових септичних захворювань

1. Лазерне опромінення крові.

2. Ультрофіолетове опромінення крові (УФОК).

3. Гемо- і лімфосорбція.

4. Плазмаферез.

5. Промивання або лаваж порожнини матки.

1. Лазерне опромінення крові.

Позитивна фотобіологічна дія низькоінтенсивного лазерного випромінювання полягає у активації ферментних систем організму, утворенні активних форм кисню, та індукуванні процесів окислення, взаємодії електромагнітного поля лазерного випромінювання з електромагнітним полем клітини, що сприяє перерозподілу вільного електричного заряду в клітині.

На клітинному рівні мають місце слідуючі реакції:

- збільшення мітотичної активності та синтезу ДНК і РНК;

- прискорення біосинтетичної та біоенергетичної активності;

- прискорення реакції окисленого фосфолірування, цикла Кребса, синтезу АТФ;

- посилення антиоксидантного захисту;

- активізація супероксиддісмутази, каталази, цирулоплазміну;

- антимутагенний ефект внаслідок дії на ДНК клітин.

Завдяки тому, що промінь гелій-неонового лазера має спектр випромінювання, подібний до того, який випромінює живий Організм, активує життєдіяльність клітин.

Промінь низькоінтенсивного квантового генератора непрямо діє на мікробні клітини, а через підвищення захисних сил організму, що є проявлення загально-адаптаційної реакції організму.

В комплексному Лікування септичних післяпологових та післяопераційних ускладнень застосовується як внутрішньосудинне, так і зовнішнє низькоїнтенсивне лазерне опромінення крові.

При внутрішньосудинному опромінюванні крові волокнистий світловод вводиться через отвір в ділянці кубітальної або підключичної вени. Режим випромінювання безперервний, потужність випромінювання 4-5 мВт, час експозиції 30 хвилин, довжина хвилі 0,63 мкм. Використовують 7-10 сеансів.

При зовнішньому випромінюванні світловодний накінцівник встановлюють над місцем проекції сонної Артерії у синокаротидній ділянці. Потужність випромінювання 10мВт, час експозиції 600 с. Кількість сеансів та режим випромінювання такий як при внутрішньому низькоінтенсивному лазерному опромінюванні крові.

Зовнішнє опромінювання крові більш сприятливе ніж внутрішньосудинне, завдяки неінвазивності, простоті виконання, подвійної дії (як на поток крові який рухається по судинам, так і на рефлексогенну зону синокаротидної ділянки.

2. УФОК проводиться за допомогою апарату «Ізольда». Вже через 3-5 хв. від початку процедури у хворих збільшується насиченість крові киснем. Підвищена оксигенація зберігається протягом 30 днів. Покращуються обмінні процеси, стимулюються процеси регенерації.

3. Екстракорпоральне очищення організму.

Останнім часом в акушерсько-гінекологічну практику впроваджений новий і достатньо ефективний метод екстракорпорального очищення організму - сорбція біологічних рідин, а саме крові і лімфи. Найбільш поширені - Методи лімфо- і гемосорбції з застосуванням активованого вугілля.

Показанням до гемо- і лімфосорбції є наростання інтоксикації з ознаками недостатності функції нирок та печінки, незважаючи на проведення інтенсивної дезінтоксикаційної терапії і усунення причини перитоніту.

Перед початком операції здійснюється гемодилюція, досягаючи зменшення гематокритного числа до 0,35. У разі дефіциту ОЦК проводять його адекватну корекцію. Потім забезпечують доступ до двох великих судин для взяття крові та її повернення хворій. Перед підключенням до апарату, хворій вводять гепарин у дозі 500 ОД/кг і призначають премедикацію.

При лімфосорбції проводять зовнішнє дренування грудної лімфотичної протоки на шиї. Зібрану лімфу очищують сорбентами і знову вводять хворій в одну із вен.

4. Плазмаферез.

Показання до застосування плазмаферезу та підготовка хворих - як при гемосорбції. Апарат для плазмаферезу має два контури: в першому Кров від хворого змішується з гепаринезованим ізотонічним розчином хлориду натрія і надходить у ротор, де відбувається розділення плазми та еритроцитів. Плазма відбирається, а еритроцити змішуються з плазмозамінниками і повертаються до хворої.

5. Промивання порожнини матки.

Ця маніпуляція здійснюється для зменшення всмоктування токсичних речовин при ендометриті, який виник після аборту в пізніх строках та в післяпологовому періоді. За цих умов цервікальний канал вільно пропускає дренажну трубку, яку вводять в порожнину матки під контролем зору.

Лаваж можна здійснювати аспіраційно-промивним методом, використовуючи двухотвірні силіконові або хлорвінілові трубки. Через вузький канал, приєднаний до системи для переливання крові, рідина потрапляє в матку, а через широкий канал проводять евакуацію вмісту за допомогою електроаспіраторів.

Можна застосовувати спрощений варіант: замість дренажної трубки використовують резиновий одноотвірний катетер. Промивна рідина з порожнини матки витікає самопливом. Дезінфіційні розчини, які вводяться охолодженими і сам катетер, достатньо сильні подразники, що викликають скорочення матки.

Для лаважу широко застосовуються такі антисептики як фурацилін, діоксидин, водний розчин хлоргекседину, а також антибактеріальні засоби.

Сеанси лаважу проводять кожен день протягом 3-5 діб. Триває процедура 1-2 години, витрата рідини — 500-1000мл. Перед процедурою розчин охолоджують до 4-5 С.

Контрольні запитання

1. Частота гнійно-септичних захворювань в післяродовому періоді.

2. Фактори, що сприяють розвитку інфекції в післяпологовому періоді.

3. Класифікація септичних захворювань по Сазонову-Бартельсу.

4. Основні симптоми ендометриту.

5. Ускладнення післяпологового ендометриту.

6. Симптоми генералізованих форм післяпологової інфекції.

7. Сучасні методи лікування післяпологових септичних захворювань.